Щоденники мотоцикліста. День 1. Щоби Кути не минути, до Косова завернути...
19:40 Нарешті Кам'янець, мать його так (це я взагалі, не про Кам'янець :) ). Ітоги подвєдьом:
- 258 км,
- дві розмови з ДАІ,
- одна з прикордонниками,
- пробита камера,
- 40 км off-road,
- руки-ноги трусяться...
----------------------------
...для першого дня - перебор.
Поки що на добраніч.
17:55 В Новоселиці пробили колесо. Дядько каже, що треба міняти шину, бо камеру "жує". Це вже втретє. Навколо усі говорять румунською, чи як вони самі кажуть - "молдавською".
16:40 Довго не міг писати, бо був у румунському покритті. 40 км грунтовкою уздовж кордону. Перевірили прикордонники. У місті Герца (столиці Герцаївського району) розмовляють російською. З румунським акцентом.
Села неасфальтовані - як вони є. Зате класно поговорили з класним хлопцем. Більше розпишу з фото, як буду в інеті. Багато вражень!
12:30 Заїхали зі Сторожинця помилково під Красноїльськ - в бік Румунії. Треба вертатися, бо і візи в нас нема, і мета інша :)
На щастя, підказала дорогу молода селянка, яка в лісі з малою збирала квіти. У дитини погляд - як у сонця.
11:20 Кути на лівому березі Черемошу. Переїхали на правий бік у Вижницю, це вже Буковина.
Гм, дивно, як усе по Черемошу міняється. Навколо Вижниці - справді буковий ліс :), уздовж доріг висаджено дерева, на Франківщині такого нема. Ромашка особливо звернула увагу, скільки по селах і Косівщини, і тут нових гарних будинків. Схоже, люди не бідують.
До речі, про людей: треба б уже іти на контакт - так нікого нема. Особливо жінок - а то ж я по дорозі досі розпитував тільки чоловіків. Але жінки тут при дорозі не тусуються.
9:30 Пакувалися з півгодини, але все прекрасно влізло. Зупинилися перед Косовом, Ромашка навіть дістала окуляри, щоб усе краще бачити - бо дуже вже красиво довкола.
Гори, окремі сосни на пагорбі біля нас, на небі хмаринки поодинокі, Ромашка мене фоткає, поки пишу sms, обоє либимося задоволено. От би така погода й настрій усю дорогу!
8:30 Виїхали з Коломиї в бік Косова, а далі повернемо на Кути. Як у легендарній "Пісні про Довбуша" на 30 з чимось куплетів:
"Щоби Кути не минути, до Косова повернути
До Косова та й до Дзвінки, до Штефанової жінки" :)
Довбуш народився трохи далі в горах, у Печеніжині, а вбили його ще вище - в Космачі. Нас же цікавить, як я вже писав, не історія, а сучасність.
07:50 Тек-с. погодка нарешті прекрасна :) Тому - сьогодні стартуємо не по колу, а в один бік - на схід! Побажайте нам не поламати моцик у дорозі :)
Зараз головне - визначити, куди прив'язати намет - а далі все дуже просто, бо речей у нас, врешті, небагато.
Далі цей пост буде оновлюватися за моїми sms.