Новий день захисника Вітчизни - Покрова: свято воїнів, християн і язичників
Цього року Україна вперше офіційно відзначатиме День захисника вітчизни не 23 лютого, як раніше, а 14 жовтня – в день, що збігається з християнським святом Покрови.
Але сучасні віряни – далеко не єдині, хто вважає це свято своїм. 14 жовтня мало особливе значення для запорозьких козаків, бійців армії УНР, українських повстанців-націоналістів, а нині стародавню суть цієї дати заново відкривають для себе і неоязичники. Вони пов’язують Покрову з закінченням циклу робіт на землі, а отже початком весіль і підготовкою до зими.
Олег Карп'як
BBC Україна
Саме цей багатий набір пов’язаних з Покровою сенсів і дає підстави історикам говорити про історичну тяглість, пов’язану з цією датою.
"Сучасна Українська держава є історичним та політичним спадкоємцем Русі, козацтва, визвольного руху та тисячолітньої християнської традиції. День захисника України, призначений на свято Покрови, стане важливим свідченням цієї спадковості та відмежування нашої держави від радянського тоталітаризму", - каже Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті.
Чужинці з Русі
За християнськими легендами, Покрову почали святкувати у Візантії в X ст. на згадку про чудесне визволення Константинополя від нападників.
За однією з легенд, Царгород оточили чужинці, і жителі міста зійшлися на нічну службу до Влахернської церкви, щоб молитися про своє спасіння. Їхня молитва була почута, і під склепінням храму з'явилася Богородиця, аби захистити містян під своїм покровом (омофором). Цей прихильний знак жителі Візантійської столиці протрактували однозначно: місто буде врятоване. Невдовзі справді надбігли воїни-захисники і прогнали чужинців.
Цікаво, що за деякими переказами, цими чужинцями були не араби, а русичі-язичники, що жили по той бік Чорного моря – княжі війська чи то Аскольда, чи то Олега.
Проте вже через два століття свято відзначали і на християнській Русі, будуючи церкви й монастирі, присвячені Покрові Богородиці.
Сьогодні найстарішим храмом в Україні, присвяченим Покрові, є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, яку звели в середині XV ст. як фортецю.
"Покрий землю сніжком"
Як це завжди буває з релігійними святами, Покрова залишила в собі частину дохристиянського сенсу і вдало вписалася в календар сільськогосподарських робіт.
В Україні Покрова Пресвятої Богородиці спочатку вважалася дівочим святом. Частково тому, що до 14 жовтня закінчувалися найважливіші роботи на землі і можна було нарешті готувати весілля.
У ніч проти Покрови дівчата, що мріяли про заміжжя, примовляли: "Покрий землю сніжком, а мене - женишком". А їхні батьки жартували: "Прийшла Пречиста – несе старостів нечиста, а прийде Покрова – зареве дівка, як корова".
Думки про заміжжя перепліталися з підготовкою до зими: “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем".
Пора весіль і гулянь тривала аж до початку Різдвяного посту.
Природно, що для нинішніх неоязичників ближчий саме цей – земельно-ритуальний аспект Покрови. Для них свято означає засинання природи і вкривання землі на зиму: "На Покрову до обіду - осінь, а після обіду - зима".
Козацьке свято
За часів Запорізької Січі свято плавно змінило свій гендерний знак з жіночого на чоловічий і отримало назву Козацька Покрова. Для січовиків Богородиця була заступницею і покровителькою, а Покрова символізувала своєрідний небесний щит, захист від ворогів - як свого часу для жителів Константинополя.
Історики пишуть, що для запорожців цей день був найбільшим святом. На Покрову обирали нового отамана. А ще цього дня козаки, наче перелітні птахи, вирушали на зимівлю по своїх теплих хуторах, залишаючи на Січі тільки залогу з небагатьох воїнів.
Тоді ж виник і новий тип ікони – "Козацька Покрова". На ній зображають українських гетьманів, церковних ієрархів і державних діячів, покритих омофором Богородиці.
Полотно "Державотворення" з покровом Богоматері над українськими діячами, що висить у кулуарах Верховної Ради
Богородиця з покровом присутня, наприклад, на велетенському полотні "Державотворення" художника Олексія Кулакова, що висить у кулуарах Верховної Ради.
"Коли я продумував картину, то несподівано згадав про ікону "Покрова Пресвятої Богородиці". Тоді мене осінило, що все має йти від слова "покров". Ця ікона найулюбленіша, найсвятіша, завдяки образу Богородиці можна було максимально передати народну любов, віру", - розповів автор картини в інтерв'ю "Комсомольській правді в Україні" в 2011 році.
День УПА
Військовий символізм свята взяли собі на озброєння бійці армії УНР в 1917-1920 роках.
А в 1940-х Покрову стали вважати своєю бійці Української повстанської армії.
"14-го жовтня 1942 року в лісах Полісся з окремих збройних груп повстала Українська Повстанська Армія", - стверджує пропагандистська листівка ОУН, випущена в 1947 році.
"Слава про УПА сьогодні лунає не тільки в Україні, не тільки в СССР, а в цілому світі, - йдеться далі в документі, доступному на сайті Архіву визвольного руху – Всі з подивом дивляться на боротьбу УПА, на героїзм її бійців і командирів, які не визнають капітуляції , які воліють самі заподіяти собі смерть, ніж перейти до ворога".
"Для ознаменування історичної дати творення Української Повстанчої Армії день 14-го жовтня проголошений Святом УПА", - сказано в листівці.
Далі читачеві нагадують, що Свято УПА збігається з козацьким Святом Покрови, що свідчить про "неперервність збройної боротьби українського народу на протязі нашої історії".
І хоча деякі сучасні історики сумніваються, що УПА була створено саме 14 жовтня 1942 року, цей день для багатьох тісно пов'язаний саме з націоналістичним підпіллям. Тим паче, що кілька минулих років у цю дату націоналісти виходять на видовищні марші, які іноді закінчуються бійками.
Новий вихідний
Цього року, коли українці вперше матимуть на Покрову офіційний вихідний, націоналісти теж планують пройтися у Києві "Маршем героїв". А ввечері на Михайлівській площі обіцяють концерт.
Святкуватимуть православну Покрову з патріотичним відтінком і в Святогірську на Донеччині. Там уряд анонсував Всеукраїнську національно-патріотичну акцію "Покрова героїв". Щоправда, про УПА чи бандерівців у програмі не йдеться.
Але для багатьох Покрова залишається пов'язаною передусім з церквою чи козацтвом.
14 жовтня козацькі організації, для яких це свято завжди було свого роду професійним, традиційно покажуть бойові виступи і розважатимуть гостей гуляннями й бенкетами.
А ще в новий вихідний можна справляти весілля - озимі вже посіяно, а до зими ще є час.
