Тексти майже в режимі онлайн відстежують, як “випаровується” вода з кримських водосховищ. Поки що це не апокаліпсис, але, здається, окупаційна влада на шляху до нього. Тому лемент російських пропагандистів лише гучнішатиме.

Світові агенції раніше помічали, що з початку української кризи Китай дотримується «тонкої лінії», кажучи, що поважає територіальну цілісність України та її суверенітет, але «що водночас держави Заходу мають брати до уваги законну безпекову стурбованість Росії».

"Ловили на живця": у якості приманки була використана пара американських стратегічних бомбардувальників B52H "Стратофортрес", які робили кола над Азовським узбережжям України у безпосередній близькості до анексованого Криму

Українські «Смерчі» та «Точка-У» тренувались на Херсонщині, на одному з військових полігонів, що біля окупованого Криму.

Активістів, які роблять стріми з заходів кримських татар чи висвітлюють судові процеси над політв'язнями в Криму, теж переслідують і залякують.

Новопризначений начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов розповів про пріоритети роботи військової розвідки під його керівництвом.

Мова може йти про точкове захоплення вертикальними десантами ключових об’єктів, рейдові наземні дії за підтримки гелікоптерів і літаків, точкове підключення посилених батальйонних і ротних тактичних груп із Криму. В таких умовах головне — швидкість реакції з боку військового керівництва на місцях. Слід враховувати, що на класичне погодження всіх заходів із Києвом не буде часу.

Росія заочно заарештувала акціонера кримського заводу Сергія Ткаченка, а потім його викрали в Києві і відвезли в невідомому напрямку.

Посушливе літо в Криму може спонукати росіян перейти до активних дій в Херсонській області, щоб отримати контроль над Північнокримським каналом. Таку думку висловив Глен Говард, президент американського фонду Джеймстаун під час онлайн-конференції, присвяченої ситуації в Чорноморському регіоні. Конференцію організував американський Центр аналізу європейської політики (СЕРА).

Згідно з прогнозом дослідження організації Екодія, якщо середня температура зросте на 4 градуси, до кінця століття майже 590 містечок і сіл повністю чи частково підуть під воду.