Журналістика даних: Посібник



Як написати програму з журналістики даних

  • 1646 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 12/02/2013Дата публікації

Програми із журналістики даних – це ніби вікна до даних, які лежать в основі статті. Це можуть бути бази даних з можливістю пошуку в них, ефектні візуалізації або щось інше на додачу. Але нема значення, якої форми вони набудуть – комп’ютерні програми з журналістики даних заохочують читачів взаємодіяти з даними у такому контексті, який має дня них значення: знаходити закономірності у статистиці злочинності в їхньому регіоні, перевіряти, чи не припускався місцевий лікар медичних помилок, або ж шукати, хто фінансує політиків, за яких вони збираються голосувати.

Ілюстрація 82. Моніторинг клінік, що здійснюють діаліз (ProPublica)

Окрім того, що вони являють собою високотехнологічну інфографіку, найкращі програми з журналістики даних є «довгограючими» продуктами. Вони продовжують жити поза межами циклу новин, і зазвичай це відбувається тому, що вони допомагають читачам вирішувати проблеми з реального життя або дають відповіді на питання в такий корисний чи новаторський спосіб, який перетворює їх на ресурси тривалого користування. Коли журналісти з ProPublica хотіли дослідити безпечність американських клінік, що здійснюють нирковий діаліз, вони написали програму, яка допомагала користувачам пересвідчитися, чи безпечні клініки у їхніх власних містах. Надання такого важливого та релевантного сервісу створює стосунки з користувачами, які простягаються значно далі, ніж це могла б забезпечити сама тільки стаття з розповіддю.

І в цьому полягає водночас складність та перспективність розробки найпередовіших журналістських програм: треба створити щось таке, що матиме довготривалу цінність. Чи програміст ви, чи менеджер, - будь-яка дискусія про те, як створити якісну журналістську програму повинна починатися з ментальності розробки продукту: фокусуйтеся, неначе лазер, на користувачі, і працюйте так, щоб отримати максимум з кожного витраченого долара. Тож перш ніж братися за роботу, слушно поставити самому собі три запитання:

Хто входить до моєї аудиторії і які її потреби?

Програми з журналістики даних не створюються не задля статті як такої – вони створюються задля користувача. Залежно від проекту, користувач може бути пацієнтом-діалізником, який хоче знати про те, наскільки безпечною є його клініка, або власником будинку, який не знає про ризики землетрусів поблизу його оселі. Нема значення, хто це, -будь-яка дискусія про розробку журналістської програми, як і будь-якого якісного продукту, повинна починатися з людей, які будуть цим користуватися.

Одна програма може обслуговувати інтереси різних користувачів. Наприклад, проект під назвою Curbwise, розроблений Omaha (Nebraska) World-Herald, обслуговує власників будинків, яким здається, що вони переплачують податки; зацікавлених мешканців, які хочуть знати вартість нерухомості поблизу від них; та фахівців з нерухомості, які хочуть відстежувати останні угоди з продажів. У кожному зі згаданих випадків програма задовольняє певну потребу, завдяки чому до неї повертаються користувачі.

Власники будинків, наприклад, можуть потребувати допомоги в зборі інформації про нерухомість, розташовану неподалік, щоб мати змогу оскаржити несправедливо високі податки. Збір цієї інформації потребує значного часу та зусиль – цю проблему Curbwise вирішує, надаючи користувачам зручний звіт про всю інформацію, якої вони потребуватимуть для оскарження податків на нерухомість у місцевих органах влади. Curbwise продає цей звіт за 20 доларів, і люди платять за нього, бо він вирішує реальну проблему їхнього життя.

Хай ваша програма вирішує проблему реального життя, як це робить Curbwise, або ж доповнює сюжет статті цікавою візуалізацією, - завжди беріть до уваги людей, які користуватимуться нею. І тоді зосереджуйтеся на розробці та створенні тих функцій, які базуються на їхніх потребах.

Скільки часу мені слід на це витратити?

Програмісти, що працюють в редакціях, подібні до води в пустелі: вони всім потрібні і їх не вистачає на всіх. Розробка журналістських програм означає балансування між щоденними редакційними потребами та довготерміновими зобов’язаннями, потрібними для створення справді якісного продукту.

Уявімо, що ваш редактор приходить до вас із ідеєю: міська рада наступного тижня призначає голосування про те, чи зносити кілька історичних будівель у вашому місті. Він пропонує написати просту програму, яка дасть змогу користувачам бачити місцезнаходження цих будівель на карті.

У вас є кілька варіантів як у програміста. Ви можете напружити свої фахові м’язи і розробити красиву карту, власноруч написавши програму. Або можете використати існуючі інструменти, такі як Google Fusion Tables чи картографічні бібліотеки з відкритим кодом, і завершити цю роботу за пару годин. Перший варіант дасть вам кращу програму; але другий може залишити вам більше часу на розробку чогось іншого, із більшими шансами мати триваліший вплив.

Лише тому, що до статті пасує складна, красива журналістська програма, це зовсім не означає, що вам слід її писати. Критично важливим є баланс пріоритетів. Вся хитрість тут у тому, щоб пам’ятати, що кожна створена вами програма має свою ціну: а саме, інша потенційно важливіша програма, над якою ви могли б працювати натомість.

Як я можу підняти продукт на наступний рівень?

Розробка високоякісної програми з журналістики даних може потребувати значних витрат часу та коштів. Ось чому завжди виправдовують себе запитання: а чи виправдано це? Як перетворити одноразовий проект на щось особливе?

Створення тривалого проекту, який переживе новинний цикл, - це один варіант. Але це також може бути розробка інструментарію, який надалі економитиме ваш час (і який слід надати у вільне використання іншим!), або використання поглибленої аналітики у вашій програмі, яка забезпечить більше знань про вашу аудиторію.

Багато організацій створюють карти соціологічних опитувань, які показують демографічні зміни у їхніх містах. Але коли команда програмістів у Chicago Tribune створювала свої карти, вони піднесли їх на новий рівень, розробивши інструментарій та техніки для швидкого створення подібних карт, який вони надали в розпорядження інших організацій.

У організації, де я працюю, Центрі журналістських розслідувань, ми поєднали просту базу даних, обладнану можливістю пошуку, із витонченою інфраструктурою відстеження подій, яка дала нам змогу, серед іншого, дізнатися про те, наскільки люди цінують інтуїтивність та дослідницькі можливості наших журналістських програм.

І хоч це й звучить дещо по-бухгалтерськи, завжди думайте про повернення ваших інвестицій. Вирішуйте універсальну проблему; створюйте новий спосіб залучення користувачів; передавайте частину ваших робіт у відкритий доступ; використовуйте аналітику, щоб більше дізнатися про ваших користувачів; або навіть знаходьте варіанти, подібні до Curbwise, коли компонент вашої програми може генерувати прибутки.

Підводячи підсумки

Розробка програм із журналістики даних за короткий час пройшла великий шлях. Програми першого покоління були подібні до інфографіки другого покоління – інтерактивні візуалізації даних, поєднані з базами даних, які мали можливість пошуку в них, і розроблені в першу чергу для доповнення сюжету статті. Зараз більшість із цих програм можуть створювати самі журналісти в умовах дедлайну за допомогою відкритого інструментарію, вивільняючи тим самим програмістів для глибших задумів.

Журналістські програми другого покоління, до яких прямує галузь, - це поєднання сили журналістської розповіді та суспільної користі з дисципліною розробки продуктів та досвідом світу технологій. Результатом, без сумніву, стане вибух інноваційних підходів до того, щоб робити дані релевантними, цікавими та особливо корисними нашій аудиторії – і при цьому допомагати журналістам виконувати ті ж завдання.

Чейз Девіс, Центр журналістських розслідувань

 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!