Українська Антарктика: як працюється станції Академік Вернадський
У четвер, 31 березня, в Антарктику з Києва вирушила вже 21-а українська антарктична експедиція. Попри всі проблеми, станція "Академік Вернадський" продовжує функціонувати на замерзлому острові Галіндез біля берегів Антарктиди.
Вячеслав Шрамович, ВВС
Маршрут полярників такий: літаком з Києва до Рима, звідти так само повітрям - до столиці Аргентини Буенос-Айреса, а далі - знову літаком до міста Ушуая на архіпелазі Вогняна Земля. Цей порт вважається одним з найпівденніших у світі.
Далі експедиція з усіма вантажами пересідає на судно, що прямує через протоку Дрейка до острова Галіндез. Це - найбільш проблемна ділянка, адже початок квітня у таких південних широтах - це вже сувора антарктична осінь.
Вирушати раніше, на початку березня, українській експедиції не дозволяють фінанси.
Фінансові питання
Власного експедиційного судна Україна немає, доводиться фрахтувати іноземні
Власного судна необхідного льодового класу Україна немає, тому доводиться фрахтувати закордонні. У цьому плані сприятливим є те, що в останні десятиліття розвивається "антарктичний туризм".
Тисячі туристів готові платити значні кошти за можливість потрапити на найпівденніший континент. Це породило відповідну інфраструктуру - десятки потужних суден курсують навколо Антарктиди, коли там літо.
На початку квітня антарктичний туристичний сезон добігає кінця й з'являється можливість зафрахтувати судно для української експедиції.
До того ж, тут має вплив і швидкість виділення бюджетних коштів.
Максим Стріха, заступник міністра освіти та науки, який курує "антарктичний" напрям в уряді, розповідає ВВС Україна: "Левова частка витрат фіксовані у доларах чи євро - це логістика, фрахт судна, закупівля харчів у Південній Америці, щоб не везти їх з України".
Острів Галіндез, на якому розташована станція Академік Вернадський
Будь-яке коливання курсу гривні дуже позначається на процесі підготовки експедиції. У 2014 році, наприклад, через це навіть виникла небезпека того, що українська 19-а експедиція не зможе зафрахтувати судно для повернення. Тоді проблему вирішили додатковим фінансуванням.
"Зараз курс також змінився, але, на щастя, не так різко, як у 2014 році. Проблеми завжди існують, але не було ще випадку, щоб ми їх не вирішили", - відзначає Максим Стріха.
За його словами, цього року частка коштів на антарктичну програму вперше досягла 10% від усього фінансування науки. Але з урахуванням курсу це не так вже й багато - 49 млн грн.
Гірські пейзажі навколо станції
Створення власного дослідницького судна достатнього льодового класу потребує значно більших інвестицій, а його рейс з України до Антарктики все одно коштуватиме дорожче, ніж фрахт аргентинського транспорту
"Хоча дослідницький корабель нам, безумовно, потрібен. Попри нинішні складні обставини ми намагаємося реанімувати нашу систему морських досліджень.", - додає Максим Стріха й нагадує, що єдине українське дослідницьке судно (хоча й не достатнього льодового класу) - "Професор Водяницький" - залишилося в Криму.
Команда експедиції
У полярників є традиція фотографуватися біля Грушевського за день до відправлення
З Києва на Галіндез відправилися 12 членів експедиції: п'ятеро вже з досвідом зимівель і семеро новачків.
Як розповідає директор Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Валерій Литвинов, їх відібрали на конкурсній основі з 27 претендентів.
Після відбору вони пройшли медогляд, а також навчально-тренувальні збори на базі центру Державного космічного агентства у Макарові.
Найстаршому 62 роки, наймолодшому - 22.
Географія полярників: четверо з Києва, по троє - з Харкова і Черкас, і ще по одному - зі Львова та Одеси.
Спеціальності: двоє геофізиків (один займатиметься геокосмічними дослідженнями, інший - геомагнітними), троє метеорологів (вивчатимуть вплив Антарктики на глобальну погоду, займатимуться гідрометеорологією та океанографією), двоє біологів (один досліджуватиме гідробіологію, інший - вплив низьких температур на живі організми), механік-дизеліст, системний адміністратор зв'язку, лікар та кухар.
Керівник експедиції - Микола Старинець, який проведе свою сьому полярну ніч.
"Головне - вгадати з лікарем та поваром", - жартує у розмові з ВВС Україна начальник експедиції.
"Найважче - це полярна ніч, закритий простір, як підводний човен. Це трохи давить. Новачки це важко переносять, але потім звикають й багато хто знову їде на зимівлю", - розповідає Микола Старинець.
За спеціальністю він механік, відповідальний за дизельний генератор - "серце станції". Відзначає - коли дизель працює нормально, нехай і голосно, тоді всі сплять. Варто йому зупинитися - усі інстинктивно прокидаються.
Микола Старинець
Без дизеля й електрики станція замерзне за кілька годин.
Ще один ключовий елемент - паливний бак. Коли англійці передавали Україні станцію, однією з їхніх умов була заміна старого баку. Довгий час це зробити не вдавалося - ніхто не міг гарантувати доставку і встановлення в антарктичних умовах цистерни, ємністю 200 кубометрів.
Зрештою, у сезон 2006-2007 років це зробити вдалося. В Україні створили всі необхідні елементи та доставили на Галіндез, де два місяці зварювали.
У тій команді зварювальників був і Володимир Харпач - механік нинішньої експедиції (зимуватиме вже втретє).
Каже, що їхати йому не страшно.
"Якщо один раз там побував, то "захворів" безповоротно. Та й у свої 58 років мені приємно усвідомлювати, що я ще потрібен людям, Україні, станції. Запросять ще - поїду ще", - розповідає Володимир Харпач.
А кухар Олександр Дзюблик - дебютант полярної зими - до Антарктики працював у дитсадку під назвою "Сім гномів".
"Тепер доведеться годувати не сім, а дванадцять гномів", - філософськи відзначає чоловік.
Співпраця і туризм
Вперше з українською експедицією в Антарктику відправляється команда турецьких науковців. Туреччина не має своєї станції, однак зацікавлена у проведенні досліджень там, тому домовилася про співпрацю з Українським антарктичним центром.
У НАНЦ вважають таку співпрацю дуже перспективною для обох сторін.
Турецькі вчені проведуть у районі Галіндезу кілька днів так званої "перезмінки" - поки вивантажуватиметься 21-а експедиція та збиратимуться додому їхні попередники.
Станція "Академік Вернадський" - популярна локація для "антарктичних туристів". Окрім пейзажів та льодових печер біля нього розташовані об'єкти ери "героїчних досліджень" Антарктики ("Хатина Уорді" - приклад ранньої англійської антарктичної станції).
Хатина Уорді
Льодова печера неподалік станції
Крім того, на самому "Академіку Вернадському" діє бар, що є екзотикою для найпівденнішого материка.
Бар на полярній станції - екзотика
У найкращі сезони, коли дозволяє погода та льодова ситуація, українську станцію відвідують до 2,5 тис. туристів.
А політика в Антарктиці, як каже Микола Старинець, на експедиції не впливає: "Антарктида не має кордонів. Ми по рації викликаємо росіян - поговорили, пограли в шахи. Там нема ворожнечі і політики. Ми там всі більше з наукової мети, допомагаємо один одному".
