Торгова війна. Втрати з російського боку. До бійки приєднається ЄС
Зараз голови української та російської митних служб намагаються повернути процес торгівлі між країнами в нормальний режим. Інакше митна блокада буде коштувати Україні до 10% її експорту до Росії, говорить урядовий уповноважений України з питань співробітництва з Росією, СНД і ЄврАзЕс Валерій Мунтіян. У грошовому еквіваленті це близько $ 1 млрд за липень-грудень 2013 року.
Про це у Forbes пише Одарка Марчак.
Але проблеми виникли не тільки в українських компаній – є вони і у російського бізнесу, причому як мінімум за трьома напрямками.
По-перше, 90% українських експортних контрактів підписані на умовах, коли продавець оплачує доставку вантажу лише до кордону, каже голова українського представництва російського оператора залізничних перевезень «Євросиб» Євген Балашов. Витрати з розмитнення і збитки від простою вантажів лягають не на українського відправника, а на російського одержувача.
По-друге, вісім з десяти вагонів, що перевозять українські вантажі до Росії, належать російському бізнесу, пояснює директор логістичної компанії «Укртіртранс» Олексій Романюк. Так що затримка українських вантажів на митниці рикошетом б'є і по російським інтересам.
Митні проблеми українських експортерів вже позначилися на доходах «Першої вантажної компанії» (ПВК) - російського власника вагонного парку, одного з найбільших в світі операторів залізничних вантажоперевезень. «Наші ключові клієнти починають відмовлятися від постачань вантажів до Російської Федерації, і в результаті ми втрачаємо планові перевезення. Нас ця проблема торкнулася як нікого», - констатує співрозмовник Forbes, який обіймає керівну посаду в українській «донці» ПВК. Приміром, «Метінвест», котрий масово відправляє вантажі до Росії у вагонах «Першої вантажної», заморожує ці перевезення на невизначений період.
Це означає, що вагони, які прийшли в нашу країну з вантажем, назад йтимуть порожняком, пояснює Балашов з «Євросиб». Кожен місяць український кордон перетинає близько тисячі вагонів його компанії. Але відтоді, як українські вантажі застрягли на митниці, «євросибівські» вагони розвантажуються на кордоні двох держав, а далі йдуть «порожняком».
Компанії рідко володіють вагонами на правах власності – зазвичай беруть їх у лізинг. «Тобто кожен день за використання вагонів потрібно платити. У середньому $ 50», - підкреслює Романюк. Доходи компанії від одного вагонорейса – близько $ 500, додає Балашов. Ходити холостими в таких умовах – означає працювати собі в збиток.
У «Євросиб» знають, як вирішувати проблему: перекласти ці витрати на плечі знову-таки своїх російських клієнтів. «Вартість постачань вантажів з Росії в Україну буде зростати – в неї буде включене повернення порожніх вагонів назад», - прогнозує Балашов.
Третій негатив для російського бізнесу – відсутність української продукції і сировини. Для деяких галузей економіки Росії це може спровокувати зупинку або різке уповільнення, принаймні, поки не вдасться знайти нових постачальників.
Наприклад, зараз разом з іншими товарами на кордоні стоїть і щебінь. «Але без українського щебеню все будівництво у Москві просто зупиниться, - запевняє Романюк із «Укртіртрансу», який перевозить до Росії в тому числі і цю продукцію. - Постачальники з Карелії закривають північ Росії, українські – Москву і всю південну частину». «Для будівництва в Москві український щебінь потрібен як повітря, адже до закінчення будівельного сезону в Росії залишилося всього кілька тижнів», - додає Балашов.
Щоправда, у підсумку в українських партнерів постраждалого російського бізнесу проблеми все одно виникнуть. «З урахуванням того, наскільки трудомістким тепер став процес покупки товарів в Україні, не кожен імпортер захоче боротися з такими труднощами, - вважає Сергій Лавриненко, генеральний директор «Стальканат-Силур», вантажі якого також стоять на кордоні. - Спочатку російські імпортери і споживачі спробують вирішити ці проблеми. Потім їм почне це набридати. У результаті вони залікують рани і почнуть шукати постачальників в інших країнах».
Тим часом
Комітет Європарламенту з питань закордонних справ 28 серпня проведе екстрене засідання у зв'язку з ситуацією в Єгипті та Україні.
Ініціатором позачергового засідання став глава комітету Елмар Брок, який у зв'язку з недавніми подіями пропонує обговорити питання, як Євросоюз має реагувати на розвиток подій у цих країнах.
"Ми також повинні оцінити політичні наслідки недавніх погроз з боку Росії, які можуть обмежити торгівлю з Україною у разі підписання країною Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Це - серйозний розвиток, яке може кинути тінь на майбутній саміт у Вільнюсі", - вважає Брок.
