Фігуранти "Міндічгейту" зібрали 527 довідок щодо різних впливових осіб держави — народних депутатів, міністрів та журналістів.

Кремль у 1,5 раза збільшив витрати на розширення мережі лояльних молодих лідерів, журналістів і блогерів за кордоном. Витрати на просування російської мови за кордоном зросли втричі. Так Москва намагається розширити свій вплив і нав'язати проросійський порядок денний в інших країнах, продовжуючи військову агресію.

30 серпня у Львові перевдягнутий у кур’єра чоловік вбив політика та державного діяча Андрія Парубія. За два дні підозрюваного заарештували. Ним виявився 52-річний львів'янин Михайло Сцельніков. На судовому засіданні він публічно зізнався, що вбив Парубія. І що нібито хоче, щоб його обміняли у Росію, де він зможе знайти тіло свого сина-військовослужбовця. І хоча в суді підозрюваний Сцельніков пояснює свій злочин «помстою за сина», журналісти "Телебачення Торонто" з’ясували, що він ненавидів українську владу та підтримував Росію ще до того, як його син зник безвісти, захищаючи Україну.

У контексті боротьби з російськомовним продуктом в Україні сходознавиця і японістка Наталія Щербань пише про промовисті факти культурної політики, яку проводила Корея після японської окупації.

Дерусифікація і звільнення України від російського контенту, російської церкви та інших інструментів російського впливу на українців є надважливими завданнями у нинішній війні за ідентичність.

Російські спецслужби постійно проводять кампанії з дезінформації та психологічного впливу, спрямовані на високопосадовців і політиків інших країн. Їхня мета — схилити лідерів до рішень, вигідних Кремлю.

Попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну і загальну економічну ситуацію, азартні ігри в інтернеті й надалі шалено популярні в нашій країні.Мільярдні доходи під час війни призвели до того, що саме реклама онлайн-казино охопила українські міста. Такий ресурсний і не завжди легальний бізнес створює високі корупційні ризики для тих органів, які б мали контролювати його діяльність.

Президент Грузії Михеїл Кавелашвілі, легітимність якого не визнають п'ятий президент Саломе Зурабішвілі, опозиція і частина міжнародних партнерів країни, підписав закони, затверджені грузинським парламентом 13 грудня.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь відзначає уповільнення українізації, що, за його словами, почало проявлятися у 2024 році.

Конституційний суд Румунії у п'ятницю прийняв рішення про скасування результатів першого туру президентських виборів, що відбувся 1 грудня.