У травні 2011 року російський олігарх Олег Дерипаска зупинив роботу Запорізького алюмінієвого комбінату - мовляв, невигідно. Запорізький алюмінієвий комбінат, який належить російському концерну «РУСАЛ» Олега Дерипаски – єдиний в Україні виробник первинного алюмінію. Потужність – 113 тисяч тон алюмінію на рік. «Докризова» кількість співробітників – понад 5 тисяч. Після того, як комбінат буде зупинено, його переведуть на виробництво алюмінієвого прокату із виготовлених в Росії чушок. Внаслідок цього штат ЗаЛКу буде скорочено як мінімум вдесятеро. «РУСАЛ» зробив своїм працівникам «вигідну» пропозицію – хто хоче, може їхати до Сибіру, там вам знайдемо роботу. Реакції з боку української влади – нуль. Що і не дивно воювати з Дерипаскою це не закон про червоний прапор приймати. АВТОР: Сергій Лук’янчук

Людство злякалося Фукушіми так само, як воно двадцять п'ять років тому злякалося катастрофи на Чорнобильській АЕС. І, так само як тоді, в світі знову починає домінувати точка зору, що атомні електростанції потрібно закрити. Виникає логічне питання - якщо не ядерна енергетика, то що?Автор: Сергій Лук'янчук

Логіка уряду Азарова залізна: беремо за горло малий бізнес, витискаємо з нього по максимуму, а гроші ділимо між собою. В прямому значенні. ТЕКСТИ розкопали одну таку схему. Компанія віце-премєра Клюєва продаватиме державі "зелену електроенергію" по найвищих у світі цінах. Влітку нинішнього року в економічному лексиконі нової влади з’явився новий термін – «національні проекти». Були навіть визначені чотири пріоритетні напрямки - «Нова енергія», «Нова якість життя», «Нова інфраструктура» та «Олімпійська надія – 2022».

Здавалося б, слово «когенерація» вже давно мало стати новим трендом. За ідеєю, цим словом могли б хизуватися депутати Верховної Ради, воно не повинно було б сходити зі сторінок газет, широко вживалося б у «ящику». Але, можу посперечатися, багато хто з вас зустрічає його вперше. А якщо вже й чули раніше, то насилу уявляєте, про що йдеться. Альтернативною енергетикою цікавився: Антон ЗІКОРА

Україна може забезпечити себе власним газом на сотні років вперед. Але, на жаль, не з цим президентом і не з цим урядом. Автор:Іван МЕЛЬНИК

3 березня 1986 року четверо провідних вчених Китаю, ветеранів ракетно-космічних програм, направили звернення лідеру країни Ден Сяопіну, згадує"Нью-Йоркер". Їхній лист попереджав: десятиліття невпинної мілітаризації підірвало громадянські наукові установи країни і Китай повинен невідкладно приєднатися до «нової технологічної революції» - інакше країна залишиться позаду прогресу. Підготував: Сергій КЛИМКО

«Криза як шанс» стало загальним місцем у багатьох висловлюваннях інвестиційних аналітиків, чиновників, банкірів. Проте за ледь більше року, які країна провела в кризі, здається, нічого грандіозного і пов'язаного з кризою ані в державній політиці, ані в приватному секторі не відбулося. Не будемо з’ясовувати, чому. Спробуємо відповісти – чи ще не все втрачено? Можливо, нам пощастить :)) і криза протриває якийсь час, аби новий президент зміг усе це втілити в життя. Ми будемо говорити лише про проекти, які може здійснити держава, бо приватник кожен сам собі краще обере, як скористатися із кризи. Можливості кризи вивчав: Тимофій КРАМАРІВ