Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби", який передбачає поступове підвищення ставок акцизного податку на сигарети до мінімального рівня, визначеного Директивою 2011/64/ЄС.

Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, на своїй сторінці в соціальних медіа закликав народних депутатів недопустити створення акцизної преференції на тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН — використовуються разом з пристроями для нагрівання тютюну), яка передбачена Урядовим законопроєктом №11090.

Станом на березень 2022 року в Європі налічувалось майже 31 тисяча фірм із російськими бенефіціарними власниками. За даними аналітичної платформи TOM – The Ownership Monitor, 1400 з них контролюються 33 особами, які на той момент стали фігурантами міжнародних санкцій. Вартість тільки цих фірм аналітики оцінили в $440 млрд. У межах дослідження “Атлас лобізму. 250+ людей і компаній, пов’язаних із бізнес-інтересами Росії в Європі” ТЕКСТИ спробували зібрати ключові активи російського бізнесу в різних країнах Євросоюзу.

Попри санкції проти Росії внаслідок її вторгнення в Україну, низка двосторонніх торгових рад, промислових палат і асоціацій все ще продовжує працювати задля підтримки інтересів європейських компаній в Росії, а російських – в Європі. В рамках дослідження “Атлас лобізму. 250+ людей і компаній, пов’язаних із бізнес-інтересами Росії в Європі” ТЕКСТИ з’ясували, хто очолює такі організації в різних країнах.

Через війну в Україні країни ЄС внесли в чорний список близько 1500 росіян. У них заблоковано понад 20 млрд євро приватного капіталу, зокрема італійські вілли, розкішні яхти в німецьких гаванях і замки на Французькій Рив’єрі. Але понад 40 росіян, які можуть дозволити собі платити великі гонорари адвокатам, а також кілька російських організацій, подають до суду, щоб повернути свої активи в ЄС і пільги на подорожі. Для цього вони найняли близько 30 юридичних фірм у Європі. Їхні імена і деталі кейсів з’ясувало видання EUObserver на основі загальнодоступних документів Європейського суду в Люксембургу (не плутати з Європейським судом з прав людини). Середня вартість одного кейсу може сягати 500 тис. євро, підрахували журналісти. ТЕКСТИ наводять скорочений переказ матеріалу (ми змінили порядок викладу окремих сюжетних ліній, це не вплинуло на зміст).Раніше ми опублікували проєкт “Атлас лобізму європейського бізнесу”. Низка фігурантів нашого проєкту і розслідування EUObserver перетинаються.

Правку, яка дозволила гральному бізнесу на початку війни перейти на спрощенку і платити лише 2% від доходу, вніс народний депутат від "Слуги народу" Андрій Мотовиловець.

Цього тижня ВР має проголосувати за законопроєкт голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк №5655. За цей законопроєкт, який дозволяв будувати будь-які хмарочоси будь-де і забирав у місцевої влади повноваження на господарювання у власних містах, ВР мала голосувати 1 грудня. Однак після розгромного висновку Національного агентства з запобігання корупції на сайті Ради оприлюднили понад дві тисячі нових правок до законопроєкту, які зберегли його основні загрози і в плані корупції напередодні «Великої відбудови», і в плані наступу на децентралізацію.

Верховна Рада запланувала розгляд законопроєкту 5655, який суттєво змінює правила гри на будівельному ринку. Журналістка Тетяна Ніколаєнко у блозі на Цензор.НЕТ пояснює, у чому криється небезпека цього документа.

На прикладі проведення антитютюнових законів ТЕКСТИ вирішили дослідити, технологію того, як громадськість може впливати на парламент. Ми спілкуємось з одним із головних антитютюнних лобістів Андрієм Скіпальським в одній з двох кімнаток штаб-квартири вітчизняної антитютюнової коаліції в півсотні метрів від Хрещатика. Тримаю в руках горнятко з написом "Я ж не дзюрю вам у каву, то не обкурюйте мене". По боках розвішані різного типу агітаційні матеріали і дошка з розкладом ділових зустрічей (які б правники назвали списком лобістських контактів), на столі – гучномовець для публічних заходів.

Після сумнівного, з точки зору Конституції, "тушкування" на початку 2010 року, Верховна Рада сильно змінилася. Жорстокі побиття депутатів від опозиції та конвеєрне голосування провладних депутатів чужими картками по команді "диригентів" - лише два приклади, що одразу приходять в голову. Однак, якщо дивитися на числа - чи дійсно так сильно відрізняється теперішня більшість від попередньої?