Оновлений Верховний Суд: типова зрадо-перемога

В Україні оновився склад Верховного Суду - й одні оглядачі пишуть про "реформу, якої не було", а інші - про "принципово новий та прозорий суд". Правда, як це буває, посередині.

На вихідних судді нового складу склали присягу. За словами президента Петра Порошенка, орган оновили на 95%.

Казус Слинька

Вища рада правосуддя внесла подання на 114 суддів, президент призначив з них 113 і не призначив Сергія Слинька, який залишив у силі вирок теперішньому генпрокурору Юрієві Луценку.

За даними джерел "Інтерфакс-Україна, таке рішення було ухвалене тому, що Слинько сам попросив главу держави відтермінувати своє призначення.

"Це прохання мотивується бажанням кандидата уникнути будь-яких сумнівів щодо його кандидатури. Слинько ініціював перевірку законності його дій як судді у кримінальній справі, що має суспільний резонанс, про звільнення з-під варти особи в 2003 році", - йдеться в повідомленні.

За інформацією видання, йдеться про участь Слинька в судовому процесі над генералом Олексієм Пукачем, засудженим за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

Ознаки "зради"

Водночас, пише УП, серед переможців – майже 80% старих суддів, щонайменше 25 із них – недоброчесних.

Вища кваліфікаційна комісія суддів із зарплатами в 225000 гривень на місяць і величезним апаратом (300+ осіб) не спромоглася оприлюднити мотивовані письмові рішення стосовно доброчесності кандидатів, як того вимагає закон.

Оглядач вважає, що Порошенкові вигідно мати контрольований суд - так само, як відтепер він може більше контролювати й місцеві адміністрації.

Ознаки "перемоги"

Верховний суд усе-таки вперше сформований на основі конкурсу.

Значна частина суддів - усе ж нові. А присутність старих пояснюється тим, що нових просто немає де взяти, принаймні, вони не подавалися на конкурс.

Кожен четвертий суддя оновленого Верховного суду — адвокат чи науковець, - заявляє Порошенко.

Вища рада правосуддя протягом 14-25 вересня 2017 року розглянула 120 матеріалів щодо внесення подання президентові про призначення на посади суддів Касаційного господарського, Касаційного адміністративного, Касаційного кримінального, Касаційного цивільного судів у складі Верховного суду.

29 вересня 2017 року Вища рада правосуддя ухвалила внести подання президентові про призначення 111 кандидатів на посади суддів касаційних судів у складі Верховного суду. Водночас ВРП відклала розгляд матеріалів щодо семи кандидатів на посади суддів Верховного суду.

Причинами цього стали нерозглянуті дисциплінарні провадження стосовно діючих суддів; наявність дисциплінарних скарг, які потребують перевірки до вирішення питання призначення кандидатів на посади; надходження звернень щодо кандидата, які потребували додаткового вивчення.