Відкриті дані про довкілля та видобувну галузь — базовий інструмент розвитку громад. З їхньою допомогою можна відстежувати не лише поточні екологічні показники, а й оцінювати вплив видобувних підприємств на екосистему, планувати життя громади після закінчення термінів експлуатації родовищ і навіть контролювати рентні платежі, що мають надходити у місцеві бюджети. Хоча система оприлюднення екологічних даних ще далека від досконалості, за останні роки вона змінилася настільки, що стала впливовим фактором для прийняття рішень на рівні держави, громад і бізнесу.

Інфраструктура відкритих даних Національного банку України — один зі стовпів економічного аналізу, який дозволяє бачити ключові зміни в країні: від руху грошей і кількості кредитів до динаміки цін, структури споживання, стану банківських портфелів, зовнішньої торгівлі та платіжного балансу.

Як дізнатися, де розташовані укриття, наскільки заповнені дитсадки, чому зрубали ваше улюблене дерево, де працюють притулки для тварин і скільки медпрепаратів лишилося в лікарнях? Уся ця інформація міститься у наборах відкритих даних, які оприлюднюють органи місцевого самоврядування (ОМС).

Донедавна поняття «відкриті дані» асоціювалися передусім з наборами даних центральних органів влади чи з великими державними системами — Судовий реєстр чи Prozorro. Та сьогодні цифрова трансформація стає ближчою до громад та їхніх жителів — на місцевому рівні з’являються власні екосистеми даних і сервіси на їхній основі.

21 жовтня виповнюється 10 років з дня ухвалення постанови №835, яка започаткувала системний розвиток відкритих даних в Україні. Саме цей документ визначив, які набори інформації державні органи зобов’язані публікувати у формі відкритих даних.

Мрія – це система, яка допомагає реформувати освіту в Україні, зменшуючи бюрократію і покращуючи управління школами. Система надає інструменти для вчителів, батьків та учнів, включаючи електронні журнали, дашборди для батьків і дітей та освітній документ Мрія ID. Про це у колонці для 24 каналу пише віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Texty.org.ua наводять фрагмент матеріалу у вигляді прямої мови урядовця.

Валерій Чуркін — командир Центру масштабування технологічних рішень при Збройних силах України, який свого часу створив генерал Валерій Залужний. Центр налічує кілька сотень військовослужбовців-айтівців, більшість з яких мають бойовий досвід. У 2024 році розформували Центр геопросторових даних (ЦГД), а долю Центру масштабування технологічних рішень (ЦМТР) мали визначити в грудні.Чуркін розповів в інтерв'ю DOU, що далі буде з ІТ-підрозділом, яка ситуація із проєктами розформованого ЦГД, чи зменшилася команда центру. Texty.org.ua публікують ключові фрагменти розмови у вигляді впорядкованої прямої мови командира ЦМТР.

Довженко-Центр презентував власний онлайн-кінотеатр, де глядачі мають змогу дивитися українські фільми різних епох легально і в найкращій якості, йдеться у повідомленні кіноустанови.

Міноборони запускає цифровий рейтинг бойової ефективності командирів, Кабмін уже підтримав відповідну постанову.

Заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко у статті для Цензор.Нет розповіла про історію створення Армія+, виклики, які стояли перед розробниками, а також про те, що чекає на застосунок далі. Нижче її пряма мова.