Сьогодні починає діяти судова реформа. 10 ключових новацій

З 30 вересня починає діяти судова реформа, яку парламент ухвалив іще влітку, і яка може докорінно змінити роботу системи правосуддя України.

Віталій Червоненко, ВВС Україна

2 червня 2016 року після тривалих суперечок Верховна Рада ухвалила два документи – зміни до Конституції щодо правосуддя та новий закон про судоустрій та статус суддів. Документи підписали та офіційно опублікували наприкінці червня, а почати працювати це все мало за три місяці.

Найперше, українці можуть відчути дію реформи на прикладі корумпованих суддів – їх зможуть затримувати на місці злочину.

З іншого боку, судді отримають суттєве підвищення заробітної плати.

Також на них чекає масова переатестація, конкурси та створення з чистого листа найвпливовіших гілок суддівської влади.

Тільки професійні адвокати

Важлива новація, яка зачепить майже кожного українця – запровадження винятково професійної адвокатури в судах.

Тобто, захищати когось у суді зможуть лише адвокати з відповідним посвідченням.

Винятки можуть бути тільки у спорах щодо трудових відносин, соціальних прав та у виборчих суперечках.

Наразі інтереси в судах можуть представляти люди і без посвідчення адвоката, але з правовим досвідом.

Частина експертів назвала таку новацію "монополією адвокатів" та обмеженням прав простих громадян, які не завжди можуть найняти професійного адвоката.

Інші - посилаються на європейський досвід і казують, що норма про адвокатів дасть можливість отримати кращий захист.

Щоправда, ця норма одразу ж 1 жовтня не запрацює. Для Верховного Суду вона стане актуальною з 1 січня 2017 року, для апеляційних судів - з 1 січня 2018 року, а для судів першої інстанції – аж 1 січня 2019 року.

Майже доторканні судді

Найвідчутнішою та найшвидшою зміною у суддівській системі стане часткове скасування суддівської недоторканності - вже з цієї суботи.
Якщо зараз жодного суддю не можуть затримати навіть на місці злочину, допоки Верховна Рада не дасть згоди на його арешт, то вже наступного тижня все зміниться.

З Конституції прибрали норму про повну суддівську недоторканність. У разі затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого злочину ніякої згоди взагалі не буде потрібно.

В інших випадках згоду на затримання судді даватиме Вища рада правосуддя (реформована Вища рада юстиції).

Теоретично, більше не буде випадків, коли суддю "беруть" на великому хабарі, а він втікає з країни до наступного засідання парламенту, як це нещодавно було з суддею Чаусом.

Переатестовані

Судова реформа передбачає скасування низки судів та створення на їхньому місці нових з набранням суддів на конкурсах.

Окрім того, на місцевому рівні в судах першої інстанції, до яких найчастіше звертаються громадяни, розпочнеться переатестація суддів – кваліфікаційне оцінювання.

Переатестація чекає на всі суди, які не реформують.

Суддя Микола Чаус, якого спіймали на хабарі, втік з країни, адже Верховна Рада була на канікулах

Перевірку проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів України, а провал переатестації може бути причиною звільнення.

У законі прописана низка антикорупційних механізмів для суддів, зокрема, зобов’язання кожного року подавати, окрім декларації про доходи, ще й декларації родинних зв’язків та доброчесності.

Запроваджується механізм постійного моніторингу способу життя суддів та рівня їхніх витрат.

Однією з нових підстав для звільнення судді стане відмова довести законність джерел походження майна.

Судді вже є категорією чиновників, на яких спеціалізується Національне антикорупційне бюро.

Напередодні 1 жовтня в Україні судді масово почали звільнятись та виходити на пенсію, щоби не декларувати статки, а також отримати соціальні виплати та пенсії й не проходити переатестацію.

Більші зарплати

Разом з переатестацією та реорганізацією судових органів судді мають отримати суттєво більші заробітні плати.

Судді місцевих судів матимуть посадовий оклад у 30 мінімальних заробітних плат, що за даними на кінець 2016 року складає 46,5 тисяч гривень.

Суддя апеляційного суду та вищого спеціалізованого матиме 50 мінімалок – 77,5 тисяч гривень.

Судді Верховного суду, які фактично будуть стояти на вершині всієї судової системи країни, матимуть посадовий оклад в 75 мінімалок, що складатиме 116,2 тисячі гривень на місяць.

До цього треба додавати різноманітні надбавки.

Зараз судді найнижчих судів отримують тільки 10 мінімальних зарплат, а найвищих - 13.

Судді Верховного суду отримають нову платню з 1 січня 2017 року, а інших судів – поетапно за кілька років.

Надповноважний Верховний суд

З 30 вересня починається процес скасування системи вищих спеціалізованих судів – господарського, адміністративного, цивільних та кримінальних справ.

Натомість їх замінить Верховний суд, який також перезавантажать і наберуть його суддів на конкурсі заново.

Цей процес має зайняти не більше від півроку.

Систему судоустрою складатимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Тобто зникає додаткова ланка між апеляційними судами та Верховним судом.

Усі районні, міжрайонні, міські суди згодом замінять створені місцеві окружні суди.

До найвищого в країні Верховного суду входитимуть не більше 200 суддів.

В ньому буде п’ять підрозділів: Велика палата, касаційний адміністративний суд, касаційний господарський суд, касаційний кримінальний суд та касаційний цивільний суд.

У бюджеті на 2017 рік бюджет Верховного суду збільшують удесятеро –
до близько мільярда гривень.

Свіжа кров і досвід

Судова реформа може залучити до системи юристів, які раніше не мали досвіду роботи у суддівській системі.

Відтепер суддями зможуть бути громадяни України не молодші тридцяти та не старші шістдесяти п'яти років.

Суддівський досвід, окрім апеляційних судів, не обов’язковий – подаватись можуть адвокати, науковці та правозахисники.

Потрібно буде мати вищу юридична освіту і стаж професійної діяльності у сфері права п'ять років (раніше було три), а для Верховного суду – 10.

Судити довічно

Суддів більше не призначатимуть на випробувальний 5 річний строк, а одразу безстроково після відкритого конкурсу.

Про це давно просили низка європейських інституцій, зауважуючи, що під час випробувального терміну судді можуть бути залежні від різних органів влади.

Призначати суддів безстроково будуть одразу, і не Верховна Рада, як зараз, а президент за поданням Вищої ради юстиції.

Цю раду трансформують у Вищу раду правосуддя, повністю змінивши її склад.

Реформа позбавляє президента права утворювати суди. Натомість це робитиме Верховна Рада окремим законом.

Арбітр над суддями

Вища рада правосуддя гратиме головну роль у судовій системі, вирішуючи питання призначення та звільнення суддів.

Щоправда всі деталі функціонування цього органу ще мають визначити в окремому законі, який ще не розглянули.

Вищу раду правосуддя створять на місці Вищої ради юстиції, повністю змінивши її склад.

Туди більше не входитимуть силовики і чиновники за посадою.

З 21 члена ради десятьох обиратиме з’їзд суддів, по двоє – президент, парламент, з’їзд адвокатів, конференція прокурорів та з’їзд представників юридичних університетів.

Голова Верховного Суду входитиме туди за посадою.

Бюджет Вищої ради правосуддя складатиме 2017 року майже 133 мільйона гривень, у порівнянні з 29 мільйонами цього року.

Антикорупційний суд

Для розгляду антикорупційних справ у системі правосуддя передбачене створення Вищого антикорупційного суду, який будуть формувати на відкритому конкурсі.

Також мають створити окремий Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

До цих двох судів громадяни будуть звертатись напряму, оминаючи місцеві суди, а їхні рішення зможе переглядати тільки Верховний суд.

Новостворене антикорупційне бюро та європейські інституції неодноразово звертались з проханням утворити суд.

Зараз у НАБУ є дуже багато зауважень до судів, які розглядають корупційні справи.

Римський статут

Зміни до Конституції відкривають дорогу до ратифікації Україною Римського статуту, щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, у тому числі для засудження військових злочинців.

В Основний Закон записали, що "Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом".

Низка правозахисників вимагають, щоб Україна долучилась до цієї системи, аби мати можливість судити у тому військових злочинців у конфлікті на Донбасі.

Віталій Червоненко, ВВС Україна

суд реформи Європа

Знак гривні
Знак гривні