В умовах інформаційної війни намагаються дезорієнтувати не лише аудиторію, але й самих журналістів. Наприклад, надсилати завідомо неправдиву інформацію, підроблювати листи прес-служб, наводити на підставних інформаторів. Тому в редакціях повинні стежити не лише за дотриманням журналістських стандартів, але й за дотриманням правил цифрової безпеки. Журналісти стають мішенями інформаційних атак, небезпеку яких не варто недооцінювати. Тексти обговорили фейкові новини, маніпуляції та пропаганду з редакторами новин провідних ЗМІ.

"Моєю улюбленою була кампанія в Чикаго - де ми купили рекламу на транспорті. Розмістивши серію образливих реклам на автобусах і в метро, я зі свого офісу по черзі то телефонував до Чиказької транспортної адміністрації із обурливими скаргами, то писав розлючені листи до міських посадовців, ставлячи в копію журналістів. Зрештою, під цим тиском вони оголосили, що заборонять нашу рекламу й повернуть гроші. Тоді ми оприлюднили прес-реліз із засудженням цього боягузливого рішення. Я ніколи не отримував стільки уваги від ЗМІ", - розповідає крайньо-правий діяч.АВТОР: Джонатан Стрей, фахівець з комп’ютерних наук та журналіст-розслідувальник. Переклад, оригінальна публікація - на jonathanstray.com

Кремлівська пропаганда змальовує українцям Україну як провальну країну – вражену корупцією, безладом, еміграцією та бідністю. Час від часу розлоге медійне представництво Кремля діє узгоджено з місцевими активістами, або безпосередньо їх фінансує. Деякі місцеві активісти самостійно ідентифікують себе з кремлівськими тезами і дають цим поглядам (начебто) незалежну платформу у своїх власних країнах.Автори: Едвард Лукас та Пітер Померанцев (Тексти підготували скорочену версію дослідження “Winning the Information War: Techniques and Counter-Strategies in Russian Propaganda,” написаного за підтримки Ініціативи з інформаційних воєн Центру аналізу європейської політики (CEPA)