Статті

«Військове звання перед прізвищем — це ніби шляхетський титул. Йому немає аналогів у цивільному житті. І цей титул багато до чого зобовʼязує, змушує бути кращою версією себе. Військове звання — це статус, належність до кола обраних, куди може потрапити кожен, але не кожен вивезе». Так каже лейтенант К., один із військовослужбовців, у яких ми запитали, чим їм подобається служба в армії. Читайте в цьому матеріалі, що вони нам розповіли.

Коли ми пишемо текст, — чи то університетське есе, чи пост в Інстаграмі, чи навіть журналістську статтю, — перед нами нерідко постає вибір: написати його самостійно чи згенерувати за кілька хвилин за допомогою ШІ. Другий варіант хоча й здається набагато простішим, але тягне за собою великі екзистенційні ризики.Старший науковий співробітник Інституту політики та стратегії у сфері штучного інтелекту (IAPS) Еріх Ґрюневальд у своєму блозі описав, чому не варто створювати важливі тексти за допомогою ШІ. Texty.org.ua пропонують повний переклад.

На популярних українських новинних ресурсах розміщується реклама харчових добавок, що веде на дезінформаційні сайти, повʼязані з кол-центрами. Рекламні блоки, що ведуть на дезінформаційні сайти з вигадками про «інноваційні ліки», ми виявили на Цензор.НЕТ, Liga.net, Gordonua.com, Focus.ua.

На початку тижня представник США в НАТО Меттью Вітакер повідомив, що угоду між США та Україною про виробництво ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot, імовірно, не встигнуть укласти до цієї зими. До того ж на тлі заяв Трампа про «невпевненість» щодо дозволу випускати ці ракети в Україні та нібито побоювань американських виробників і ці строки не остаточні. Водночас варто враховувати, що навіть укладена угода не означає, що виробництво розпочнеться одразу. Наприклад, у Німеччині від політичного рішення до початку випуску ракет минуло майже п’ять років.

Російські удари методично розносять великі склади, розподільчі центри супермаркетів і сортувальні термінали поштових компаній. Ситуація складна, збитки великі, але якою є реальна шкода для економіки країни? Що буде зі споживачами у великих містах? І, головне, як постачальникам і магазинам виживати далі, коли стара модель управління тріщить по швах? Про це Texty.org.ua говорять із Віктором Барановським, директором «Логістичної майстерні», компанії з проєктування складських систем та оптимізації ланцюгів постачання.

Роками українські силові й міграційні органи видавали Росії через країни-посередники чеченців, інгушів, черкесів та етнічних росіян, які тікали зі своєї батьківщини через переслідування з боку Кремля й формально звинувачувалися в РФ у «тероризмі». Деякі з цих утікачів воювали на боці України. Але й це не стало перешкодою для примусової передачі їх у лапи путінського режиму. Чому так відбувається, хто стоїть за цим неподобством і чи є тут корупція, в інтерв’ю для Texty.org.ua розповідає правозахисник Борис Захаров.

«...Мене звати Владислава Олександрівна. Прізвище? Максимець. Так, я лікар-окуліст. Яка клініка?.. Алло! Алло! Я вас не чую!.. Ага, тепер чую. Клініка “Нутерамед”, проспект Перемоги, 11-Б, перший поверх, другий кабінет. А що у вас з очима? Окуляри носите? Та це ж катаракта! Осліпнете скоро!»

Україна дедалі активніше залучає іноземців до свого війська. Нині нашу країну захищають 16 тис. бійців із паспортами чужих держав. На перший погляд, це багато. Але якщо порівняти з мільйонною чисельністю Сил оборони, то не дуже: 1,6% особового складу. З якими проблемами іноземні легіонери стикаються в Україні, ми вже розбиралися. Цього ж разу з’ясовуємо, які підходи в залученні іноземців треба змінити. Про це розповідають військовослужбовці, які служили за кордоном, а також є ветеранами російсько-української війни.

Шахрайські кол-центри, або, як їх називають, «офіси», працюють в Україні вже багато років. Проте від початку повномасштабного вторгнення вони пережили справжній ренесанс. Тепер «офіси» відкрито працюють у кожному обласному центрі й виманюють гроші не тільки в українців, а й в американців та австралійців.

На початку минулого тижня Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News закликав українців готуватися до «дуже важкої зими». Відтак ця тема очікувано стала однією з провідних у телеграм-каналах — на неї реагували і посадовці, і прості громадяни. Не оминула її й російська пропаганда, використавши як привід, щоб вкотре змістити акценти і розхитати суспільство.Щоб відстежити, як саме поширювалися деструктивні наративи, ми застосували нашу стандартну механіку аналізу. Спочатку визначаємо теми, які домінували в 50 найбільших анонімних українських телеграм-каналах, бо це найпопулярніше джерело інформації в Україні. Потім у коментарях на Ютубі та відео в ТікТоці дивимося, як російська пропаганда намагається вписатися в цю розмову, підміняючи факти вигідними їй поясненнями.