"Підіймаємо дрони, наводимо арту й відходимо". Як працює аеророзвідка ЗСУ на Донбасі

Аеророзвідники – "очі" українського війська. Вони ретельно вивчають ситуацію на своєму відтинку, постачають інформацію десантникам, танкістам, артилерії... і водночас дуже ризикують.

– Першого разу кацапи "промазали": лягло за 150 м від нас, – веде він далі. – На таке ми вже майже не звертаємо уваги. Працюємо як працювали. Наше завдання – роздивитися з дрона, на яку позицію висуваються російські розвідники. І повідомити про це нашій арті. Окупанти легковажно поклали там синій каремат, тож ми знайшли їх швидко,– розповідає аеророзвідник. – І тут – другий приліт міномета, за 20 м. Нас дивом не зачепило. На третій ми не стали чекати, адже цей приліт був не випадковим – нас виявили.

Немо дав своїй групі команду хапати обладнання й бігти до машини. Сам відходив останнім. Свій квадрокоптер повертав і саджав у витягнуту з вікна автівки руку, яка вже їхала в тил донбаськими баюрами. Схопив, одразу вимкнув і зняв акумулятор.

Ворог навчився зчитувати координати злету деяких моделей коптерів (українські бійці вже знають, яких саме), їх висоту й навіть поточну позицію пілота. Проте українці вже винайшли "протиотруту". Деталі такого протистояння детально описувати дещо рано, вважають наші співрозмовники. Підрозділ Немо тепер також використовує ці захисні технології.

– Це зовсім інша війна. Те, що було в АТО – за інтенсивністю, може, 10% від того, що відбувається зараз на Донбасі, – порівнює Немо. – Наприклад, ми вже не сидимо в окопах з важким піхотним озброєнням. А висуваємося на нуль, підіймаємо дрони, наводимо арту на позиції ворога – й відходимо, – пояснює аеророзвідник.

– Це зовсім інша війна. В АТО було за інтенсивністю, може, 10% від того, що є зараз на Донбасі

Підрозділ Немо визначає координати ворожих позицій і бронетехніки дуже точно, з використанням геолокації дрона та супутникових мап. Арта отримує їх у режимі реального часу. Вона має гаджети з програмним забезпеченням української розробки, яке дає змогу влучати в ціль з урахуванням відстані, рельєфу місцевості та погоди.

"Це якийсь п...дець. В Афгані такого й близько не було"

На початку травня Немо був свідком пекельних боїв на Сіверському Донці, коли росіяни намагалися форсувати річку в районі Дронівки та Білогорівки. Ворог використовував понтони й рухав уперед танки, ЗСУ — підіймали легкі безпілотники, які точно наводили артилерію на переправи. Російська сторона втратила там не одну батальйонно-тактичну групу, повідомляли західні розвідки та Луганська ОВА. Знищені понтони й рядочки згорілої бронетехніки на Донці обійшли шпальти світових ЗМІ.

– Під Білогорівкою і Дронівкою ЗСУ втратили десятки квадрокоптерів. Нам потрохи передають нові "пташки". Тож працюємо далі. Але головне — що всі російські спроби форсувати Донець захлинулися, – розповідає Немо.

Щоб помститися та розхитати українську оборону, в кінці травня окупанти спрямували на Лисичансько-Сєвєродонецький плацдарм додаткову авіацію. Немо з побратимами дивом урятувалися під час авіанальоту. Вони мали рушати на завдання й вийшли з розташування у двір. Але виникла затримка, яка їх і врятувала.

– Мій побратим забув рацію й повернувся за нею в підвал, де ми базувалися. Я чекав на нього й почув згори різкий наростаючий звук. Інстинктивно зробив два кроки за ріг будинку.

Авіабомба лягла за 20 м від будівлі й утворила чотириметрову вирву. Підвал спрацював як бомбосховище й урятував бійців. Немо вцілів, бо в мить вибуху був уже за рогом будинку.

– З нами служить боєць, який пройшов Афганістан, – розповідає Немо. – Одного дня, коли по нас з того берега Донця прямим наведенням лупив танк (я тоді вперше побачив, що люди можуть так швидко бігати!), а пізніше авіабомба за 20 м від нашого опорного пункту зробила вирву в два людські зрости, – наш "афганець" прорік: "Це якийсь п...дець. В Афгані такого й близько не було".

Але Немо розповідає про всі ці небезпечні ситуації на диво спокійно. За його словами, робота аеророзвідника потребує спокою та зосередженості.

хід війни аеророзвідка російсько-українська війна