Щоденники мотоцикліста. День 5. "Вас вітає Черкащина": на дорозі мєнти і проститутки
20:12 ААА ! Я розпалив вогонь! Вперше у житті! Вже заради цього щастя варто було їхати! Буде чефірчик!
19:17 Бабусі в Почапинцях під Лисянкою (сусіднє з Моринцями село): "розвалили цукровий завод", молодь або краде метал (сам бачив, як здають) і пропиває, або пороз"їжджалася. Позалишалися самі старі.
"Пивнушки тільки строять. Німці і то завод не розбирали, завод работав, а свої - розваляли".
Пробував проситися по селу ночувати, але "зараз таке врем"я, що своєї сорочки боїшся. Ввечері скинув сорочку, а вранці лякаєшся. Ви не обіжайтеся".
"Живем, не горюєм, хліба не купуєм", - баба Ганя принесла з лісу дров, бо газ хоч і є, але заплатити за нього - це півпенсії. А бабуся - з класним почуттям чорного гумору.
Напишу потім теж побільше: це ж шевченківські місця, блін, золота підкова Черкащини.
Тим часом розклав намет у сосновому лісі під Лисянкою, може, пощастить хоч із сосни вогонь запалити - бо хоч турист, блін, але ніколи не вмів.
17:13 Виявляється Шевченкове - добояче смт, підозрюю, не в останню чергу завдяки Кобзарю.
Дядько на тракторі не може проїхати через туристичний автобус: "Вибачте, можна посунути, якщо можна, я дуже перепрошую".
А в Моринцях був сам, навпроти дуже гарна школа.
Багато дітей в селах їздять на скейтах! Бо асфальт поклали чудовий.
Хотів поспілкуватися біля крамнички, але чуваки уже п'яні і агресивні, 20-літній хлопець бере "три бутилки водки", на жаль поговорити не склалось :(
15:30 Ви буде сміятися, але знову ДАІ! Пасуться. Людт плачуть: "Будь-ласка! У роддом спішимо!" Наче за "так" відпутили. А зупиняють абсолютно усіх. "А шо це я нічого не порушую, а мене кожен пост зупиняє?", - питаю. Мєнти в ступорі думають, а потім кажуть: "Ну так провєрка должна буть, правильно?"
14:20 Звенигородський район - шевченківський край. Так і написано. В селі Гусакове, у совковому барі і в альтанці біля ставка народ бухає водку в обід.
Оголошення про суботник на якому білитимуть за селом дерева, слова: "обов'язкова участь депутатів і членів виконкому", - підкреслені.
Дядько на Москвичі матюкається, що продмаг зачинений.
12:55 "Вас вітає Черкащина": відразу зупинили мєнти, причому навіть не ДАІ, а ДПС, без розпізнавальних знаків. Але не знайшли до чого доколупатися. Явно пасуться.
Заплутався на окружній в Умані.
Стоїть проститутка, махає далекобійникам. Іду питати дорогу на Звенигородський повіт, не втримався глянути на шевченківські місця.
Сухо, але знову холодно.
11.05 Пацани з Іллівців і Вінниці, які "самі не знають, що роблять у Гайсині", просили "пєрєдать прівєт пацанам із Києва". Як завжди у когось є друзі чи "сослуживци" в Коломиї. Хлопці позичили ключ і піддтягують ланцюг.
Чоловік з під Гайсина "не розуміє тих їде в Америку по краще життя, бо там ти завжди чужий, а в Україні куди б не поїхав - ти завжди вдома".
Усі пофоткалися на мотоциклі. Чоловік дав телефон щоб "колись разом поїздити", бо має ІЖ "Планета". Його батько сказав, щоб я молився Богові і благословив: "Хай тебе Бог береже в дорозі"
9:50 Відправив Ромашку на Київ, бо їй треба. Сам провів планове т.о. їду на Черкащину. Вчорв була перша гроза, а ми сиділи в батьків друга біля каміну, слухали джаз, розмовляли про історію і політику України.
Читайте також:
Опис проекту "Щоденники мотоцикліста: у пошуках України"
День 4. Йде дощ і дуже холод-д-дно!!!! Нарешті знайшов село, де хвалять владу
День 3. Вінничина: яри і жодної заправки. Нас сприймають за "дітей депутатів"
День 2. Кам'янець не туристичний та інша буржуазна Європа
День 1. Коломия-Кам'янець. Багаті хати, румуни, фрі-райд :) уздовж кордону і пробита шина
Вступ. Тестовий заїзд довкола Калуша. Школи "для руських, і німці, і решти"