Без російських книжок і “шансону”, зате з новими книгарнями — що змінять три закони, які ухвалила Рада

Про нагальність цих законів і рівень їх підтримки свідчать результати голосування: за кожен з них проголосували понад 300 депутатів – усі фракції та групи. Не було жодного голосу проти, жоден депутат не утримався. Уже 20 червня голова Верховної Ради підписав тексти ухвалених документів і направив їх на підпис президенту. Ми розповімо, що і як змінять нові закони.

Законопроєкт № 6287

«Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження»

У травні 2021 року громадські активісти, письменники, видавці та книгорозповсюджувачі започаткували ініціативу «Українська книжкова революція». Її метою стало об’єднати зусилля влади й громадянського суспільства для становлення самодостатнього українського книжкового ринку.

Законопроєкт 6287 став продуктом співпраці ініціативи з владою і ще на етапі розробки здобув широку підтримку в парламенті. Його співавторами були аж 64 народних депутати з усіх фракцій і груп, крім ОПЗЖ. У листопаді законопроєкт зареєстрували, у грудні його підтримав профільний комітет, а в січні 2022-го за нього проголосували в першому читанні.

Повномасштабна війна й колосальні збитки, яких вона завдала книжковій галузі, що й так перебувала в перманентній кризі, зробили законопроєкт ще актуальнішим. Тим паче, що до другого читання депутати разом з Міністерством культури та Інститутом книги доповнили його новими важливими нормами. До того ж цей закон ідеально лягає в план повоєнної відбудови України, на який українська влада сподівається отримати кошти західних держав.

Отже, що змінить цей закон?

Субсидія на оренду приміщень для книгарень

Щоб зберегти наявні та стимулювати відкриття нових книгарень, держава відшкодує їм витрати на оренду приміщень. Адже саме непідйомна орендна плата є ключовою проблемою для розвитку книготорговельної мережі.

Але це буде не просто роздача грошей. Щоб отримати субсидію, книгарня має відповідати кільком критеріям:

• працювати повністю легально і з використанням РРО;
• продавати книжки лише українською мовою та/або мовами ЄС чи корінних народів України й не продавати книжки, випущені в Росії;
• доходи від продажу книжок мають становити не менш ніж 80% усіх доходів магазину (торгівлю через інтернет не враховано);
• це має бути саме магазин, а не склад. Не менш ніж 80% його площі має становити торговий зал з книжками і доступом покупців.

На кожен такий магазин книгорозповсюджувач на підставі техпаспорту, договору оренди та інших документів зможе отримати в Держкомтелерадіо свідоцтво про відповідність. І вже з цим свідоцтвом і документами про діяльність за минулий квартал звернутися до Українського інституту книги, який щоквартально надаватиме субсидію.

Такий механізм має запрацювати з І кварталу 2023 року.

Субсидію можна отримати на всю суму плати за договором оренди та сплачених комунальних послуг, якщо вона не перевищує 20% вартості книжок, проданих за відповідний квартал у цьому магазині (окрім продажів через інтернет). Тобто менше продажів – менше субсидія.

До того ж закон установлює граничні суми відшкодування на квадратний метр і максимальні площі, на які надає субсидію, найбільші для великих міст і найменші для сільських громад.

За зробленими до початку повномасштабного російського вторгнення розрахунками, цей механізм дасть змогу за кілька років збільшити кількість книгарень у 4-5 разів: від 200 до 800-1000. Що водночас збільшить наклади й асортимент книжок. Підтримка продажів книжок саме українською мовою має не лише сприяти об’єднанню країни, а й принести відчутний економічний ефект: зростання україномовного сегменту ринку означатиме зростання тиражів українських книжок, а отже, зменшення собівартості одиниці продукції та підвищення конкурентоздатності.

Книжкові сертифікати

Законопроєкт передбачає, що на кожну дитину при народженні та при досягненні 14-річного віку держава видаватиме сертифікат на купівлю книжок.

Батьки зможуть на цей сертифікат купити україномовні книжки українських видавництв у легальних видавців чи книгорозповсюджувачів на суму близько 700 грн.

Ця програма також має працювати від початку 2023 року.

Електронний каталог «Книжки на ринку»

Цей каталог, який адмініструє Український інститут книги, має містити дані про книжки, доступні на українському ринку. Щоб видавцям і книгорозповсюджувачам було зручно надавати такі дані, буде розроблено програмне забезпечення. Для публічних бібліотек держава та місцеві громади купуватимуть саме книжки, включені в електронний каталог.

Законопроєкт № 7459

«Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України»

Цей проєкт є ініціативою українських видавців і книгорозповсюджувачів, що з’явилась як відповідь на російський напад на Україну. Її активно підтримали депутати, а також представники Міністерства культури, Держкомтелерадіо та громадського сектора. Співавторами законопроєкту, зареєстрованого 13 червня цього року, став 51 депутат майже з усіх фракцій і груп, зокрема голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та обоє його заступників. Профільний гуманітарний комітет рекомендував схвалити законопроєкт невідкладно й одразу повністю, що парламент і зробив за лічені дні.

Заборона імпорту книжок з Росії та Білорусі

Закон забороняє ввозити видавничу продукцію з Росії, Білорусі й тимчасово окупованих територій. На книжки, випущені на окупованих територіях до окупації, цю заборону не поширено.

Загалом будь-якій імпорт з Росії уряд заборонив ще у квітні, але для книжок таку заборону закріплено тепер законом на постійній основі.

Припинення продажу книжок з Росії

За наполяганням українських видавців і книгорозповсюджувачів закон передбачає не лише заборону ввозити книжки з Росії в майбутньому, а й припинити розповсюдження раніше ввезених книжок. Так одразу після підписання президентом і опублікування закону продавати в Україні книжки, випущені в Російській Федерації після розпаду СРСР, буде заборонено. Раніше видані дозволи на ввезення російських книжок скасовують. По суті, відбудеться швидке звільнення книжкового ринку від усієї російської видавничої продукції.

Дозвільний порядок увезення російськомовних книжок

Для ввезення книжок російською мовою з інших країн запроваджують дозвільний порядок, який з 2016 року діяв для ввезення книжок з Росії. Експертна комісія Держкомтелерадіо перевірятиме такі книжки щодо відповідності до українського законодавства. Насамперед – щодо наявності антиукраїнської пропаганди.

Заборона книжок російських громадян

Закон забороняє друк, ввезення й поширення книжок, авторами яких є громадяни Російської Федерації. Ця норма поширюється на всіх, хто був хоч якийсь час громадянином РФ після 1991 року, окрім тих, хто став громадянином України та позбувся російського громадянства.

Окремо слід зазначити, що ця заборона стосується саме громадян РФ, а не СРСР чи Російської імперії. Хоча також і творів радянського періоду, якщо їхні автори після розпаду СРСР стали громадянами РФ.

Але на творчість тих, хто громадянами РФ не був, зокрема Пушкіна, Толстого та решти російських класиків ця заборона не поширюється. Їхні твори можна видавати чи ввозити (але не з Росії або Білорусі – див. вище чому).

Для книжок українських видавництв заборону запроваджують від 1 січня 2023 року. Видані в Україні до цього часу твори громадян Росії можна вільно продавати й надалі.

Трохи книжок у валізі завозити можна

Закон дозволяє ввозити до 10 книжок, зокрема російських видавництв чи авторів у власному багажі не для продажу.

Книжки видаватимуть мовою оригіналу або в українському перекладі

З 1 січня 2023 року книжки в Україні видаватимуть і розповсюджуватимуть українською мовою або будь-якою з мов ЄС чи мов корінних народів України. Ці норми стосуються також електронних і аудіокниг.

Деякі журналісти, які не прочитавши далі від цієї норми, поспішили повідомити, що закон забороняє російськомовні книжки в Україні. Це не так.

Закон дозволяє видавати книжки з творами мовою оригіналу (будь-якою) або в українському перекладі. Чи в перекладі на будь-яку мову ЄС або корінних народів України.

Це означає, що в Україні вільно друкуватимуть оригінальні твори й українських, й іноземних авторів будь-якою мовою, зокрема й російською. Ніхто не забороняє видавати вже згаданих тут Пушкіна чи Толстого. Чи ввозити такі твори з будь-яких країн, окрім Росії й Білорусі.

А видати чи ввезти переклади з іноземної мови на російську з 1 січня 2023 року справді стане неможливо. Ця норма надзвичайно важлива для захисту України від спроб «русского мира» захопити наш книжковий ринок зсередини, заваливши його дешевими російськомовними перекладами популярної літератури. Така атака, яку в Москві вже активно готують, була б навіть небезпечнішою за фізичний імпорт з Росії. Закон повністю ліквідує цю загрозу.

На книжки, видані в Україні чи в третіх країнах до 1 січня 2023 року, нові мовні норми не поширюються. Літературу, зокрема й перекладна, видану до цієї дати, продаватимуть без обмежень.

Законопроєкт № 7273-д

Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора

Цей закон стосується музики й медіа. Літера «д» біля номера законопроєкту означає «доопрацьований», бо цей проєкт з залученням експертного середовища написали депутати гуманітарного комітету парламенту на основі двох раніше поданих проєктів Софії Федини з «ЄС» і Олександра Санченка зі «Слуги народу». Спільний проєкт було зареєстровано 29 травня цього року й на основі широкого консенсусу в парламенті схвалено також одразу повністю.

Національний музичний продукт

Проєкт запроваджує поняття національного музичного продукту. Це фонограма, відеограма, музичний кліп, який містить виконання музичного твору з текстом українською мовою або мовою корінних народів України чи музичного твору без тексту, вироблений в Україні, виконавцем якого є громадянин України.

Держава підтримує створення та розповсюдження національного музичного продукту, зокрема через гранти Українського культурного фонду.

Заборона концертів російських громадян

Закон забороняє концерти й гастролі російських співаків в Україні. Окрім учасників переліку "хороших росіян", про який нижче і учасники якого зможуть виступати на концерті за умови попереднього дозволу СБУ (зараз така дозвільна процедура діє для всіх громадян Росії).

Заборона публічного відтворення фонограм і кліпів з Росії

Заборонено публічне виконання, показ, демонстрацію фонограм, відеограм, кліпів російських співаків. Ідеться про громадян Російської Федерації або тих, хто хоча б якийсь час мав громадянство ФР (окрім тих, хто став громадянином України й позбувся російського громадянства) – формула дослівно така сама, як у вже згаданому книжковому законопроєкті 7459.

Так само заборонено публічно відтворювати фонограми та кліпи, створені юридичними особами РФ (заборона не поширюється на записи українських співаків на російських студіях до 2014 року).

Усі ці фонограми та кліпи заборонено поширювати в Україні "зокрема й через будь-які засоби зв’язку так, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця й у будь-який час за її власним вибором".

За порушення такої заборони на телеканали й радіостанції чекають серйозні штрафи.

Список "хороших росіян"

Якщо російський співак не належить до "чорного списку" осіб, що становлять загрозу національній безпеці України, і не здійснював антиукраїнських заяв чи дій, він має шанс потрапити до "білого списку", на учасників якого заборони не поширюватимуться. Щоправда, для цього йому доведеться офіційно підписати документи, за які в нинішній Росії гарантовано кримінальну справа. А саме – заяву в СБУ з декларацією про підтримку територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах, засудження російської агресії, заклик до Росії негайно її припинити, зобов’язання утримуватися від будь-яких кроків, що могли б свідчити про підтримку російської агресії.

Якщо охочі підписати такі документи росіяни колись з’являться, СБУ після перевірки запропонує додати їх до "білого списку", який формуватиме й оприлюднюватиме апарат РНБО.

Більше української мови на радіо

Закон збільшує мінімальну частку пісень українською мовою в ефірі радіостанцій від 35% до 40%.

Мінімальну частку ведення радіоефіру українською мовою збільшено від 60% до 75%.

Більше української мови на телебаченні

Дитячі телеканали зможуть використовувати 25% продукту українського виробництва замість 50% за умови, що 100% їхнього мовлення відбувається українською мовою.

Телеканали, які в незмінному вигляді ретранслюють іноземні (не російські) телепрограми, можуть узагалі не використовувати продукт українського виробництва, за умови, що 100% їхнього мовлення відбувається українською мовою.

Заборона акустичного насильства на транспорті

І, нарешті, закон звільнить українців від нав’язливої музики в громадському транспорті. Законопроєкт про це група депутатів різних фракцій на чолі з Володимиром В’ятровичем внесла ще в 2020 році після чергових конфліктів між водіями й пасажирами і звернення чималої кількості громадських організацій https://texty.org.ua/fragments/99576/Aktyvisty_zaklykajut_poklasty_kraj_akustychnomu_nasylstvu_v-99576/.

Однак попри підтримку транспортного комітету й мінінфраструктури той проєкт так і не дійшов до сесійної зали. Тепер його норми повністю включені в ухвалений Радою закон.

У салонах громадського транспорту заборонено "відтворювати музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (передачу звуку можна здійснювати на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон – лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів)".

Водіям таксі також заборонено "відтворювати в салоні музику чи інші звукові сигнали без згоди всіх пасажирів".

книгарні телебачення мова радіо Рада закон книги музика