Вогняний вал. Як і які снаряди прилітають на українські позиції

У цьому проєкті ми вирішили показати, що відбувається довкола умовної позиції, коли на неї падає “свинцевий дощ”.

Щоб його зупинити, Україна потребує від вільного світу ще більше гармат типу М777 та багато далекобійної реактивної артилерії, такої як HIMARS, а також снарядів у дуже великих кількостях.

Ось як описує одну добу в окопах наш боєць у листі до рідних (орфографію збережено):

1.03 – починається обстріл з міномету

2.05 – підключається ще один

2.45 – накривають фосфором, все починає горіти

3.15 – по наших позиціях працюють з 120-мм мінометів, підключається "Васільок"

4.10 – накривають "Градом". Так продовжується до 6-ї ранку

6.05 – підключається ствольна арта

8.03 – підключається танчик

8.35 – ворожа піхота намагається прорватись – відбили

8.55 – працює наша арта – москалі відступають, перегруповуються і знову атака

9.45 – по "зельонці" працює наш танк і "беха". Обстріл москалів не припиняється

Біля 11 виповзають 3 москальські танчики, беха і чудо москальської бронетехніки – БМПТ (бойова машина підтримки танків). Наша арта накриває, кидають дими – відступають.

Біля 12 привіз БК – обстріл не припиняється.

13.24 – обстріл стає дуже жорстким. Загинув офіцер-зв’язківець

2.5 години не дають підняти голову. Все, що тільки може стріляти, стріляє. 19.15 обстріл стихає

20.00 повна тиша, чи ми оглухли

23.25 починає працювати міномет…

Дежавю...

Ми зробили графіку, яка ілюструє одну хвилину обстрілів, коли по наших позиціях працює кілька систем одночасно. Така інтенсивність не може тривати довго, до того ж, в інші хвилини й години впродовж доби вона зазвичай буває іншою. На прикладі умовного окопу, який ми відтворили на основі даних із одного з наших попередніх проєктів, вирішили показати, під яким вогнем можуть перебувати наші хлопці на найгарячіших ділянках фронту.

Якщо звук не відтворюється, перевірте налаштування вашого браузера. Можливо, налаштування не дають змоги відтворювати звук, тоді змініть це або додайте адресу проєкту як виняток.

Одна хвилина в умовному українському окопі

00:00
3 000 м

Кількість випущених снарядів:

САУ Акація-М

0

САУ Мста-С

0

САУ Коаліція-СВ

0

РСЗВ Град

0

Масштаб зображення — близько 3 км в ширину і 2 км у висоту. По цій позиції “працюють” САУ “Акація” (заявлена інтенсивність пострілів — 4 на 1 хв.), САУ “Мста-С” (8 пострілів на 1 хв.), САУ “Коаліція-СВ” (16 пострілів на 1 хв.), а також РСЗВ “Град” (випускає 40 ракет за 20 с). На цьому прикладі САУ працюють батареями по чотири одиниці, “Град” — по три. Реальна інтенсивність зазвичай менша, бо гарматам здатні корегувати ціль, ситуація може відрізнятися залежно від рельєфу тощо.

Ми знайшли реальні звуки залпів такого калібру і налаштували програму на відпрацювання заявленої інтенсивності пострілів. Червона крапка означає місце прильоту, коло — розліт уламків (реально він становить 15-25 м, на нашому масштабі цей радіус несуттєвий).

Звісно, артилерія не відстрілює всі снаряди в одну точку. У різних систем приблизно в район цілі потрапить у кращому разі 60-70% снарядів. На нашій моделі довкола умовної цілі скупчено близько 50% прильотів. Конкретні місця потрапляння щоразу різні — пробуйте запустити “обстріл” кілька разів. Більшими точками позначено скупчення “запущених” ракет з “Града” — вони часто лягають умовним прямокутником і покривають певну площу. На нашому масштабі вона відповідає заявленим для “Града” тактико-технічним характеристикам — великий “квадрат” кожної з установок становить 145 тис. кв. м.

Джерело: Telegram

Джерело: Twitter

Джерело: Telegram

Артилерія — основний вид зброї, за допомогою якого в сучасних війнах ведуть бойові дії. Знищення артилерійських систем противника — чи не ключове завдання для кожної сторони конфлікту. В цьому тексті ми не розглядатимемо переваги й недоліки організації артпідрозділів чи кількісні показники наявних у сторін гармат. Натомість спробуємо систематизувати важливий фактаж, який дасть змогу краще зрозуміти, що відбувається на полі бою в найгарячіших точках.

Як влаштовано систему

Артилерія — це міномети, гармати, гаубиці, самохідні установки, вогнемети та системи залпового вогню. Вони відрізняються калібром, дальністю ураження, швидкострільністю, а також площею, яку накривають уламки, касети або знищує вогнеметний вогонь. Детальніше ми показали їх в інфографіці.

Артилерійською системою називають весь комплекс техніки, до якого належить і безпосередньо “пристрій” для запуску снарядів, і радіолокаційне обладнання, заряджальна складова, розвідувальні безпілотники, транспортне забезпечення (шасі або тягач).

Працюють артилеристи батареями по 2-6 гармат у кожній (тут під гарматами маємо на увазі ширше значення — одиниці артилерійського озброєння). Ствольна артилерія за наявності боєкомплекту може працювати з однієї точки без упину — встигай тільки перезаряджати (що відносно легко, зважаючи на невелику вагу снарядів). На полі бою в реальних умовах гармати зазвичай змінюють позицію після кількох залпів. Реактивна система, яка випустила весь “пакет” із 12-20 ракет, має на певний час “сховатися”, адже велика вага кожної ракети потребує значно більше часу на перезаряджання.

Росіяни організовують роботу переважно “по книжці” або як звикли на навчаннях, де важливіша красива картинка: розставляють батарею на певних відстанях, стріляють у певному порядку тощо. До того ж, завдяки більшій кількості снарядів можуть здійснювати обстріли більш масово, дивізіонами по 15–16 установок (і ствольною артилерією, і РСЗВ), по одній цілі чи по площині, і впродовж довшого часу. За бажання вони здатні не припиняти такі обстріли впродовж доби або й кількох поспіль.

Наші артилеристи зазвичай працюють в “економному” режимі з притиском на ефективність і точність. “Якщо наша батарея в середньому випускає на дуже «спокійній» ділянці фронту до 50 снарядів за один «виїзд», то у відповідь ми отримуємо десь у 3-4 рази більше. І це тільки ствольні гармати, а ще ж є РСЗВ, авіація, міномети”, — розповідає про орієнтовне співвідношення сил один з учасників бойових дій, з яким спілкувалися ТЕКСТИ. Водночас коштом меншої кількості, більшої мобільності та організаційної гнучкості, на що неодноразово звертали увагу й західні експерти, робота нашої арти часто більше схожа на мурашник або карусель.

Де поставити гармату

Розміщення різних типів типів артилерії залежить від кількох факторів:

Гармати найбільшої дальності — “Піон”, “Малка”, “Коаліція-СВ” — розміщують на відстані до 50-70 км від цілі, системи реактивного залпового вогню “Смерч”, “Ураган-1М”, “Торнадо-С” — до 120 км. На середню відстань 20-30 км гатять гармати “Акація”, “Мста”, “Гіацинт”, Д20, Д30, а РСЗВ “Ураган”, “Торнадо-Г” і “Град” — на 30-40 км. Детальніше характеристики різних типів артилерійських гармат ми описали в інтерактивній графіці.

Як "навалюють" батареї

Є чотири основні типи воєнних завдань, які можуть виконувати артилерійські підрозділи:

Залежно від завдань, розрізняють різні типи артилерійського вогню, який вони ведуть:

Ми спробували візуалізувати інтенсивність вогню, під яким часто опиняються наші військові в найгарячіших точках на передовій.

“Контрбатарейна боротьба – один з основних видів захисту військ від вогневого ураження противника. Артилерійські системи противника – це пріоритетні цілі. Якщо їх виявляють, то по них слід завдати удару наявними засобами, тими, які годяться в певний час. Краще, коли ця артилерія перебуває в районі розгортання і ще не почала вести вогонь. Якщо їхатиме колона «Градів» і колона танків, то «Гради» – це пріоритетна ціль”, — розповідає ТЕКСТАМ експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Ігор Левченко.

Кількісні та якісні переваги ворога

Для росіян “нормальним” є смалити по невеликих цілях чимось більшим і в більшій кількості, ніж того потребує поточна ситуація, військова логіка чи здоровий ґлузд. Приміром, “довбати” з “Точки-У”, призначеної для глибоко тилових цілей (дальність 120 км), по передовій — цілком у стилі росіян. До того ж, частими є також випадки “змішування” росіянами різнокаліберних систем різної дальності на одній вогневій позиції.

Причина банальна: і самих артилерійських та ракетних систем, і припасів до них у нас мало, а в них багато. А зараз, коли фронт звузився до Донбасу та Херсонщини, концентрація систем ворога стала ще більшою, пояснює Левченко.

За його словами, окрім власне фізичної наявності у ворога більшої кількості озброєння, у росіян є ще низка переваг, на які нам доводиться зважати.

По-перше, власне виробництво стволів, що дає змогу замінювати радянські зразки на новіші, модернізовані, а отже — й точніші. “Наші системи переважно радянського виробництва, до того ж вони майже не замінювалися. У нас уже великий рівень зносу стволів, які тільки в цій війні працюють 8-9 років без зупинки, і шасі. Ніхто не передбачав таких навантажень. У нинішньому режимі використання строк служби ствола — 1-2 роки”, — розповідав керівник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут під час тематичного випуску програми “До зброї”. Ба більше, за даними західних ЗМІ, ЗСУ так інтенсивно використовують гаубиці М777, що декілька десятків з них уже в ремонті, а Канада та інші партнери постачають до України запасні стволи.

По-друге, у росіян є власне виробництво й майже нескінченні запаси снарядів. По-третє, наявність великого авіапарку розвідувальних безпілотників типу “Орлан”, які дають змогу точніше визначати цілі для артилерії. “В Україні є і кращі системи розвідки у співвідношенні ціна / якість, але точно немає такого рівня насиченості авіарозвідки”, — додає Левченко.

Завдяки сукупності цих факторів ворог часто може отримувати вогневу перевагу: швидше, точніше й ефективніше виявляти та знищувати цілі. А завдяки великій кількості снарядів частіше використовувати тактику вогневого валу, коли кілька видів озброєнь гатять по площині та фактично створюють “свинцеву стіну” (див. “Як навалюють батареї”). Водночас українські військові таку тактику застосовують лише в разі крайньої необхідності.

Натомість завдяки якісній розвідці й точності ударів ЗСУ досягають зниження “розрахункової” кількості боєприпасів для знищення певних цілей. “Наприклад, для знищення цілі типу взводно-опорного пункту зазвичай потрібно десь 60-65 снарядів калібру 122 мм – це артилерія типу Д30 або самохідна «Гвоздика». У нас таке завдання розв’язують з розрахунку 10-12 снарядів”, — каже Левченко.

Утім, окрім кмітливості й польової винахідливості, значно краще долати натиск ворога мають допомогти західні артилерійські системи, частина з яких уже заступила на бойове чергування, але яких на фронті досі потрібно дуже й дуже багато. Їхня перевага — більша фактична дальність ударів порівняно з тим, що ми маємо сьогодні, та вища точність. І, звісно, ефект несподіванки для ворога, який до останнього не знає, на яких ділянках з’являються потужніші гармати. Окрім сучасних систем типу HIMARS чи М777, Україна потребує й боєприпасів — не лише до цих систем, а й до радянської техніки. Вони закінчуються швидко, й через їх нестачу важливі процеси на фронті сповільнюються.

ДОВІДКОВИЙ БЛОК

Базові поняття про артилерію

Артилерійська установка
“Пристрій” зі стволом / стволами, з якого безпосередньо відбувається запуск снаряда (гармата у широкому розумінні слова).

Артилерійська система
“Пристрій” зі стволом / стволами — це артилерійська установка + снаряди + (за наявності / необхідності): прилади управління вогнем / розвідки + радіолокаційна система + шасі + система заряджання.

Міномет
Призначений для навісного обстрілу укритих цілей, а також для руйнування польових укріплень, стріляє артилерійськими мінами. Міна для міномета — боєприпас, який використовують для стільби з міномета; бувають уламкові, уламково-фугасні, запально-кумулятивні, касетні тощо. Не те саме, що міни для мінування територій.

Гармата
Зброя з довгим стволом і високою початковою швидкістю снаряда, хорошою далекобійністю при прямому наведенні, має невеликий кут підйому ствола, може вражати рухомі об’єкти, а коли стріляє уламковими снарядами — уламки вкривають велику площу. Більше годиться для оборони.

Гаубиця
Тип зброї для навісної стрільби поза прямою видимістю цілі з закритих позицій, довжина ствола і початкова швидкість заряду менша, проте більший кут нахилу ствола, ніж у гармати. Більше підходить для наступу, суттєво легша за гармату аналогічного калібру. Здатна сіяти паніку в тилу ворога, порушувати зв’язок і управління, а також створювати вогневий вал перед власними атакуючими військами.

Гармата-гаубиця, або гаубиця-гармата
Система, здатна одночасно виконувати функції і гармати, і гаубиці. Має великий кут нахилу ствола і водночас велику початкову швидкість снаряду.

САУ — самохідна артилерійська установка
Артилерійська система на саморухомій базі, призначена для безпосереднього вогневого супроводу танків і піхоти в бою, виконання завдань артилерійської підтримки рухомих з'єднань та боротьби з танками противника. Може бути оснащена й гарматою, і гаубицею чи комбінованим озброєнням.

Реактивний вогнемет
Зброя, що вражає противника вогневою сумішшю, яка вилітає зі ствола у спеціальному снаряді і вибухає, коли снаряд пролітає над ціллю чи поруч з нею. Російські важкі вогнеметні системи (ТОС — тяжелая огнеметная система) призначені для виведення з ладу легкої техніки, руйнування будинків, знищення живої сили противника об’ємним вибухом високої температури і сильного тиску.

Реактивна система залпового вогню (РСЗВ)
Зазвичай, багатоствольна система, призначена для ураження відкритої й укритої живої сили противника, неброньованої техніки і бронетранспортерів у районі зосередження батарей, командних пунктів, а також для здійснення дистанційного мінування (див. наш текст про міни).

Артилерійська батарея
Підрозділ, що складається з 2-6 гармат / гаубиць / мінометів / РСЗВ / САУ тощо.

Самохідна техніка
Пересувається на власному колісному або гусеничному шасі.

Буксована / транспортована техніка
Потребує додатково або буксирування тягачем, або перевезення в кузові чи на платформі.

війна візуалізація даних окоп

Знак гривні
Знак гривні