За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по приблизно 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося. За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог, що Україна має робити сьогодні. Хто і як про
Літера «В»

Від «геноциду» до політичного тиску на Україну. Як змінилася риторика польського Сейму за 15 років

Тихий колапс Верховної Ради. Чому парламент дедалі гірше ухвалює закони
У зоні досяжності FPV. Як Запоріжжя звикає жити під сітками
Як українській дельті Дунаю повертають дику природу
Дівчата, мафія, борщ, війна. Як світове кіно показує українців
Від «геноциду» до політичного тиску на Україну. Як змінилася риторика польського Сейму за 15 років

Від «геноциду» до політичного тиску на Україну. Як змінилася риторика польського Сейму за 15 років

Мали квартиру, дачу, город, пасіку.  Мільйони переселенців залишаються в Україні й починають життя з нуля

Мали квартиру, дачу, город, пасіку. Мільйони переселенців залишаються в Україні й починають життя з нуля

Тихий колапс Верховної Ради. Чому парламент дедалі гірше ухвалює закони

Депутати втомилися. Через це в Україні розгортається тиха парламентська криза. Монобільшості дедалі важче зібрати голоси. Обранці дедалі менше часу сидять у залі. Якщо з 2019-го по 2022-й засідання тривали мінімум п’ять годин, то останніми роками тривалість засідань і кількість голосувань поступово зменшуються.Консультант: Тарас Шамайда

Чим довше, тим краще. Як піхота виживає в норах

Чим довше, тим краще. Як піхота виживає в норах

У зоні досяжності FPV. Як Запоріжжя звикає жити під сітками

Наближення лінії фронту та збільшення дальності польоту російських безпілотників призвели до різкого зростання кількості FPV-ударів по Запоріжжю. Буквально за місяць місто обтягнули антидроновими сітками, а місцеві звикають до нових викликів війни. Разом із аналітиками Center for Information Resilience ми проаналізували географію атак FPV-дронів по Запоріжжю і розібралися, чого очікувати містам у зоні досяжності FPV.

Води все менше. Як посуха і сільське господарство змінюють річку на Поліссі

Води все менше. Як посуха і сільське господарство змінюють річку на Поліссі

Як українській дельті Дунаю повертають дику природу

Протягом останніх років Rewilding Ukraine працює над відновленням природних процесів в українському Придунав’ї: покращує природну динаміку водних систем, відновлює характерну для регіону рослинність і сприяє поверненню ключових видів тварин. Усе це допомагає відновити природний баланс екосистем і створити умови, у яких природа може самостійно розвиватися та відновлюватися.

Дівчата, мафія, борщ, війна. Як світове кіно показує українців

На основі великого корпусу англомовних субтитрів ми дослідили, що світове кіно знало про Україну з часів української незалежності, й поспілкувалися з українським режисером Антоніо Лукічем (найвідоміший його  фільм «Люксембург, Люксембург») про те, як нам це все сприймати.