Статті

“Командиры, увага. По “своим” напоминаю — никаких своих не существует. Существует конкретно по рации запрос – “дозвіл на рух”. Все остальное — это противник. Все, что движется — противник. Все, кто бегут с позиций, дезертиры – это тоже противник. Придерживайтесь этого правила. По своим, по бегущим несанкционированно… И, сука, утрымуйте рубежи, потому что так можна до Киева отступать. Поэтому: отступать — отставить, сука”.

Розслідування Texty.org.ua про мережу польських, українських і російських діячів, які перетворили історичну трагедію на інструмент політики.

Боєць 12-ї бригади «Азов» із позивним Август в Оленівці втратив ногу й дістав сильне ушкодження ока, а в Таганрозі вивчив німецьку. Він розповів про теракт, проукраїнських лікарів у Донецьку, а також про російських тюремників, які боялися надлюдських здібностей українських бійців.

Війна в Чорному морі активізувалася. Росія системно б’є по портах і морських терміналах, торгових суднах, що прямують до українського узбережжя. Головним результатом стало навіть не руйнування інфраструктури, а недавнє рішення іноземних судновласників не заходити в українські порти. Для країни, яка вивозить морем понад 80% товарного експорту, це болючий удар по економіці та державному бюджету. Про те, чим особливі шість українських портів Північного Причорномор’я, чи виручить нас Румунія і що робити з портами після війни, Texty.org.ua говорять з економіко-географом Іваном Савчуком.

Цей моніторинг охоплює гучну відставку міністра оборони Михайла Федорова. Майже в усіх обласних центрах спалахнули акції протесту, які тривають і досі. Учасники виступають проти рішення президента Володимира Зеленського не подавати кандидатуру Федорова на повторне призначення очільником Міноборони. Ці події сформували ключовий порядок денний тижня, і саме через їхню органічність для українського політичного процесу виявлені нами наративи важко оцінити як суто ворожий продукт. Проте цей кейс чітко демонструє базовий принцип російської пропаганди: вона найефективніша тоді, коли не створює нових конфліктів, а експлуатує вже наявні розколи.Щоб відстежити, як саме поширювалися деструктивні наративи, ми застосували нашу стандартну механіку аналізу. Спочатку визначаємо теми, які домінували в 50 найбільших анонімних українських телеграм-каналах, бо це найпопулярніше джерело інформації в Україні. Потім у коментарях на Ютубі та у відео в ТікТоці дивимося, як російська пропаганда намагається вписатися в цю розмову, підміняючи факти вигідними їй поясненнями.

«Напарник Максима став для нього і поводирем, і прокляттям. За кожен пропущений Максимом наказ капрал карав не його, а напарника». Про те, як проходить відбір до знаменитого Французького іноземного легіону, як легіонери схибили в Афганістані й за що українцю достроково надали французьке громадянство, читайте в матеріалі.

Можливо, найскладнішим випробуванням для нового головкома ЗСУ Михайла Драпатого стане навіть не ситуація на фронті, а внутрішній опір у кабінетах Генерального штабу, командувань та управлінь. Армія завжди і скрізь, як велика інституція, має потужний імунітет до змін. Суспільство вітає нового головкома, але варто задуматися про весь масив проблем, із якими він зіткнеться. Про це ми поспілкувалися з Миколою Бєлєсковим, військовим аналітиком, старшим аналітиком фонду «Повернись живим» і головним консультантом Національного інституту стратегічних досліджень.

Одне з пріоритетних завдань протиповітряної оборони України — навчитися знищувати реактивні «Шахеди» росіян, заявив радник президента Сергій Бескрестнов (Флеш) за підсумками наради в очільника держави. Реактивні «Шахеди» з’явилися в противника порівняно недавно і фактично є масовим замінником крилатих ракет. Texty.org.ua розбираються, що це за зброя й чому про неї заговорили на найвищому рівні.

«Це було абсолютно буденно. Нічого неординарного в цьому немає», — згадує журналіст та історик Дмитро Шурхало, який у березні 2025 року доєднався до ЗСУ через Центр рекрутингу української армії. Як працює рекрутинговий центр? Хто може туди звернутися? І чому це хороший варіант для тих, хто боїться ТЦК? Розбираємося в матеріалі.

Нинішня політична криза сягає корінням 2019 року, коли логіку ведення виборчої кампанії перенесли на державне управління. Формула «нових облич», здавалося, започатковує нову еру: достатньо привести молодих і мотивованих — усе запрацює інакше. Але урядування — це не телевізійний проєкт. Тут замало енергії та вдалих презентацій. Потрібна інституційна пам’ять — розуміння того, як працює державний бюджет, як взаємодіють міністерства й чому в українських реаліях хороша ідея може померти між постановкою завдання і виконанням.