Латентний антигомосексуалізм. Хто бореться з гей-пропагандою у Верховній Раді
«П´ятниця-розпусниця» у виконанні російської Державної Думи - а точніше, прийняття закону про заборону пропаганди гомосексуалізму - влаштувала справжній інформаційний переполох у західних ЗМІ. Про «антигейський» закон, прийнятий у першому читанні 25 січня, написали всі великі видання зі світовими іменами - The Financial Times, El Pais, Le Figaro і так далі. Прийняття документа навіть злегка затьмарило результати традиційного економічного форуму в Давосі - до слова, не дуже обнадійливі як для Росії, так і, тим більше, для України.
Про це пише Олекса Шкатов у «Коментарях».
Поки що законопроект, покликаний не допустити формування у неповнолітніх «спотворених уявлень» про рівноцінність різних сексуальних відносин», пройшов лише перше читання. Попереду - внесення поправок (орієнтовно - до травня) і ще два читання, які можуть бути відкладені до літа-осені цього року. Однак навіть «сирий» варіант закону дозволяє аналітикам говорити як про сумнівну якість, так і підозрілу спрямованість цієї ініціативи.
Так, документ вводить досить значні штрафи за «пропаганду гомосексуалізму» - від 4-5 тисяч рублів (1 тис. грн.) для фізосіб до півмільйона для осіб юридичних. Але не визначає чітко, що ж є цією самою «пропагандою». А тому закон може цілком виявитися черговим інструментом боротьби не тільки з геями, але і з неугодними влади в цілому. Також експерти звертають увагу на те, що голосування за закон проходило в руслі широкого зближення російської держави з РПЦ - і, як наслідок, протиставлення так званих «традиційних цінностей» та індивідуальних свобод громадян. Щоправда, сподіваються аналітики, постійні відстрочки з прийняттям документа свідчать про те, що законопроект не повністю підтримується Кремлем. А значить, надії на те, що ініціатива потихеньку зійде нанівець, ще є.
Між тим, луна російської законотворчості дуже скоро може докотитися і до України. Верховна Рада і раніше з готовністю «злизувала» законодавчі ініціативи РФ, а при нинішньому складі парламенту погляди на сусідів будуть спрямовані з подвоєною силою. Тим більше що і власні напрацювання є: варто хоча б згадати українську версію «антигейської» істерики, влаштованої навесні-влітку минулого року. Причому під тим самим соусом, що і нині в Росії, - зі штрафами за незрозуміло яку «пропаганду» і турботою про дітей на прапорах.
Щоправда, рішення цього далеко не насущного питання, відшумівши належне, було традиційно відкладено в довгий парламентський ящик. Але з порядку денного не знято. Так, проект Євгена Царькова про заборону виробництва і розповсюдження продукції, яка пропагує гомосексуалізм, що пройшов перше читання, автоматично перейшов у розпорядження оновленої Верховної Ради під № 0945 від 12 грудня 2012 року. А ось так і не розглянутий законопроект № 10290 від 30.03.2012 Вадима Колесніченка так само автоматично «злетів». Щоправда, один із головних парламентських гомоборців відразу ж поклопотався, і 24 грудня зареєстрував закон по-новому. При цьому Колесніченко навіть не полінувався його злегка переробити і удосконалити.
Тепер «гомосексуалізм» у документі замінений на «одностатеві сексуальні стосунки», до списку навчальних закладів (із забороною на поширення будь-якої позитивної гей-інформації) додані дошкільні, до списку ЗМІ - електронні ресурси. З´явилася стаття про недоторканність приватного життя. Крім того, змінився п. 2 ст. 5 про форми пропаганди гомосексуалізму. Раніше там вказувалося, що пропагандою не є популяризація ідей толерантності стосовно гомосексуалістів, а також проведення мітингів, демонстрацій та інших масових заходів із захисту їхніх прав. Тепер же пункт закінчується на «толерантності» - і жодних уточнень щодо «нетрадиціоналів» і їхніх заходів.
Характер документа від цих рихтовок не змінився - він, як уже зазначало Головне науково-експертне управління ВР, носить декларативний, а не нормативний характер. І дублює питання, вже врегульовані чинним законодавством. Не обійшлося і без відвертих ляпів. Схоже, Колесніченко дуже поспішав зареєструвати свій новий-старий законопроект. І забув поправити нумерацію статей після нової норми про недоторканність приватного життя. Тому тепер в його законі аж дві 5 статті...
Таким чином, всі необхідні інгредієнти для чергової антигейської каші в Україні є. Було б, як кажуть, бажання. І це при тому, що Україні, прямо скажемо, на гомосексуалістів відверто наплювати. Особливо коли їх не видно. А якщо раптом і видно, то завжди знайдуться бажаючі «героїчно» поставити їх на місце.
Втім, як показує практика, подібні ініціативи - принаймні, коли справа доходить до їх втілення в життя - допомагають чудово «зашуміти» прийняття набагато важливіших законів, що безпосередньо впливають на життя простих українців і ними, як правило, не підтримуваних. І така шумова завіса в країні, де панує «покращення» з усіх боків, дуже навіть може знадобитися.
