Антимонопольний комітет взявся за столичні супермаркети. Торговельним мережам погрожують мільярдними штрафами

Антимонопольний комітет звинуватив найбільші українські торговельні мережі в картельній змові. У списку - «АТБ-Маркет», «Фуршет», «Ашан» і ще півтора десятка рітейлерів. Попередні висновки розслідування приголомшують.

Про це в Forbes-Україна пишуть Дарина Марчак і Ганна Ковальчук.

На думку Комітету, рітейлери домовилися про антиконкурентні узгоджені дії, результатом чого стало підвищення цін на продукти харчування в 2010-2011 роках. Відомство має намір оштрафувати 18 компаній відразу за двома пунктами претензій, причому кожен з них може обійтися мережам в максимальні 10% від обороту за попередній рік. Це - 13,4 млрд гривень у перерахунку на фінрезультати лише 6 найбільших рітейлерів, і близько 20 млрд гривень в цілому.

Попередній рекорд у так званій «справі меблевиків» становив 419 млн гривень.

Пункти претензій

Розслідування про діяльність продуктового роздрібної торгівлі в Україні було розпочато Антимонопольним комітетом у травні 2012 року. За даними Держстату, в 2010-2011 роках індекс споживчих цін в Україні зріс на 13,5%, тоді як ціни на основні продукти харчування в роздрібних мережах Києва збільшилися на 22-38%, а на деякі продукти - на 50-70%.

У відомстві запідозрили, що причина - в тому, що ряд найбільших рітейлерів вимагали від постачальників відстрочки платежів (до 120 днів) і оплати різних додаткових послуг (реклама, бонуси та інше), які досягають 5-10% від вартості поставленого товару. Претензії виставлені лише до компаній, які мають магазини у столиці, незалежно від розташування їх центрального офісу.

Попередні висновки розслідування – документ на більше, ніж 200 сторінок - були розіслані компаніям на початку минулого тижня. Рітейлери підтверджують факт отримання документів. «Ми виявили та викрили картель», - заявив у п'ятницю в розмові з авторами статті заступник голови АМКУ Рафаель Кузьмін (до речі, двоюрідний брат заступника генпрокурора Рената Кузьміна – ред.).

На думку фахівців відомства, великі торговельні мережі порушили антимонопольне законодавство відразу за двома параметрами. По-перше, вони узгоджували між собою формат роботи з постачальниками, що зачіпало інтереси останніх.

«На думку АМКУ, мережі не можуть детально пояснити економічну обгрунтованість вартості цих послуг. Наприклад, чому за маркетингові послуги сплачується саме 3% або, скажімо, 10% від вартості товару» , - підкреслює партнер МЮФ Integrites Олександр Алексєєнко.

Нарівні з роздрібними торговцями фігурантом розслідування є дослідницька компанія AC Nielsen. Друга претензія АМКУ - 18 великих торгових мереж створили картель, в центрі якого знаходиться AC Nielsen. «Nielsen - нібито комунікатор нашого змови. Ви вважаєте це нормальним?» - дивується основний власник компанії «Фуршет» Ігор Баленко.

Рафаель Кузьмін пояснює: «Картель обмінюється між собою інформацією, що призводить до узгодження цін, і внаслідок цього - до одночасного необгрунтованого підвищення вартості товарів». «Претензія до Nielsen полягає в тому, що вона збирає інформацію з мереж, і без особливого опрацювання розсилає ці дані по ринку. Це, на думку Комітету, дає мережам можливість узгоджувати свою поведінку», - констатує Алексєєнко.

У підсумку по кожному з двох пунктів претензій АМКУ пропонує накласти на компанію штраф у розмірі до 10% виручки за 2012 рік. Тобто всього до 20% від обороту кожного з фігурантів розслідування.

Nielsen, на відміну від рітейлерів, фінансові санкції не загрожують, принаймні, на поточному етапі. Її АМКУ лише планує зобов'язати «припинити збір і поширення інформації, яка призводить до обмеження конкуренції на ринках України».

АМКУ виграє 90% судів

Точні суми штрафів ще не відомі. Компаніям дано 10 днів на ознайомлення з висновками розслідування. «Зараз ми чекаємо відповідей суб'єктів господарювання про те, які аргументи вони можуть протиставити нашим висновків. Ми проаналізуємо ці аргументи, а потім будемо виносити рішення» , - пояснює Кузьмін. Незгодні компанії зможуть подати на рішення до суду. Але статистика судових рішень говорить, що Комітет виграє в 90% випадків, зазначає Алексєєнко.

Він вважає, що фінальні суми штрафів напевно будуть менше 10% від обороту. Накладення штрафу в розмірі 10% від обороту в українській практиці - виняток, а не правило, підкреслює він: у середньому фінальний розмір штрафу, за його словами, коливається в межах від 1% до 5% обороту.

Але тут виникають інша труднощі. Законодавчо не визначено, від чого залежить розмір штрафу, а тому зараз в силу вступить здатність переконувати АМКУ у своїх аргументах кожної окремо взятої компанії. В Україні це означає високі корупційні ризики.

До того ж, навіть якщо АМКУ знизить граничний розмір одного штрафу, скажімо, до 3-5% від обороту, штрафів для кожної компанії передбачається два - тобто все одно дуже болісно.

При цьому, якщо по першому пункту претензій Комітету буде складніше вибудувати адекватний юридичний захист, то в питанні маркетингових націнок і бонусів його позиції в розмові з роздрібними торговцями - куди більш сильні, вважає юрист.

Потрапили під трактор

З урахуванням усіх цих факторів рітейлери, кожному з яких загрожує штраф від декількох десятків мільйонів до двох мільярдів гривень, налаштовані більш ніж песимістично.

Висловлюватися офіційно більшість з них поки не хочуть. У Fozzy Group відмовилися від коментарів. Жерар Галле, генеральний директор « Auchan - Україна», сказав, що не отримував ніяких попередніх висновків. Начальник відділу зі зв'язків з громадськістю компанії «АТБ» Ганна Лічман лише уточнила, що компанія обізнана про існування розслідування, і готова надати АМКУ інформацію, яку він вимагає.

Але неофіційно кілька співрозмовників у різних торговельних мережах не стримують емоцій. «Україною їде трактор, і зараз йому під колеса потрапила наша галузь. Якщо Комітет прийме рішення в його нинішньому вигляді, наступного дня усі торговельні мережі, які потрапили під удар, будуть банкрутами», - говорить на умовах анонімності топ-менеджер однієї з найбільших торговельних мереж.

Аргументи Комітету переконливими їм не здаються. Торговці визнають, що ціни на продукти в 2010-2011 роках зростали, і досить помітно, але заперечують свою причетність до їх подорожчання. «Причина цього - у зростанні вартості продуктів у виробника. Це можна легко перевірити - динаміка торговельних націнок і маркетингових платежів у той період у нас не змінювалася, а, значить, не могла спровокувати зростання цін», - пояснює один з керівників іншого великого рітейлера.

Якщо у міжнародних компаній, таких як Metro, буде можливість компенсувати проблеми в Україні за рахунок інших ринків, то українські мережі виходу просто не бачать, говорить один зі співрозмовників.

Ще один суттєвий привід для занепокоєння компаній - «розсилка» АМКУ. Відправивши рітейлерам загальні попередні висновки розслідування, Комітет при цьому «засвітив» перед конкурентами ряд конфіденційних фінансових даних, що стосуються маркетингової політики, розрахунків з постачальниками тощо.

Від себе ТЕКСТИ хотіли б додати, що подібні безпрецедентні справи АМКУ відлякують інвесторів від діяльності в Україні.

торгівля економіка