Ковідна Одеса: медичне сортування, нестача лікарів, померлі в коридорах й ігнорування карантину

8 грудня від коронавірусу помер ексдепутат Одеської міськради, колишній мер райцентру Арциз в Одеській області, підприємець Вадим Чорний. Він ще відомий як власник готелю «Токіо Стар», у якому під час пожежі загинуло кілька пожильців. Чорний у свої 48 років останні два тижні лікувався у київській «Феофанії», але лікарі одного з найкращих медзакладів країни не змогли його врятувати. А ще у жовтні він був ковід-скептиком. Також хворіє багато чиновників та відомих у місті людей.

Сімейний лікар: “Медсортування вже почалося”

Шлях хворого на COVID-19, який почувається погано і звертається до медиків, починається із сімейного лікаря.

Але зараз майже всі «сімейники» спілкуються з хворими виключно телефоном, що дуже ускладнює задачу встановлення та контролю симптомів.

«Я щодня консультую від 10 до 15 осіб у телефонному режимі. Кожен день у мене стає більше ще на пять-шість пацієнтів. На столі лежить велика папка з документами, результатами аналізів – це тільки ті пацієнти, в яких підтверджений ковід. В останні дні вже прошу не дзвонити мені, якщо температура нижче 38. Реально йде сортування, тому що з усіма не встигаєш. Зараз я тільки доберуся відповідати на вчорашні СМС-ки у Вайбері від «нетермінових» пацієнтів», – розповідає сімейний лікар Вадим Мягков.

вже прошу не дзвонити мені, якщо температура нижче 38

Вадим каже, що вирішив вести особистий прийом пацієнтів із підозрою на коронавірус або навіть позитивним аналізом на ковід. Так точніше можна призначити лікування.

«Приймаю хворих в ізоляторному кабінеті в поліклініці. Це моя ініціатива. Дуже багато людей з пневмоніями і з ковідом, але вони не «лікарняні» і госпіталізації не потребують. Лікувати їх по телефону не завжди правильно. Тому два рази на тиждень після основного прийому я повністю одягаюся в захисний костюм, маску, щиток і приймаю хворих на COVID-19. З 8:00 до 14:00 у мене звичайний прийом, а потім я ще годин п’ять приймаю в ізоляторі. Дуже важко, ти робиш все машинально», – ділиться лікар.

Відомий одеський художник, заслужений митець України Григорій Палатников, який перехворів на COVID-19 у жовтні, не зміг обійтися тільки послугами сімейного лікаря, і після дев’яти днів лікування по телефону його госпіталізували. Він залишився задоволений послугами своєї сімейної лікарки.

«Вона мені прописала кілька антибіотиків, перші дні я відчував навіть покращення. Потім змінила курс лікування. Було приємно, що лікарка про мене пам’ятає – вона кілька разів сама дзвонила та дізнавалася про те, як я себе почуваю», – каже Палатников.

Як пізніше виявилося, ліки, прописані 74-річному пацієнту, були малоефективними у боротьбі з коронавірусом.

Це, за словами волонтерки Антоніни Селіної, яка допомагає благодійному фонду «Корпорація монстрів», на жаль, досить типовий результат дистанційного лікування з «сімейником».

«Наші протоколи лікування дуже сильно відстають від західних. Із першого дня підозри на ковід прописують купу ліків, що нелогічно. Сімейні лікарі обтяжені безглуздими протоколами», – каже волонтерка.

Натомість лікар Вадим Мягков відмовляє клієнтів пити безглузді ліки:

«За легкого перебігу хвороби, без ускладнень дихання, групи ризику, сімейний лікар має рекомендувати пити багато води, добре їсти і регулярно міряти температуру. Доводиться навіть із людьми боротися, щоб вони самі собі не нашкодили і не пили зайві ліки. Люди бояться та починають приймати купу противірусних препаратів, все, що є в аптеках. Лікування ковіду – це лікування симптомів. Ми стежимо за перебігом інфекційного процесу, вплинути на вірус не можемо. Немає специфічної терапії».

Швидка: якщо сатурація вища за 90%, лікарня не “світить”

Для багатьох пацієнтів спілкування з сімейним лікарем, на жаль, стає лише першим етапом. Їм доводиться викликати швидку допомогу. До речі, в цей перехідний момент, за словами волонтерів, трапляється так, що сімейний лікар кидає пацієнта напризволяще – чи то забув про людину через велику зайнятість, чи то після явного погіршення стану хворого вирішив не брати за себе відповідальності за його подальшу долю. Чи то він просто не знає, що з ним робити далі. “Маршруту пацієнта немає. Лікар не знає, кому дзвонити, коли його хворий потребує госпіталізації. Швидкі реагують тільки на виклики пацієнтів”, – каже волонтерка Селіна.

Лікар одеської швидкої допомоги, який побажав залишитись анонімним через те, що побоюється тиску з боку керівництва, розповів, як працює:

«90% моїх викликів – це хворі з уже підтвердженими коронавірусом або ж з двосторонньою пневмонією. В середньому лише моя бригада робить за добу по двадцять таких виїздів у районі. Така ж ситуація і у колег».

Через велику кількість викликів у бригад швидкої допомоги також діє протокол відбору людей для госпіталізації. Якщо в пацієнта сатурація (кількість кисню в крові) 90% чи вище, як би погано йому не було, лікарняне ліжко йому не «світить», і його залишать лікуватися вдома.

Якщо сатурація менша за 90%, то пацієнта мають повезти в лікарню. Проте це не аксіома. Через значне завантаження бригад швидкої та відсутність вільних місць у лікарнях іноді доводиться залишати людей, в яких сатурація навіть нижча за 80%.

Коли або в лікарню, або на цвинтар, можна знайти одне місце в реанімації

«Бувають такі випадки, коли ми приїжджаємо і кажемо: «Ми не можемо вас нікуди везти, просто немає куди». Навіть якщо людині погано, навіть якщо вона потребує кисню. Іноді нам погрожують пацієнти або їхні родичі: «Я тебе знайду, я тебе вб'ю за те, що не допоміг мені». А куди нам діватися !? Везти просто нікуди! Ми так і кажемо: «Робіть з нами зараз, що завгодно, ми хочемо вам допомогти, але не можемо.

Якщо людина перебуває на межі, тобто це вже реанімаційний хворий, то через відповідальних лікарів, через обдзвонювання всіх лікарень можна вибити одне реанімаційне місце. Але це лише тоді, коли є два варіанти: або в лікарню, або вже на цвинтар. Якщо людина в більш-менш стабільному стані, навіть із результатами томографії та тестом «ковід+», ми просимо її похворіти вдома», – розповідає лікар.

І тоді на допомогу пацієнтам у тяжкому стані приходять волонтери. Одеський благодійний фонд «Корпорація монстрів» забезпечує хворих із низькою сатурацією кисневими концентраторами для того, щоб вони змогли вдома дочекатися своєї черги на госпіталізацію.

Лікарні: нестача спеціалістів і померлі в коридорах

Одеські міські лікарні не витримують масового напливу нових пацієнтів. За даними міськради, станом на 7 грудня залишалися вільними 14 ліжок для хворих на COVID-19.

Облдержадміністрація 7 грудня звітувала, що Одеська міська інфекційна лікарня та міська клінічна лікарня (МКЛ) №1 були заповнені вщерть, лікарня №10 завантажена на 91%, лікарня №5 на 87%, дитяча міська клінічна лікарня на 84%, пологовий будинок №2 на 67%.

Не краща ситуація і в області: лікарні в Чорноморську і Біляївці, що розташовані в передмісті, зайняті на 100%, Арцизська центральна районна лікарня на 87%, Білгород-Дністровська ЦРЛ на 86%, а Дунайська обласна лікарня, що в Ізмаїлі, на 85%.

Читайте також: Завантаженість лікарень в областях (офіційні дані)

Загалом в області з 2398 лікарняних ліжок для пацієнтів із СOVID-19 станом на 7 грудня були завантажені 68%.

Кількість ліжок із киснем ще можна збільшити, а от нових лікарів і медсестер знайти вкрай важко. Їх катастрофічно бракує. Через це сталася резонансна подія в одеській 5-й лікарні, про яку ми вже згадували – кілька днів тому там медперсонал не встигав прибирати померлих від ковіду з палат та коридорів, а на вході виставили чергувати військовослужбовців Нацгвардії, щоб не пропускати родичів хворих, які штурмують двері.

Померлі від COVID-19 у коридорах одеської лікарні № 5. За дві доби повністю заповнили нове коронавірусне відділення на 90 ліжок. Медперсоналу бракує, тому навіть мертвих не встигали забирати із загальної палати.

«Ситуація важка. За добу ми приймаємо по 50 хворих. Пацієнти панікують, лікарі панікують. Оснащення та обладнання вистачає. Ми всім забезпечені. Але за кількістю персоналу ми, я не можу сказати, що в повному обсязі забезпечені. Лікарі, медсестри і молодший медперсонал зараз теж хворіють... Навантаження шалене. Пацієнти вмирають, персонал не завжди встигає вчасно їх прибрати. Бувають моменти, що одночасно помирають кілька пацієнтів», – розповіла журналістам заступниця директора міської лікарні №5 Людмила Бірюкова.

Навантаження шалене. Пацієнти вмирають, персонал не завжди встигає вчасно їх прибрати

Місцева влада продовжує мобілізувати нові медичні заклади для розміщення пацієнтів. У найближчі два тижні обіцяють створити ковідні відділення на 110 та 100 ліжок в обласному очному госпіталі інвалідів війни та лікарні залізничників. Ще 120 і 60 ліжок мають додатково встановити в МКЛ №8 й обласному клінічному центрі (лікарні водників).

Одеса й область вже переживали кілька локальних спалахів заражень коронавірусом серед лікарів. У квітні в Подільську захворіли 90 медичних працівників. Один сімейний лікар, який в подальшому помер від ускладнень вірусу, заразив 32 співробітників.

Схожа ситуація була в одеській лікарні №10, де заразились більш ніж 20 лікарів. Тоді також помер 47-річний лікар-анестезіолог. На жаль, чимало лікарів тривалий час не надто вірили у загрозу від ковіду і досить недбало виконували процедури, які покликані їх захистити. Водночас не було і жодних навчань чи тренінгів від МОЗ про те, як працювати в умовах пандемії.

Через пандемію частину непрофільних лікарів справді мобілізували і, як могли, задіяли у боротьбі з коронавірусом. Іншу частину відправили по домівках у неоплачувану відпустку. Це значно ускладнило життя пацієнтам з іншими, часто хронічними і також небезпечними для життя хворобами. Часто вони не можуть отримати швидку та кваліфіковану допомогу.

Читайте також: 9300 команд «ковід-детективів». Як Туреччина відстежує контакти хворих під час епідемії та перекваліфікувала інших лікарів на боротьбу з ковідом

Хто винен і що робити?

Попри заяви міністра охорони здоров’я (до речі, ексочільника Одеської області) Максима Степанова про ефективність введення короткострокового карантину вихідного дня, в Одесі він фактично не діяв.

Підприємці місцевих ринків виходили на масові акції протесту та перекривали дороги, більшість кафе і ресторанів продовжили працювати, просто завішуючи вікна щільними шторами.

В Одесі карантин вихідного дня фактично не діяв

Перед другим туром виборів мера, який відбувся 15 листопада, тема COVID-19 перетворилася на пропагандистську зброю обох кандидатів на посаду міського голови. Чинний мер Геннадій Труханов обіцяв підприємцям, що карантин вихідного дня в місті не діятиме.

Водночас його конкурент, представник ОПЗЖ Микола Скорик поширював конспірологічні чутки про те, що ковід начебто розповзається містом із секретної американської біологічної лабораторії у протичумному інституті імені Мечникова.

Ніхто з політиків навіть не намагався переконати одеситів піклуватися про своє здоров’я. В місті панує демонстраційне нехтування елементарними правилами епідемічної безпеки. Цим хизуються всі: від продавців на базарах до респектабельних бізнесменів і впливових чиновників. Ресторани та клуби вечорами заповнені публікою, яка влаштовуває справжній «бенкет під час чуми».

У таких умовах не дивно, що заступник головного санітарного лікаря Одеської області Сергій Дементьєв виступає за повернення до режиму тотального локдауну.

«Зараз сказати, що ми контролюємо ситуацію, швидше за все, не можна. Треба заморозити ситуацію, ввести тотальний карантин, а вже потім шукати шляхи виходу», – поділився спеціаліст.

Але коли його можуть ввести? Сьогодні уряд розпорядився його ввести з 8-го січня, однак з багатьма «але», які можуть нівелювати ефект від тотального карантину. Та й багатьом хворим ще треба буде дожити в прямому сенсі цього слова до закінчення різдв'яно-новорічних свят.

Тим часом міська система охорони здоров’я тріщить під натиском зростання кількості пацієнтів із COVID-19. Ще в липні задіяли опорні лікарні другої хвилі, а за останні місяці розширили ліжковий фонд і нашвидкуруч перепрофілювали ще кілька міських лікарень для прийому ковідних пацієнтів.

Наприклад, відділення міської клінічної лікарні №5 на 90 ліжок, яке стало ковідним 28 листопада, було вщерть заповнене в перші два дні, й медперсоналу бракувало часу та сил, щоб прибирати померлих із палат та коридорів.

Зараз планується введення «до бою» ще двох медзакладів, розміщення додаткових ліжок в обласному клінічному центрі та створення польового шпиталю (кажуть, за китайським зразком).

абзац ковід медицина пандемія одеса