Об'єднавчий собор і війна - українці назвали головні події року, що минає
Головною внутрішньополітичною подією 2018 року в Україні вважають об’єднання православної церкви – такі висновки опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва і Центру Разумкова.
За даними соціологів, 24% учасників опитування назвали головною подією року Об’єднавчий собор, який пройшов у Києві 15 грудня. Тоді українське православне духовенство обрало єдиного предстоятеля Православної церкви України – митрополита Епіфанія.
Політиком року, як і торік, став Петро Порошенко - за нього проголосувало 16 відсотків (торік 10 відсотків). Далі йдуть: Юлія Тимошенко (12%, у 2017 р. – 6%), Олег Ляшко (6%, у 2017 р. – 5%), Володимир Зеленський (5%, у 2017 р. не був названий), Юрій Бойко (4%, у 2017 р. – 1,5%). 25% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2017 р. – 43%).
70% учасників дослідження вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. У 2017 році такої думки притримувались 74% опитаних. На формування цієї позиції у 2018-му зокрема вплинув ріст цін на газ і, відповідно, вартість комунальних тарифів, продовження війни на сході Украни, корупція та ріст споживчих цін.
Для тих, хто вважає, що Україна прямує у неправильному напрямку, основними аргументами щодо хибності шляху є наступні: і досі триває війна на Сході (70%), зростають ціни, а зарплати не ростуть (50%), різко зросли комунальні тарифи (39%), у людей немає впевненості у своєму майбутньому (39%), залишається високий рівень корупції (32%), країною й досі правлять олігархи (22%), реформи практично не здійснюються (20%), дуже погана медицина (19%). Порівняно з минулим роком серед індикаторів хибного шляху відчутно піднялася вага зростання комунальних тарифів (на 14%) та невпевненості у власному майбутньому (на 8%), натомість дещо втратила у вазі корупція (у 2017 році високий рівень корупції одним із головних аргументів неправильного шляху країни називали 47%, у 2018 р. – 32%).
Лише 20% населення (21,5% у 2017 р.) впевнені, що Україна здатна подолати наявні проблеми і труднощі у найближчі кілька років, 46% вважають, що це відбудеться, але у більш віддаленій перспективі, 15% переконані у неспроможності країни, а 28% мали труднощі з відповіддю.
Як і рік тому, більшість громадян вважає, що у більшості сфер життя становище в Україні за поточний рік істотно погіршилося. Найбільш негативні зміни сталися: у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 85% населення, в економічному становищі України (68%), у рівні стабільності (67%), ставленні громадян до влади (65%), упевненості громадян у завтрашньому дні (65%), соціальному захисті (60,5%), рівні добробуту родини (59%), оплаті праці (58%), пенсійному забезпеченні (56%), ситуації зі злочинністю (52%), охороною здоров’я (57%), у ставленні влади до громадян (59%). Окрім того, переважно погіршення ситуації було зазначене у дотриманні законності державними службовцями (44%), освіті (39%), пенсійному забезпеченні (39%).
Переважно нічого не змінилося у таких сферах, як становище україномовного населення (62%), становище російськомовного населення (60%), становище релігійних та етнічних меншин (57,5%), рівень свободи слова (43%), рівень демократії (40%), міжнаціональні стосунки (40%). Розділилися думки щодо стану прав людини (41,5% вважають, що ситуація не змінилася, а 39% – що змінилася на гірше), а також міжнародного іміджу України (32% вважають, що він змінився на краще, 28% – на гірше, а 21% впевнені, що нічого не змінилося). Єдиною сферою, де громадяни відзначили поліпшення ситуації, є обороноздатність країни – зміни на краще позначили 41% населення (на гірше – 24,5%). У цілому ситуація в країні, на думку 67% населення, змінилася на гірше (у 2017 р. – 69%, у 2016 р. – 73%).
Якщо порівняти з минулим роком, то у 2017-му найбільші зміни на гірше відмічені у сфері соціального захисту (у 2017 р. зміни на гірше відзначали 49%, у 2018 р. – 60%), пенсійному забезпеченні (у 2017 р. – 39%, у 2018 р. – 56%), в оплаті праці (у 2017 р. – 49%, у 2018 р. – 58%). Водночас у деяких сферах відзначалося істотне поліпшення – насамперед щодо міжнародного іміджу України, де цього року 32% відмітили зміни на краще (у 2017 р. – 24%). Дещо зменшилися показники негативних змін щодо таких сфер, як ситуація із злочинністю (у 2017 р. зміни на гірше позначали 61%, у 2018 р. – 52%), економічному становищі країни (відповідно, 72% і 68%), рівні добробуту родини (63% і 59%), рівні стабільності (72% і 67%), охороні здоров’я (61% і 57%), освіті (42% і 39%).
Переважна більшість громадян (76%) планує взяти участь у виборах Президента України, тоді як не бажають брати участі 14%, решта респондентів ще не визначилася.
Серед кандидатів на президентську посаду лідером є Юлія Тимошенко серед тих, хто має намір брати участь у виборах – 16,1%. Далі йдуть Петро Порошенко – 13,8%, Володимир Зеленський – 8,8%, Юрій Бойко – 8,4%, Анатолій Гриценко – 6,8%, Олег Ляшко – 6,9%, Євген Мураєв – 3,1%, Олександр Шевченко – 2,9%, Святослав Вакарчук – 2,6%, Андрій Садовий – 2,4%. Не визначилися з кандидатом серед тих, хто готовий брати участь у виборах, 13,1%, ще 3,3% закреслили б усіх кандидатів у бюлетені.
Існують певні відмінності у підтримці кандидатів у різних регіонах. Юлія Тимошенко має підтримку в усіх регіонах України, Петро Порошенко – майже в усіх, за винятком Сходу. Анатолія Гриценка, Святослава Вакарчука підтримують переважно на Заході і в Центрі, Юрія Бойка – на Півдні та Сході, Олександра Вілкула та Євгена Мураєва – на Сході, а Андрія Садового та Олександра Шевченка на Заході. Володимир Зеленський та Олег Ляшко мають кращі результати у Центрі, на Півдні та Сході.
Моделювання різних варіантів голосування у другому турі дало такі результати.
У парі Юлія Тимошенко – Петро Порошенко 22% населення готові проголосувати за Юлію Тимошенко, 16% – за Петра Порошенка, проте 36% не віддали б перевагу жодному з них, 14% у разі такого складу другого туру не пішли б на вибори і ще 11% не визначилися.
У парі Юлія Тимошенко – Володимир Зеленський голосування паритетне: 21% – за Зеленського, 20% – за Тимошенко, 35% не підтримали б обох, 13% не пішли б на вибори і 11% не визначилися.
У парі Юлія Тимошенк – Анатолій Гриценко «рахунок» теж фактично рівний: 21% виборців готові проголосувати за Гриценка і 20% – за Тимошенко. За жодного з них не готові проголосувати 33%, ще 14% у разі такого варіанту не підуть на вибори і 12% не визначилися.
У парі Юлія Тимошенко – Юрій Бойко за Юлію Тимошенко готові проголосувати 24%, за Юрія Бойка – 14%. За жодного з них не готові проголосувати 38%, ще 14% у разі такого варіанту не підуть на вибори і 12% не визначилися.
У парі Петро Порошенко – Анатолій Гриценко за Гриценка готові проголосувати 22%, за Порошенка – 15%. За жодного з них не готові проголосувати 36%, ще 14% у разі такого варіанту не підуть на вибори і 13% не визначилися.
У парі Петро Порошенко – Володимир Зеленський за Володимира Зеленського готові проголосувати 22%, за Петра Порошенка – 17%. За жодного з них не готові проголосувати 37%, ще 13,5% у разі такого варіанту не підуть на вибори і 11% не визначилися.
У парі Петро Порошенко – Юрій Бойко за Петра Порошенка готові проголосувати 19,5%, за Юрія Бойка – 14%. За жодного з них не готові проголосувати 41%, ще 13% у разі такого варіанту не підуть на вибори і 13% не визначилися.
Рівень потенційної готовності до участі у виборах до Верховної Ради України є приблизно таким самим, як і щодо виборів Президента (77%), тоді як 15% опитаних не налаштовані брати участь у парламентських виборах.
Серед політичних партій найбільше голосів тих, хто висловив готовність брати участь у голосуванні, отримали б партія «Батьківщина» (16,4%). Далі йдуть: Блок Петра Порошенка «Солідарність» (11,9%), партія «Опозиційна платформа «За Життя» (9,2%), партія «Слуга народу» (8,3%), партія «Громадянська позиція» (6,7%), Радикальна Партія Олега Ляшка (5,8%). Решта партій поки що не перетинають 5%-ий бар’єр.
Регіонально відносно рівномірно розподілена підтримка партії «Батьківщина», партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (за винятком Сходу). Партію «Слуга народу» та Радикальну партію Ляшка підтримують переважно на Півдні та у Центрі, «Опозиційну платформу «За життя!» – на Сході на Півдні, популярність партії «Громадянська позиція» істотно вища на Заході і в Центрі, а партій «Опозиційний блок» За життя!», навпаки – на Півдні та Сході. Партії «Самопоміч», «Свобода» та «Справедливість» мають підтримку на Заході, а «Наші» та «Опозиційний блок» – на Сході.
Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій – стабільна. У грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз, у грудні 2015 року – відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року – 58% і 11%, у грудні 2017 року – 59% і 11% і у грудні 2018 року – 59% і 12,5%. Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування в грудні 2018 року, Західний регіон майже абсолютно орієнтований на ЄС (88% проти 1%), Центральний регіон теж має проєвропейську орієнтацію (70% проти 6%), переважає проєвропейська орієнтація і в Південному регіоні (41% проти 12%). А от у Східному регіоні підтримка вступу до ЄС становить усього 27%, натомість Митному союзу з Росією та Білоруссю віддають перевагу 33%. Причому і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 47% і 40%).
Запровадження безвізового режиму вважають важливим для себе 52,5% українців – дещо більше, ніж торік (48%). Найбільшу вагу «безвіз» має для жителів Західного регіону (його важливість зазначили 76% мешканців) та Центрального (67%). В інших регіонах значущість безвізового режиму менша: 36% у Південному регіону, 27% – у Східному.
Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО – так вважають 46% (у 2017 р. – 38,5%) і ще 3% сподіваються на військовий союз із США. Позаблоковий статус обстоюють 24% (29% у 2017 р.), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить 7%.(5% у 2017 р.). Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (73%) та Центральному (57%) регіонах, а от у Південному (39%), Східному (38%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України. Більше того, у Східному регіоні 20% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД.
Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, у ньому взяли би участь 69% населення, серед учасників референдуму 70% проголосували б «за» (66% у 2017 р.), 28% – проти (26% у 2017 р.), а 4% не визначилися (6% у 2017 р.). Водночас у різних регіонах результати могли би бути різні: за даними опитування, якби референдум щодо членства України в НАТО відбувався у грудні 2018 року, серед тих, хто взяв би участь у референдумі, майже одностайно «за» проголосували б у Західному регіоні (92%), більшість «за» проголосувала б у Центральному регіоні (82%) та у Південному (відповідно, 60% «за» і 30% «проти»). А от у Східному регіоні результати були б протилежними: «за» готові проголосувати 25%, «проти» – 70%.
Абсолютна більшість українців (85%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 10% і не люблять ці свята лише 5%.
Абсолютна більшість українців, як і минулого року, має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 68,5% (у 2017 р. – 76%), ще 17% святкуватимуть обидва рази – і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4% (1% у 2017 р.) відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня. Не святкуватимуть Різдво взагалі 8% (5% торік).
Загалом 60% українців у 2018 році були дуже або переважно щасливі. Найбільше «щасливчиків» виявилося у Західному регіоні – 69%, але й в усіх інших – «щасливчики» переважали: у Центральному регіоні – 62%, Південному – 50%, Східному – 50%.
У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 23% впевнені, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 55% на це сподіваються, 10% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнені, що наступний рік буде ще гірший.
Новорічну ніч більшість українців (64,5%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 17,5% – в гостях у друзів чи родичів, 4% – в громадському закладі чи на публічному святкуванні, 1% – «у колі» Інтернету, 1% – на самоті перед телевізором, 1% – у цікавій подорожі по Україні, 0,5% – за кордоном, а 4,5% не святкуватимуть, а просто підуть спати.
Середня сума, яку українці готові витратили на новорічний стіл, становить 1752 гривні. Водночас 23% опитаних відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.
У заочному «змаганні» – кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз – 28% (27% минулого року), удвічі менше «проголосували» за Святого Миколая (12%, у 2017 р. – 14%) і ще менше – за Санта Клауса (3,5%, у 2017 р. – 2%). Водночас 33% (у 2017 р. – 22%) відповіли, що не має значення, хто роздаватиме подарунки.
Щодо подарунків, то, як і торік, найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (53%), мир у країні (44%), лад у сім’ї, розуміння близьких (37%), гроші (25%), успіхи дітей (18,5%), хорошу роботу (15%).
Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (52%), тривога (33%) та оптимізм (28%). Ці почуття переважають в усіх регіонах України, в тому числі й на Сході (35% – надія, 29% – тривога).
Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (67,5%), регіональна ідентифікація переважає у 18%, причому загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: У Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація – 76%, регіональна – 15%, у Західному – відповідно, 72% і 17%, Південному – 63% і 26%, Східному – 52% і 20%. У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація зі своїм етносом (7%) та відчуття себе громадянином колишнього Радянського Союзу (5%).
Опитування тривало з 19 по 25 грудня і охопило 2017 респондентів. Як пояснюють соціологи, дослідження фінансувалося в рамках проекту МАТРА посольства Королівства Нідерландів.
Згідно з результатами опитування, яке Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів у жовтні 2018 року, більшість опитаних вважають найбільшою проблемою України корупцію.
