На платформі Дія.Освіта зʼявився безоплатний освітній серіал «Основи роботи з відкритими даними». У ньому експерти пояснюють, як перетворювати великі масиви інформації, яку щодня публікують органи державної влади, на зрозумілу аналітику й сервіси, що працюють в інтересах суспільства, бізнесу та держави.

За останні десять років сфера відкритих даних в Україні пройшла шлях від ейфорії перших відкриттів до розуміння: сама публікація наборів даних — лише половина справи. Відкритість перестала бути самодостатнім аргументом.

Відкриті дані про довкілля та видобувну галузь — базовий інструмент розвитку громад. З їхньою допомогою можна відстежувати не лише поточні екологічні показники, а й оцінювати вплив видобувних підприємств на екосистему, планувати життя громади після закінчення термінів експлуатації родовищ і навіть контролювати рентні платежі, що мають надходити у місцеві бюджети. Хоча система оприлюднення екологічних даних ще далека від досконалості, за останні роки вона змінилася настільки, що стала впливовим фактором для прийняття рішень на рівні держави, громад і бізнесу.

Інфраструктура відкритих даних Національного банку України — один зі стовпів економічного аналізу, який дозволяє бачити ключові зміни в країні: від руху грошей і кількості кредитів до динаміки цін, структури споживання, стану банківських портфелів, зовнішньої торгівлі та платіжного балансу.

Як дізнатися, де розташовані укриття, наскільки заповнені дитсадки, чому зрубали ваше улюблене дерево, де працюють притулки для тварин і скільки медпрепаратів лишилося в лікарнях? Уся ця інформація міститься у наборах відкритих даних, які оприлюднюють органи місцевого самоврядування (ОМС).

Донедавна поняття «відкриті дані» асоціювалися передусім з наборами даних центральних органів влади чи з великими державними системами — Судовий реєстр чи Prozorro. Та сьогодні цифрова трансформація стає ближчою до громад та їхніх жителів — на місцевому рівні з’являються власні екосистеми даних і сервіси на їхній основі.

Уже десять років українці мають доступ до унікальних інструментів контролю за використанням бюджетних коштів — Prozorro та Є-Data. Ці платформи дали суспільству можливість бачити те, що раніше ховалося у паперових звітах і службових кабінетах: від планування закупівель до оплати договору. Завдяки цьому журналісти, громадські активісти, бізнес і навіть батьки школярів можуть контролювати, куди йдуть бюджетні гроші — наприклад, чи закуповує школа штори, які ремонти замовляє держава, наскільки прозоро проводяться державні тендери.

У вересні–жовтні команда Texty.org.ua провела два тренінги з відкритих даних для студентів журналістських та бізнес-спеціальностей у Львові та Києві. Загалом їх відвідали понад 120 осіб.

21 жовтня виповнюється 10 років з дня ухвалення постанови №835, яка започаткувала системний розвиток відкритих даних в Україні. Саме цей документ визначив, які набори інформації державні органи зобов’язані публікувати у формі відкритих даних.

Міністерство цифрової трансформації запускає AI Factory — перший державний проєкт, покликаний забезпечити створення та масштабування штучного інтелекту в Україні.