Журналістика даних: Посібник



Як Guardian Datablog висвітлював бунти в Британії

  • 1551 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 31/10/2012Дата публікації

Влітку 2011 року Британією прокотилася хвиля масових заворушень. На той час політики вважали, що ці дії категорично не пов’язані із проблемою бідності, і ті, хто брали участь у мародерстві, є звичайними злочинцями. Більше того, прем’єр-міністр та чільні політики-консерватори звинуватили соціальні мережі у підбурюванні заворушень, натякаючи, що саме ці платформи заохочували погромників, і що бунти були організовані за допомогою Facebook, Twitter та Blackberry Messenger. Лунали заклики тимчасово заблокувати соціальні мережі. Через те, що уряд не розпочав розслідування причин виникнення бунтів, газета Guardian у співпраці з Лондонською школою економіки розпочала фундаментальний проект «Вивчаючи бунт», щоб дослідити ці питання.

Ілюстрація 42. Британські бунти: всі підтверджені інциденти (The Guardian)

Газета широко застосовувала методи журналістики даних, щоб дати громаді краще розуміння того, хто брав участь у мародерстві, і чому. Понад те, вони також працювали з іще однією командою науковців, очолюваною професором Робом Проктером з університету Манчестера, щоб краще зрозуміти роль соціальних медіа, які сама Guardian активно використовувала під час висвітлення заворушень. Команду проекту «Вивчаючи бунт» очолив Пол Льюіс, редактор спецпроектів у Guardian. Під час заворушень Пол готував репортажі з місця подій у містах по всій Англії (найчастіше за допомогою свого екаунту в Твіттері, @paullewis). Ця друга команда опрацювала 2,6 мільйони твіт-повідомлень про заворушення, які були надані сервісом Twitter. Головною метою цього дослідження соціальних медіа було встановити, як поширюються чутки в Twitter, яку функцію виконують різні користувачі/дійові особи у «розмноженні» та поширенні потоків інформації, чи ця платформа підбурювала до бунту, а також дослідити інші способи організації.

Говорячи про застосування методів журналістики даних та візуалізацій даних, буде корисно розрізняти два ключові періоди: власне період заворушень і те, в який спосіб дані допомагали повідомляти сюжети, пов’язані з поширенням заворушень; та другий період набагато інтенсивніших досліджень у виконанні двох команд науковців, що працювали з Guardian, зі збору даних, аналізу їх та написання поглиблених звітів про виявлені результати. Результати першої фази проекту «Вивчаючи бунт» були опубліковані під час тижня інтенсивного висвітлення теми на початку грудня 2011 року. Нижче наведено кілька базових прикладів використання журналістики даних під час обох періодів.

Фаза один: Бунти як вони є

За допомогою простих карт команда журналістів даних із Guardian показувала місцезнаходження підтверджених випадків заворушень, і поєднавши дані про рівень бідності з даними про місця заворушень, вони почали спростовувати панівне твердження політиків про те, вони не були пов’язані з бідністю. Обидва ці приклади використовували готові картографічні програми, а в другому прикладі дані про місцезнаходження були поєднані з іншим набором даних, що започаткувало використання інших зв’язків та лінків.

Розглядаючи тему використання соціальних медіа під час заворушень, а саме Twitter, газета створила візуалізацію пов’язаних із бунтами хештегів, вжитих у цей період, що показало, що Twitter головним чином використовувався як спосіб реагування на заворушення, а не як засіб організації людей на мародерство, а хештег #riotcleanup («прибирання після бунту» - прим.), який розпочав спонтанну кампанію із прибирання вулиць після заворушень, характеризувався найбільш значним сплеском популярності під час періоду бунтів.

Фаза два: Вивчаючи бунт

Коли газета повідомила про факти, встановлені внаслідок інтенсивних досліджень та тісної співпраці з двома науковими командами, були створені дві візуалізації, які спричинили широке обговорення. Перша, коротке відео, показує результати поєднання відомих місць, де люди брали участь у заворушеннях, та місць поживання цих людей, тобто, демонструє так званий «маршрут бунту». Для цього газета співпрацювала з фахівцями-картографами транспорту з ITO World, щоб змоделювати найбільш імовірні маршрути, якими рухалися бунтівники, просуваючись до різноманітних місць майбутнього мародерства, вказати різні схеми для різних міст, включно з маршрутами на велику відстань.

Друга має справу зі способами поширення чуток у Твіттері. Під час дискусії з командою науковців було спільно визначено сім чуток для подальшого аналізу. Наукова команда після цього зібрала всі дані, пов’язані з кожною чуткою, та розробила кодову схему для позначення твітів за чотирма головними кодами: люди просто поширюють чутку (твердження), спростовують її (контр-твердження), ставлять питання (запит) та просто коментують (коментар). Всі твіти були закодовані в трьох примірниках і результати були візуалізовані командою фахівців з інтерактивної графіки в Guardian. Команда з Guardian написала про те, як вони створювали цю візуалізацію.

В цій візуалізації особливо вражає, що вона аргументовано показує те, що дуже важко описати, та передає вірусну природу чуток і шляхів розвитку їхнього життєвого циклу протягом певного часового проміжку. Роль провідних ЗМІ у поширенні деяких із цих чуток є очевидною (наприклад, коли їх відразу спростовують, або навпаки, підтверджують і перетворюють на новини), так само як і коректорська роль власне Твіттера щодо цих чуток. Візуалізація не тільки суттєво допомогла у створенні журналістських сюжетів, але надала бачення того, як функціонують чутки в Твіттері, що є корисною інформацією на випадок подібних подій у майбутньому.

Останній приклад чітко вказує на потужну синергію між газетою та командою науковців, спроможною виконати поглиблений аналіз 2,6 мільйонів твітів на тему заворушень. Попри те, що команда науковців створила набір специфічних інструментів задля виконання цього аналізу, вони зараз працюють над тим, щоб зробити їх доступними для всіх, хто хоче використати цей інструментарій для аналогічних завдань, і створити таким чином автоматизоване робоче місце для такого аналізу. В поєднанні з інструкціями «Як це зробити» від команди Guardian це стане корисним прикладом використання аналізу соціальних медіа та візуалізацій для того, щоб передавати такі важливі теми.

Фаріда Віз, університет Лейчестера

 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!