“Очі” для армії. Як у Києві ремонтують приціли й тепловізори та знаходять докази обходу санкцій

"З виконаних робіт по прицілу: повний розбір до гвинтика, перемивання та чищення всіх елементів, змащення рухомих деталей, збірка й налаштування. Після цих процедур приціл знову виконує свої функції на 100%”.

Вектор-оптична лабораторія від 2014 року відновлює для української армії зламані на фронті оптичні прилади. Працівники кажуть, що відремонтовані речі не лише не поступаються новим за якістю, а й працюють ще краще.

З початком повномасштабного російського вторгнення співробітники лабораторії працюють по 16 год на добу. До них почало надходити багато трофейної техніки з Росії — її ремонтують, покращують і повертають назад на фронт, щоб вона працювала вже проти окупантів.

З допомогою маркувань на деталях російської оптики працівники точно визначають, яка компанія і коли їх створила — це важливі докази обходу санкцій.

Згорілі тепловізори

Оптичні прилади — очі армії. Приціли дають змогу влучити у ворога навіть з відстані 2-3 км. З приладами нічного бачення й тепловізорами ворога видно за кілометр у повній темряві.

До того ж на полі бою допомагають камери, що стежать за певною ділянкою фронту, оптика на дронах, яка дає змогу оцінити довколишню ситуацію, прицільна техніка на бронетехніці та багато іншого. Усе це — вкрай необхідне й дуже дороге. Улітку 2018 року машина забезпечення, яка їхала в ООС, загорілася через коротке замикання. Ніхто з українських військових не постраждав. Але згоріли вісім тепловізорів.

Здавалося, що після пожежі оптику на 18 тис. євро втрачено назавжди. Але Вектор-оптична лабораторія взялася відремонтувати ці тепловізори.

“Ми знайшли запчастини, які продаються окремо — наприклад, корпуси, акумулятори й інші навісні деталі. Декілька тепловізорів нам вдалось урятувати.

Усе, що обгоріло, ми спиляли, бо це було нереально розібрати. А тепловізійну оптику, що збереглась усередині, упакували в нові корпуси, додали нові акумулятори і ці знову повноцінні прилади поїхали на фронт”, — розповідає співзасновник Вектор-оптичної лабораторії Андрій Височин.

“Кожен той тепловізор коштував 2,3 тис. євро. Але акумулятори, корпуси й інші додаткові деталі — значно дешевше, тож ми дуже зекономили на покупці нових приладів”.

Не всі тепловізори вдалося повернути у стрій. Але навіть їм лабораторія знайшла застосування замість викинути у смітник.

“Ті, що відремонтувати не вдалося, ми використали як “донорів” деталей для ремонту інших оптичних приладів”, — додав Височин.

Зламані прилади прибувають майже щогодини

Вектор-оптична лабораторія — це ініціатива групи волонтерів, започаткована у 2015 році, коли постала потреба постійно ремонтувати оптичні прилади.

“Ми ремонтуємо приціли, прилади нічного бачення, тепловізори, модулі для безпілотників, метеостанції для снайперів та артилеристів, камери, які встановлені на фронті, що дають змогу здійснювати спостереження за певною ділянкою та наводити вогонь. Також планшети, радіостанції, далекоміри і прицільні прилади від бронетехніки”, — пояснює Андрій Височин.

“Після 24 лютого зламана техніка прибуває ледь не щогодини. Зараз почали привозити зразки захопленої російської оптики. Ми намагаємось її відремонтувати, щоб повернути на фронт і вона вже працювала проти ворога.

Нещодавно до нас привозили ворожий комплекс розвідки “Іронія”, в якому є тепловізор, дальномір і прилад GPS. Аналоги такого приладу коштують 25-30 тис. доларів. Ми його відкалібрували, краще загерметизували, все перевірили й відправити на фронт”, — розповідає співзасновник лабораторії Ігор Федірко.

На ремонт приладу витрачають 15-20% від вартості нового приладу. Ця сума покриває вартість потрібних деталей.

У Вектор-оптичній лабораторії військові могли безплатно відремонтувати прилади а перші роки початку війни на Донбасі. Після 2016 року й до початку повномасштабного вторгнення лабораторія працювалана комерційній основі, але військові сплачували лише вартість деталей.

З початком нової активної фази війни лабораторія знову працює на волонтерських засадах. Військові не платять за ремонт, усі витрати покривають меценати.

"Це люди, фірми, компанії, з якими я знайомий від 2014 року, коли працював у Combat-UA, — розповідає про благодійників Федірко. — Ми займалися високотехнічною допомогою армії і з нами співпрацювали люди, яких цікавить цей аспект війни".

“Потім ці люди стали спонсорами нашої лабораторії. Вони впевнились в ефективності нашої роботи, тому нас фінансують. Це дуже різні люди — і приватні особи, які скидалися по 100 грн, і засновники підприємств, які давали 20-30 тис. доларів.

Серед наших спонсорів ‒ люди з усього світу. Ми маємо меценатів зі Швейцарії, Данії, Британії. Нас також фінансує Американський покерський клуб — це українці в Штатах, які збираються разом пограти в покер раз на місяць, збирають кошти на армію й передають їх нам.

Ми не збираємо гроші просто так на що завгодно. У нас є чіткі потреби — наприклад, потрібна велика партія запчастин. Тоді я дзвоню меценатам, показую їм список деталей, постачальника, ціну. Вони це купують і згодом передають нам безплатно як благодійну допомогу.

Так само із заробітною платою. Я звертаюся до наших меценатів, озвучую, скільки потрібно коштів за цей місяць на зарплату ,і вони спонсорують.

Ну, й частину дрібніших витрат, наприклад, на транспортування приладів, покривають донати на картку чи PayPal”.

Тепловізор обгризли миші

Багато оптичних приладів, які відправляють на фронт, не витримують складних умов воєнного часу. Мисливська оптика, створена для мирного часу, ламається від падінь і перепадів температури. Вектор-оптична лабораторія ремонтує і таку, а також намагається підлаштувати її під воєнні умови.

“Ми можемо нормально герметизувати прилад, дати інструкції з експлуатації, щоб продовжити його життя, і намагаємося поремонтувати все, що зламалося від інтенсивного використання”, — розповідає Федірко.

“Але від усього не вбережеш. Один прилад, наприклад, обгризли миші. Оптика залишилась, а корпус з квадратного став круглим і був весь у дірках”, — ділиться Височин.

“Це дуже велика проблема в окопах. Там багато мишей. Улітку вони вибігають на поля та знаходять їжу, а взимку біжать в окопи, бо там тепліше.

Тож в одному бліндажі жили миші, яким не було чого їсти. Зазвичай вони можуть трохи погризти резинові деталі, але на цьому тепловізорі виїли корпус. Мабуть, у бліндажі цей тепловізор не було куди сховати від гризунів. І щоразу, коли його клали на зарядку, миші знаходили прилад і довго “шліфували” корпус. Його довелося замінити”.

Деякі деталі виготовляють самі

“Іноді трапляються деталі з неякісних матеріалів. Якщо ми бачимо, що в якомусь приладі постійно ламається один і той самий елемент, доводиться виточувати його зі шматка металу на станку. Ці деталі не можна зробити заздалегідь, доводиться підганяти під сам прилад.

До прикладу, в одній і тій самій моделі тепловізорів постійно ламалися маленькі гвинтики, так звані поводки. На заводі їх було зроблено без урахування активного використання під час бойових дій. Тому вони дуже швидко виходили з ладу. І нам постійно приносили ці тепловізори тією самою поломкою, тож доводилося самостійно робити деталі.

До речі, миші часто можуть обгризти не цілий прилад, а якісь резинові деталі. Наприклад, кнопки, наглазники. Колись ми замовляли ці деталі окремо з-за кордону. А коли це вже стало неможливо, допомогла українська взуттєва компанія, яка почала виробляти елементи в Україні. Їхні деталі коштують дешевше, а служать навіть довше”.

Не пропадає нічого

Прилади, які не підлягають ремонту, стають “донорами” для інших — жодну деталь не викидають.

"У приборах може вибитися лінза — одна з найдорожчих і найважливіших деталей, — розповідає Андрій. — Германієва лінза, наприклад, дає тепловізору змогу працювати в інфрачервоному спектрі. І якщо вона ламається, прилад стає дуже важко та дорого повернути до життя. Але в ньому все ще залишається електроніка, елемент живлення, всілякі шлейфи, кнопочки тощо.

"Наприклад, у тепловізорі вилетіла лінза, а все інше ціле. Там з електроніки залишається п’ять плат. З їх допомогою можна відремонтувати такі самі прилади, в яких “злетіли” ці плати, але цілі лінзи”, — пояснив Височин.

За словами працівників лабораторії, відремонтовані прилади навіть краще і довше працюють, ніж ті, що були виготовлені на заводі.

“Візьмімо найпопулярнішого виробника техніки для війська — Pulsar, що має фабрики в Прибалтиці, Білорусі та Росії, а також у Британії. Прилади з різних фабрик — різні за якістю, але мають однакову ціну.

Прибалти роблять реально краще. Не знаю, чому так, адже технологічний процес усюди однаковий. Прилади, які дістались нам з Білорусі або з Росії контрабандою, були жахливо герметизовані”, — ділиться Федірко.

Височин додає, що іноді фонди відправляють майстрам цілі партії нових приладів з Білорусі та Росії — щоб ті довели їх до ладу, ущільнили, загерметизували, змастили вузли, вставили адсорбент (всотує вологу, щоб електроніка не вийшла з ладу під час перепадів температур), а вже потім допрацьовані прилади передали армії. Тепер вони можуть працювати в бойових умовах 2-3 роки. А нові сипляться впродовж року й тоді потрапляють в руки майстрів.

Докази обходу санкцій

“У деяких привезених нам російських приладах майстри бачили сучасну французьку електроніку, що може свідчити про обхід санкцій. Нам завжди дуже цікаво розколупати їхні прилади та подивитись, що стоїть усередині, бо виявляється, що російське “импортозамещение” взагалі нічого не варте. Без іноземної електроніки там не обходиться. До нас потрапляли планшети в нібито російському корпусі, з якоюсь їхньою наліпкою з написами російською. А всередині — повністю захищений західний планшет за 3 тис. доларів".

За допомогою маркувань на приладах майстри знаходять конкретні компанії, які через третіх осіб продають прилади Росії в обхід санкцій.

Французька компанія Thales виправдовувалася, що нібито продавала Росії прилади за контрактами, які були укладені до війни у 2014 році й тривали до 2016-го.

Але в іншому російському приладі був французький елемент з новою назвою компанії, яка змінилася у 2019 році. Це була контора Ulis, з 2019-го вона називалась Lynred. І на деталі з російської оптики було маркування з новою назвою. Тут вже не можна виправдатись старим контрактом. Адже очевидно, що ці прибори були вироблені уже через 5 років після початку війни”, ‒ розповів Андрій Височин.

Якщо ви бажаєте допомогти Вектор-оптичній лабораторії:

Поповнення картки:
5168 7450 2207 5680
ОДЕРЖУВАЧ : Федірко І.О.
Код РНОКПП отримувача : 3120817290
РАХУНОК : 262046400933976462
IBAN : UA473052990262046400933976462
БАНК ОДЕРЖУВАЧА: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, УКРАЇНА
МФО банку: 305299

PayPal:
fedirko.ihor@gmail.com
USDT (TRC20)
TH7pMwFoAAr1guDbJtLNzKGvZWWmZrupWG
LTC
LXQKMq4j1MN9PwbvkmwPgkSoagPckkNE6

Знайдені докази обходу санкцій на приладах лабораторія передає в українські та іноземні правоохоронні органи - це один з нових напрямків роботи. Кажуть, вже приїздили британські експерти фіксувати докази: вони обстежували маркування, фотографували і записували свідчення. Уцілілу трофейну техніку відправляють назад на фронт. А зламану і безнадійну продають на аукціонах, спрямовуючи кошти на армію.

Цей матеріал створено за підтримки ІСАР Єднання в межах проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства", що реалізується ІСАР Єднання в консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.

Зміст статті не обов’язково відбиває погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

волонтери ісар санкції російсько-українська війна зброя