В

Вижити та вберегти свій дрон. Чого можна навчитися за п’ять днів у школі операторів БПЛА

Заняття того дня ледь не зірвалися через дощ, але він швидко припинився. У повітрі запахло свіжістю, а на голови курсантів, які вишикувалися під деревом, падали рясні краплі.
Перед практикою інструктор нагадує правила техніки безпеки: пропелери на коптерах крутяться так швидко, що можуть обрізати пальці.

ТЕКСТИ побували на заняттях у Центрі підготовки операторів БПЛА “Крук”, де військові й цивільні вчаться керувати дронами. Ми поспілкувалися з інструкторами та курсантами про те, хто і як може стати оператором БПЛА, що найскладніше в навчанні і як повітряна тривога “розбиває” коптери.

— До моменту, коли мені доведеться йти воювати, я хочу чітко розуміти, чим можу бути корисною армії, — розповідає одна з випускниць центру Наталія Мелещук. — Не просто прийти у військкомат і сказати: “Візьміть мене в армію, хоча я нічого не вмію”. Тому вже понад місяць регулярно відвідую курси тактично-спеціальної підготовки, такмеду й навчаюся стріляти. А нещодавно також отримала сертифікат оператора квадрокоптера.

Чому дрони? Наталія розповідає, що допомагала доставляти їх на передову, на них у військових завжди великий попит — це витратний матеріал. Тому й самій стало цікаво, як ними керувати й чим відрізняються між собою різні види БПЛА.

Створений у квітні Центр підготовки операторів БПЛА “Крук” став однією з найпопулярніших льотних шкіл у Києві. “Крук” уже випустив понад 400 курсантів, а цивільні мають записуватися на навчання за кілька місяців.

П’ять днів — і ти оператор

Навчальний курс керування мультикоптером у центрі “Крук” триває п’ять днів. Лекції міксують з практичними завданнями — або у класі на комп'ютерних симуляторах, або на льотному полігоні. Метеорологія, топографія, коригування вогню, програмне забезпечення для керування дронами — далеко не повний перелік тем і навичок, яких навчають операторів.

— Звісно, щоб опанувати будь-яку професію, потрібно значно більше часу, — визнає Геннадій Сінцов, заступник командира навчального центру комплексної підготовки добровольців “Легіон-Д”, на базі якого функціонує “Крук”. — Але ми зараз у таких умовах, коли можемо давати лише основні знання в цій сфері. Проте за чотири місяці роботи “Круку” виявили, що п’ять днів — оптимальний час, щоб здобути базові навички керування дронами під час бойових дій. Далі випускники можуть поглибити знання самостійно. Адже найбільший і найкращий “університет” — це передова.

На полігоні, де відбуваються практичні заняття, курсанти вчаться групами з чотирьох людей — по дві пари курсантів на одного інструктора. Наш полігон — це просторе природне поле за містом, де до курсантів приходять гладитися бездомні котики, а за дронами, що гудуть, як мухи, бігають собаки.

Собаки бігають за дроном на навчальному полігоні
Собаки бігають за дроном на навчальному полігоні

Практичні заняття того дня ледь не зірвалися через дощ, але він швидко припинився. У повітрі запахло свіжістю, а на голови курсантів, що вишикувалися під деревом, падали важкі краплі.

Перед практикою інструктор нагадав правила техніки безпеки: пропелери на коптерах крутяться з такою швидкістю, що можуть відрізати пальці.

Інструктор ще раз терпляче повторив, як користуватися дроном. У процесі нагадував різні деталі, які можуть знадобитися на полі бою: розігріти акумулятор у холодну погоду й загалом не забувати його перезаряджати, купити одразу кілька дротів для зарядки й завжди перевіряти погоду перед бойовим завданням.

Потім — бліц-опитування, щоб впевнитися, що курсанти засвоїли матеріал.

І найцікавіше — політ. Інструктор підіймає дрон і показує, як робити найпростіші фігури в польоті (піднятись, опуститися, зробити в повітрі коло, квадрат, лінію, повторити з камерами в різних положеннях) — їх необхідно засвоїти, щоб зрозуміти принцип керування коптером.

А потім запитує, хто готовий спробувати першим запустити дрон. Курсанти трохи перелякані, адже дехто з них керуватиме дроном уперше в житті.

Курсант готується до свого першого у житті польоту
Курсант готується до свого першого у житті польоту

Більш просунуті учні на іншій частині полігону виконують складніші завдання: шукають об’єкти та визначають їхні координати, щоб скерувати туди умовну артилерію.

Щоб викладати курсантам теорію, “Крук” підтримує контакти зі своїми випускниками й на передовій. Вони приєднуються до навчального процесу особисто, під час ротації чи онлайн із фронту. Військові відповідають на запитання курсантів щодо роботи з дронами на війні, допомагають розуміти ситуацію на місцях.

Випускники також радять, як підлаштувати навчальний процес під реалії війни. Завдяки одному з таких відгуків “Крук”, наприклад, вирішив навчати своїх курсантів керувати дронами без GPS, адже в зоні бойових дій супутники працюють не завжди.

Дроном на GPS керувати легше: якщо відпускаєш керування, він просто зависає в повітрі, як колібрі, адже прив’язується до певної точки координат. За допомогою GPS дрон також легше повернути до оператора й визначити місце його розташування. Але як тільки коптер утратить зв’язок з супутником, без керування оператора він почне дрейфувати за вітром, може врізатись у перешкоду та зламатися.

Квадрокоптер висить у повітрі
Квадрокоптер висить у повітрі

Під час п’ятиденного курсу навчання курсанти також вчаться виводити коптер від зони дії радіоелектронної боротьби, наводити артилерію та керувати дроном так, щоб не викрити оператора, якщо коптером заволодіє ворог.

Не всі отримують свідоцтво

– Немає такого, що гуманітаріям важче навчатися, а технарям легше, – зауважує Сінцов. – Якщо людина вміє на комп’ютері чи телефоні грати в ігри, їй буде доволі легко засвоїти принцип керування дроном. Хоча я не любив грати в комп’ютерні ігри, але все одно навчився.

Окрім володіти джойстиком, необхідно вивчити основи топографії та метеорології, щоб розуміти, як ідуть циклони, як спрогнозувати пориви вітру, як відрізняється погода на різній висоті, як користуватися сайтами з детальним прогнозом. Наприклад, брати до уваги при польоті, що швидкість вітру на різних висотах може бути різною. На топографії вивчають, як працювати з картами й орієнтуватись у просторі.

В інтернеті багато відеокурсів на цю тему — їх можна попередньо переглянути, щоб увійти в курс справи. А потім на курсі “Круку” все це закріпити.

– Можна почати з відеооглядів дронів від виробників, — додає інструктор центру “Крук” В’ячеслав Пономарьов. – Є також спеціалізовані телеграм-канали про коптери. Є й онлайн-навчання: центр підтримки аеророзвідки, наприклад, запустив курс на платформі Prometheus (тільки для військових), я й сам нещодавно його пройшов.

Найважче курсантам даються польоти на далекі відстані, коли вони втрачають коптер із поля зору.

— Я починала хвилюватися з самого початку, навіть коли ще бачила дрон, — згадує випускниця курсу Наталія Мелещук. — Чудово знаю, скільки коштує ця “пташка”, тому боялася розбити. А коли дрон виходить з поля зору, стає ще важче. Мій мозок просто закипав. Я спочатку дивилася не на монітор планшета, де була трансляція з камери дрона, як потрібно було, а в небо — намагалася його відшукати. Але мій чудовий інструктор Антон виявляв витримку, не підганяв, не сварив, давав час звикнути до простих маневрів, а потім пропонував робити складніші речі.

— Теорія для мене була дуже важкою. Не скажу, що все опанувала, – зізнається вона. – Але отримала базові знання й чіткі орієнтири, куди “копати” далі: які програми встановлювати, якими картами користуватися, як правильно запускати дрон, які особливості його налаштувань. Наприклад, у мене на телефоні вже "поселився" додаток Dji Fly, яким я керую "пташкою" і де записані мої польоти. В нагоді стане Google Earth для отримання 3D зображення, а в купі з програмою Litchi можна "пролетіти" свій потенційний маршрут на дроні віртуально. Також дізналася, як правильно запускати дрон (подалі від себе, щоб не "спалити" позиції, і ще кілька сот метрів не підіймати його високо), які особливості налаштувань...
Найцікавішим був досвід військових з роботи дронами на фронті, адже цього не вичитаєш у книжках. Інструктори демонстрували фото з дронів, завдяки яким вдавалося знайти ворожі позиції, бо, наприклад, на ньому була забута саперна лопатка поруч із замаскованим окопом.

Важко було з метеорологією, але нам порадили додатковий відеоматеріал, який можна переглядати й поступово вникати в деталі. Опанувати все й одразу нереально, особливо якщо ти вперше в житті цим займаєшся. Але в будь-якому разі, я випустилась з курсу з новими важливими знаннями.

Стіл з подарунками в лекційній аудиторії центру “Крук”
Стіл з подарунками в лекційній аудиторії центру “Крук”

Свідоцтво про успішне завершення навчання отримують не всі. Найкращі результати, як правило, показують прикомандировані на курси військовослужбовці.

Фінальний екзамен складається з двох частин: теоретичного тесту та практики. Тест курсанти проходять онлайн у гуглформі — це оцінюють максимум у 60 балів. Ще 40 балів інструктор може додати за практику. Якщо курсанти не склали екзамен, то не отримують свідоцтва.

— Але близько 90% наших курсантів успішно закінчують навчання, бо вони в цьому зацікавлені, — запевняє В’ячеслав Пономарьов.

Війна дронів

Курсантам також важливо усвідомити специфіку роботи з цивільними дронами на війні. Річ у тім, що квадрокоптери, на відміну від реальних військових БПЛА, можуть відлітати лише на 5-7 км від оператора. Оператор такого коптера перебуватиме на лінії зіткнення безпосередньо близько до ворога.

Тож майбутнім операторам дронів потрібна така сама бойова підготовка, як і кожному військовому.

— Я від багатьох чув: “Я не дуже хороший воїн, тому стану оператором дрона, щоб бути корисним в армії”. Це помилка. Не буде такого, що ти керуєш “Мавіком” за 20 км від передової в безпечному місці. Ти будеш з цим дроном в перших окопах, до того ж навіть ближче до ворога, щоб прокладати дорогу побратимам.

Тому крім навичок управління дроном курсант має мати комплексну бойову підготовку: вміти стріляти з автомата, маскуватися, — пояснює Сінцов.

Центр готує операторів тільки в парі: поки одна людина керує дроном, інша відстежує ситуацію. Кожного курсанта навчають на обидві ролі.

До того ж бійцям потрібна психологічна підготовка, адже ціна помилки в цій роботі — життя інших військових. На цьому курсі її не передбачено, але включено в навчальну програму для добровольців, які проходять курс підготовки в центрі “Легіон-Д”, на базі якого функціонує школа “Крук”.

Крило – складніше й дорожче за коптер

Нещодавно “Крук” також запустив новий навчальний курс операторів дронів типу літаюче крило. Оператори цих БПЛА зможуть перебувати в більшій безпеці, ніж пілоти коптерів, адже крило може відлітати від власника на відстань до 100 км.

Цей курс триватиме місяць, а не п’ять днів, адже крило складніше в управлінні й коштує значно дорожче. Щоб його запустити, центр “Крук” разом з партнерами створив навчальні моделі крила з пінопласту та облаштував клас симуляторів.

— Крило може коштувати і 30 тис., і 50 тис. доларів. І якщо ти через брак досвіду не зможеш його повернути назад на позицію — буде банально шкода цих грошей, — каже Геннадій Сінцов.

— Коптер без керування просто зависає в повітрі — ти його можеш відпустити, сходити на перекур, подумати й повернутись до керування. А крило постійно летить, і пілоту в реальному часі доводиться швидко ухвалювати рішення, щоб не впилятися, змінити траєкторію польоту, якщо йде зустрічний вітер і так далі, — каже В’ячеслав Пономарьов.

Механіка керування також складніша, ніж у коптера, — це вже інший рівень майстерності. Майбутні оператори коптерів тренуються півтори-дві години на симуляторах у перший день після лекцій.

А по крилу курсанти займаються два тижні лише на симуляторах — це десь 20-30 год польотів. Потім здають тест — показують інструкторам свої навички, й лише після цього можуть почати практику керування — з навчальними моделями з пінопласту.

Співзасновник центру “Крук” Віктор Таран з навчальною моделлю крила
Співзасновник центру “Крук” Віктор Таран з навчальною моделлю крила

Хоча навчальні літачки схожі на іграшки, навчитися ними керувати складніше, ніж справжнім крилом, які використовують на фронті. Вони не мають систем стабілізації польоту й автопілотування, до того ж навчальні дрони дуже легкі й на якість їхнього польоту сильно впливає вітер та інші погодні умови. Тож якщо курсанти освоять керування навчальною моделлю, вони зможуть літати на будь-якому реальному крилі.

Про пожертви

Військовослужбовці й добровольці проходять навчання в центрі “Крук” безплатно. Але якщо вони хочуть харчуватися в центрі, то сплачують витрати на їжу.

У середньому курс складається з 26-28 людей, з яких лише двоє цивільних. Вони можуть навчатися, тільки якщо пройшли спецперевірку у правоохоронних органах та зробити благодійний внесок у розмірі 8500 грн.

— Це не комерційна ціна, а внесок у роботу центру. В інших школах навчання для цивільних ще до 24 лютого коштувало 15-20 тис. грн. Ці кошти допомагають “Круку” функціонувати, — каже Віктор Таран.

– На моєму курсі цивільні говорили, що навчалися на випадок, якщо потраплять на фронт. Усі цю думку в близькій чи не дуже перспективі розглядали та свідомо до такого готувалися, – пригадує Наталія. – У нас була дуже душевна група: військові допомагали нам, розповідаючи про власний досвід, і теж навчали потроху, адже деякі з них мають досвід керування коптерами.

Більшість коштів на підтримку роботи центру “Крук” отримує від небайдужих громадян, які донатять на картку або патреон.

– Зараз нас підтримує фонд “Відродження”, – розповіла комунікаційниця центру “Крук” Наталія Савченко. Також нам допомагає свідомий український бізнес. Наприклад, КЛО погодились дати 400 л бензину й дизелю, щоб наші інструктори могли доїхати до полігону й відвезти туди курсантів.

Хоча центр “Крук” перебуває в тилу, школа постійно потребує нових дронів. Саме тому донати громадян дуже важливі.

У центрі розповідають, що іноді втрачають дрони на полігоні під час повітряної тривоги, бо вмикаються засоби радіоелектронної боротьби, які перехоплюють керування, і курсанти не можуть повернути дрон. Якось через це втратили два дрони за тиждень.

Дрон, який курсант випадково розбив на полігоні
Дрон, який курсант випадково розбив на полігоні

Частина дронів виходить з ладу з часом, частину ламають курсанти. Іноді навіть до вильоту (одного разу неправильно розкрили промені мінікоптера). Ремонтують поламані дрони штатні інженери “Крука”.

— Багато хто запитує, навіщо нам дрони, адже вони значно важливіші на фронті, де їх не вистачає. Але саме завдяки навчанню військові можуть продовжити “тривалість життя” дрона й ефективніше його використовувати, — пояснив Геннадій Сінцов.


Цей матеріал створено за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.

Зміст статті не обов’язково відбиває погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

бпла волонтери дрони ісар

Знак гривні
Знак гривні