Хто такий мсьє Макрон? Помірковано антипутінський незалежний центрист
Як повідомляли ТЕКСТи, переможцем першого туру став позапартійний центрист, представник кампанії "Рухаймося вперед" Емманюель Макрон (23,9%, 8,6 мільйонів голосів), випередивши на кілька відсотків ультраправу Марін Ле Пен (21,4%, 7,6 мільйонів) (ІНФОГРАФКА ТУТ).
Макрон після перемоги в першому турі
П'ять французьких і міжнародних кампаній після виходу в другий тур Макрона й Ле Пена провели репрезентативні соціологічні опитування:
Одразу стало відомо, що сервери Макрона атакували російські хакери. Мабуть, у Кремля є на те причини?
Троє проти двох?
Є недовіра до політиків і до партій, які сьогодні формують французьку владу. Тому абсолютно невипадково, що обидва кандидати, які мають найбільших рейтинг – Марін Ле Пен та Емманюель Макрон, — не належать до партій, які традиційно були при владі у Франції», — розповів французький філософ Філіп де Лара.
Фійон та Амон уже ввечері 23-го квітня визнали свою поразку та закликали у другому турі голосувати за Макрона. І якщо підтримка з боку Амона не здивувала (Макрон та Амон походять з середовища соціалістичної партії), то підтримка Фійона була несподіванкою.
«До останньої хвилини не було відомо, чи Фійон зробить таку заяву – чи радше закличе прибічників зорієнтуватися самим», — говорить у Олена Габріелян, журналістка Radio France International.
Для колишнього соціаліста Макрона підтримка право-центриста Фійона є дуже важливою. Вона збільшує шанси Макрона на перемогу в другому турі.
Сюрпризом стала реакція ультралівого Жан-Люка Меланшона. Він відмовився підтримати "соціаліста", а закликав прибічників вирішувати самим: «кожен знає, яким є його обов’язок», — сказав він. (вважається, що ультраліві, які у ультраправі - прокремлівські - прим. ТЕКСТів)
Натомість сам Макрон після оголошення результатів заявив, що прагне бути «президентом патріотів» супроти «загрози націоналістів».
«Немає багатьох Францій; Франція лише одна. Боротьба за те, щоби бути гідним вести Францію, розпочинається сьогодні. І ми її виграємо». Трішки пафосу, звісно, але важливий меседж: Макрон намагається одразу заступити на поле патріотизму, відкидаючи звинувачення в своїй «знекоріненості» та залежності від впливів фінансової глобалізації. Це допоможе йому краще протистояти Марін Ле Пен, яка зі свого «патріотизму» зробила ключовий меседж кампанії.
ВІдкритість проти закритості
Емманюель Макрон і Марін Ле Пен відрізняються передусім поглядом на те, куди сьогодні рухається світ, і що в ньому робити Франції.
Сьогодні «поділ між лівими та правими поступається місце іншому: поділу між «глобалістами»-лібералами та «сувереністами»-консерваторами», — говорить Громадському французький журналіст Себастьян Ґобер. У цьому сенсі Ле Пен є класичним представником «сувереністів», які хочуть повернути владу національним державам. Натомість Макрон виступає за відкритість Франції щодо Європи та світу.
Відкритість проти закритості, довіра проти захисту: саме такими є головні лінії вирішального протистояння.
Це також битва між майбутнім та минулим. Це протистояння між «рухом уперед, у майбутнє, як пропонує Макрон – проти повернення до традиції — чи радше «так званої» традиції, — до протекціонізму та ізоляції, як пропонує Національний фронт Марін Ле Пен.
Європа чи Путін
Також кардинально відмінні позиції Макрона та Ле Пен щодо Європейського Союзу і ролі Франції в ЄС.
Макрон є проєвропейським політиком, який виступає за зміцнення ЄС.
Натомість, з Ле Пен пов’язують можливий вихід Франції з ЄС – так званий «Фрекзит». Вона нещадна щодо Брюсселя та єдиної європейської валюти «євро», вважаючи, що Франції слід повернутися до старого-доброго франка.
Утім, залишається питання, чи справді Ле Пен активно просуватиме тему «Фрекзиту». «Ми не знаємо чи запропонує вона референдум щодо виходу Франції з ЄС. Але якщо вона його програє – тоді, мабуть, змушена буде піти у відставку з посади президента. І якщо так, то чи готова вона буде ризикнути?», - пояснює Громадському французький журналіст Себастьян Ґобер.
Якщо з Ле Пен залишаються двозначності, то позиція Макрона проста: Франція має залишатися в ЄС, і працювати над тим, щоб зробити ЄС сильнішим.
Макрон також значно простіше знайде спільну мову з головним партнером Франції в нинішньому ЄС – із Берліном Анґели Меркель. Натомість ледь не кожне інтерв’ю Ле Пен наповнене презирливими випадами в бік Меркель.
Нещодавно був коментар німецького філософа Петера Слотердайка. Він говорив про загрозу того, що країна Просвітництва – тобто Франція - гаситиме світло розуму. Але залишаються шанси для великого тандему Франції та Німеччини, який надає Європі можливість віднайти знову енергію, необхідну для її безпеки та відповіді на виклик Кремля.
Як це часто стається в нинішній європейській політиці, антиєвропейський кандидат є зазвичай проросійським – і навпаки.
Ле Пен належить до найбільш проросійських представників французького політичного істеблішменту. Французькі журналісти навіть довели, що частину компанії Ле Пен фінансували з кредиту російського банку.
Макрон, натомість, був головною мішенню інформаційних атак Кремля.
Він – єдиний з топ-кандидатів, яких не підтримує Росія. Штаб Макрона навіть не допустив російський пропагандистський канал RT на свій вечір.
Як щодо ставлення до України?
Із розбіжностями ставлення до Росії пов’язана і відмінність ставлення до України.
У своїх заявах Марін Ле Пен повторює тези російської пропаганди. «Подібно до Кремля, вона вважає, що нинішня влада у Києві не є легітимною. Вона також вважає анексію Криму законною і підтримує сепаратистів на Донбасі», — каже французький політолог Мішель Ельчанінов.
Позиція Макрона явно не така проросійська. Однак достеменно невідомо, що саме він робитиме з українським питанням. Він, наприклад, говорить про те, що треба шукати новий фундамент у стосунках з Москвою.
«Якщо він стане президентом, то все залежатиме від його оточення, від тиску виборців, — що може зробити його позицію щодо Росії більш непохитною, якою, наприклад, була позиція Франсуа Олланда щодо анексії Криму та підтримки Росією сепаратистів на Донбасі», — говорить Мішель Ельчанінов.
У цьому сенсі позиція нинішньої соціалістичної партії є більш твердою, ніж позиція Макрона. Навіть у нинішній кампанії соціаліст Амон мав більш сувору позицію по санкціях щодо Росії та засудження російських дій на Донбасі та в Криму, — пояснює Громадському Сесіль Весьє. Однак в першому турі Амон набрав тільки трохи більше 6%.
Утім, для України перемога Макрона буде значно ліпшим результатом, ніж успіх головних його конкурентів.
Саме Макрону більшість соціологів прогнозують перемогу в другому турі. Утім, багато чого може змінитися.
За матеріалом Громадського
