Театр абсурду. Шоу з новим театром на Подолі триває
Київська муніципальна влада заборонила проведення ГОГОЛЬFEST-2017 у приміщенні Театру на Подолі. Аргумент — будівлю не здано до експлуатації. Попри те, що театр вже майже три місяці як готовий прийняти глядачів, це вже другий за ліком важливий театральний проект, що змушений в останній момент шукати альтернативне приміщення для того, аби відбутися — у червні з такою ж проблемою зіткнувся Клас Акт (театрально-соціальний проект для підлітків зі сходу за заходу України). Це був цейтнот, і все ж, проект відбувся у приміщенні консерваторії.
Про це у своїй колонці для ЛБ пише критикиня Анастасія Гайшенець
Натомість ГОГОЛЬFEST (який до речі цьогоріч святкує десятиліття) зіткнувся з серйозними проблемами — показ більшості вистав європейської програми, проведення якої планувалося у Театрі на Подолі, не є можливим ніде інде: жодний інший театральний майданчик не відповідає їхньому технічному райдеру.
Не кажучи про те, що роботу самого театру на Подолі та його колективу паралізовано в принципі. І це відбувається тому, що невелика група агресивно налаштованих людей, які називають себе "Громада Андріївського узвозу", незадоволена відсутністю ліпнини на фасаді будівлі нового театру.
Градус абсурду навколо цієї ситуації зашкалює. Вперше за роки незалежності у країні збудовано технологічно-досконалий театр європейського зразка, де спроектовано туалети для людей з інвалідністю, шрифт Брайля у ліфтах, новітня система пожежної безпеки, компактна і зручна сцена-трансформер, де передбачено роботу зі складною сценографією. В театрі створено унікальні для України технічні умови для роботи зі світлом та відеозображенням. Не кажучи вже про стильний лаконічний дизайн, в якому витримано інтер'єр.
В приміщенні такого театру неодмінно й обов'язково має постати новий тип театрального мислення, позбавлений задушливого мертвотного відблиску українського радянського псевдобароко, що й натепер залишається домінантною стилістичною складовою нашого державного театру.
Театр на Подолі міг би стати рушієм усієї галузі. Але — ні. Істерія навколо питання естетичної кореляції зовнішнього вигляду театру з іншими об'єктами історичного та псевдоісторичного значення не спадає. Активність "Громади Андріївського узвозу" у цьому питанні можна порівняти з поведінкою психопата, який наполегливо і системно відгризає собі руку.
Пасивність та маніпулятивність влади — бентежить.
І будемо відверті: гальмування процесу запуску в експлуатацію нової будівлі Театру на Подолі – це саботаж розвитку театральної галузі в цілому. Шкідництво і злочин. Напевно, що уся ця ситуація знаходиться у полі невідомих простим смертних політичних ігор, «дерибанів» і «розкладів», коли, закопилюючи губку, кажуть: «розумієш, не все так просто». Але здається, хтось уже загрався. Дайте людям працювати.
Ця колонка є висловленням позиції авторки, театрального критика і головної редакторки журналу "Український театр".
