Статті

Валентина Браткевич, голова ОСББ з Ірпеня, ділиться своєю історією про те, як змінилося її життя з початком великої війни, про те, як це бути водночас багатодітною мамою і рухати процеси відбудови: залучати кошти благодійників, спілкуватися з підрядчиками, контролювати якість робіт і водночас дбати про родину та дітей, підтримувати атмосферу згуртованості серед сусідів. Це історія про жіноче лідерство, відповідальність і силу громади.

«У нас достатньо зброї, навіть грошей, але критично не вистачає людей», — розповідає один із наших авторів, який служить у ЗСУ. Про брак людей на фронті говорять усі. Комплекс проблем із мобілізацією, СЗЧ та всім іншим обговорено детально, і ми сьогодні поговоримо про те, як можна спробувати залучити європейських добровольців. Що потрібно зробити, щоб вони їхали більше і постійно.

Тиждень тому Texty.org.ua опублікували колонку військової кореспондентки Анни Калюжної «Штурмовий полк Х і далі вбиває своїх людей». Чому масштабування штурмових військ — катастрофа». Через дві години після публікації авторці зателефонував керівник управління штурмових підрозділів ЗСУ, командир 33-го окремого штурмового полку Валентин Манько, який не погоджувався з викладеними аргументами.Нижче публікуємо нашу розмову, у якій ми запитали в командира про застосування сили і ям у підрозділах, про те, навіщо в штурмовиків забирають телефони та яку роль у полку відіграє Сергій Коротких, або Боцман, якого пов’язували з неонацистськими організаціями РФ. Також подискутували, які підрозділи треба поповнювати в першу чергу.

У цій статті йдеться про українських цивільних полонених, заручників, які поступово повертаються в Україну. За різними оцінками, у Росії утримується від 10 до 20 тисяч таких українських громадян. І після того, як стихнуть звуки урочистостей на честь їхнього повернення, колишніх полонених очікуватиме низка труднощів, які не всі з них знайдуть сили подолати.

Що слухають українці на четвертому році повномасштабної війни? Texty.org.ua проаналізували щотижневі музичні чарти двох ключових платформ — YouTube Music і Spotify — від початку 2025 року. Різниця очевидна: якщо YouTube активно українізується, то на Spotify, особливо коли дивитися на ширший зріз популярних пісень, російський контент досі зберігає позиції.

Ті, хто стежить за даними нашого Генштабу про ворожі втрати, помітили, що влітку показники погіршилися. Якщо колись щоденні втрати противника наше командування оцінювало щонайменше в тисячу осіб, а в деякі дні до 1,7 тисячі, то в останні місяці вони лише зрідка сягали тисячі, а найчастіше не перевищували 800–900 осіб. Чому так сталося?

Південний міст через Дніпро в Києві має шість автомобільних смуг і гілку метро. Щодня ним користуються сотні тисяч людей, які мешкають у густонаселених лівобережних житлових масивах столиці. І майже так само часто вони бачать чергові ремонти й перекриття смуг на мосту. Після початку повномасштабної війни міст був кілька років закритий для приватних авто. Нещодавно його відкрили для проїзду, але знову ремонтують. Ми розібралися, чому так відбувається.

Наявні штурмові підрозділи звільняють у середньому по кілька сіл за місяць протягом останніх пів року. Але це відбувається в результаті застосування невиправдано суворих методів примусу й ціною незрівнянно більших втрат порівняно з бригадами Сухопутних військ, а також завдяки тому, що ці підрозділи отримують у рази, а іноді в десятки разів більше поповнення, ніж середньостатистична бригада Сил оборони.

Волонтерські практики під час війни і революцій, якими відомі українці у світі, цілком вкладаються в контекст вікових європейських традицій волонтерства. У Німеччині, наприклад, пожежні служби досі майже цілковито складаються з місцевих мешканців-волонтерів. За даними Eurоpean Economic and Social Committee (EESC), кожен п’ятий європеєць витрачає вільний час для суспільної користі. Від держави волонтери мають податкові пільги, роботодавці зважають на цей рядок у резюме.

Втративши здоров’я на війні, Олексій Подолян звільнився торік із армії. У нього майже не працює ліва рука, є проблеми із зором і памʼяттю. Виснажений і зневірений, він домагається, щоб держава належним чином оцінила його втрату і дала пожиттєву інвалідність. Історія Олексія свідчить про системну проблему, з якою стикається більшість ветеранів.