Журналістика даних: Посібник



(НЕ)рівні шанси

  • 1801 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 21/10/2012Дата публікації

У проекті Opportunity Gap використано ніколи до того не оприлюднені дані міністерства освіти США, які показали, що у деяких штатах, таких як Флорида, багаті та бідні учні мають приблизно однаковий доступ до інтенсивних навчальних курсів, і тим самим отримують більш рівні можливості. Натомість інші штати, такі як Канзас, Мериленд та Оклахома, надають менше можливостей у тих районах, де мешкають бідніші родини.

Ілюстрація 27. Проект Opportunity Gap (ProPublica)

Дані охопили всі публічні середні школи в районі, де навчаються 3 тисячі учнів чи більше. Це становить понад три чверті всіх дітей, що навчаються в публічних школах. Журналіст із нашої редакції роздобув ці дані, а наш керівник підрозділу комп’ютерної журналістики дуже ретельно їх очистив.

На цей проект пішло приблизно три місяці. Шестеро людей спільно працювали над журналістським сюжетом та комп’ютерною програмою: два редактори, репортер, фахівець з комп’ютерної журналістики та двоє програмістів. Більшість із нас протягом цього періоду не працювали виключно над цим проектом.

Проект насправді потребував наших об’єднаних умінь – глибокого знання теми, розуміння найкращих методик роботи з даними, навичок дизайну та програмування і т.д. Що більш важливо, він потребував спроможності знаходити в цих даних журналістську історію. Також знадобилося редагування - не тільки статті, яка супроводжувала дані, але й самої журналістської програми.

Для очистки та аналізу даних ми переважно використовували Excel та програми-скрипти, а також MS Access. Програму до цих даних написано на Ruby on Rails, із широким застосуванням JavaScript.

На додачу до загальної розповіді ми включили інтерактивну карту, яка дає читачам змогу розуміти тему та знаходити у великій загальнонаціональній базі даних приклади, що можуть бути пов’язані з ними. За допомогою нашої програми читач може знайти свою місцеву школу – наприклад, Central High School у Ньюарку, штат Нью Джерсі, і відразу ж побачити показники цієї школи у широкому діапазоні оцінок. Тоді вони можуть натиснути кнопку, позначену «Порівняти зі школами з високим та низьким рівнем бідності», і відразу ж побачити інші середні школи, їх відносний рівень бідності, і як вони пропонують курси з вищої математики, навчальні програми на рівні коледжу та інші важливі курси. У нашому прикладі школа Central High межує зі школою Millburn Sr. High. Програма Opportunity Gap показує, що тільки 1% учнів Мілбурну отримують безкоштовні сніданки чи сніданки за пільговою ціною, але 72% з них мають принаймні один курс навчання на рівні коледжу. На протилежному боці школа International High, у якій 85% студентів отримують пільгові чи безкоштовні сніданки, і лише 1% навчається на курсах рівня коледжу.

У цьому прикладі читач може використати щось йому вже відоме – назву місцевої середньої школи – щоб зрозуміти те, чого він не знав – розподіл доступу до навчання і те, як бідність впливає на цей доступ.

Ми також інтегрували цю програму у Facebook, так, щоб читачі входили в Facebook, і наша програма автоматично повідомляла їх про школи, які їх можуть цікавити.

Інтернет-трафік до всіх наших журналістських програм є просто чудовим, і ми особливо пишаємося тим, як ця програма розповідає комплексний сюжет – а ще допомагає читачам самостійно створювати власні сюжети.

Як це буває з більшістю проектів, що починалися з урядових баз даних, ці дані потребували значної очистки. Наприклад, попри те, що існує близько тридцяти навчальних курсів на рівні коледжу, деякі школи надають інформацію про те, що у них таких курсів сотні. Багато що довелося перевіряти вручну, телефонувати до шкіл, щоб отримати підтвердження або виправлення.

Ми також дуже ретельно попрацювали над тим, щоб ця програма передавала як «наближену», так і «далеку» історію. Тобто, треба було, щоб програма надавала читачеві ширшу, абстрактну картину на національному рівні – а саме, спосіб порівняти, як співвідноситься ситуація з доступом до освіти у різних штатах. Але враховуючи те, що ця абстракція часом викликає у читачів нерозуміння, мовляв, а як це стосується особисто їх, ми також хотіли, щоб читачі мали змогу знаходити власні місцеві школи та порівнювати їх зі школами з високим та низьким рівнем бідності у їхніх регіонах.

Якщо б я міг щось порадити ентузіастам із журналістики даних, які хотіли б здійснити аналогічний проект, я б сказав таке: вам треба знати матеріал та бути допитливими. Тут працюють всі ті журналістські правила, що притаманні іншим видам журналістики. Вам треба правильно викласти факти, переконатися, що ви правильно передали їх у статті, і, що критично важливо, переконатися, що ваша програма не контрастує з тією статтею, яку ви пишете. Бо в такому випадку або одне, або інше є неправильним.

І ще - якщо ви хочете навчитися програмувати, тут найважливіше – почати. Ви можете навчатися на курсах, за допомогою книжок чи відео уроків – все це є в доступі і все це належної якості – але подбайте про те, що у вас є справді гарна ідея для проекту і кінцева дата, до якої цей проект слід завершити. Якщо у вашій голові є сюжет, який можна передати виключно у формі комп’ютерної програми із журналістики даних, тоді невміння програмувати вас не зупинить!

Скотт Клейн, ProPublica

 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!