Латиші проголосували проти державного статусу для російської мови
18 лютого в Латвії пройшов референдум про надання російській мові статусу державної. За результатами підрахунку голосів з двох третин виборчих дільниць, понад 78 відсотків тих, хто проголосував на референдумі з висловилися проти цієї пропозиції.
Явка на референдумі перевищила 69 відсотків, що є досить високим показником для Латвії в останні роки. Це є показовим свідченням, що латиші сприйняли референдум серйозно - як захід, що безпосередньо засвідчує їх фундаментальні національні цінності. А вони, за результатами референдуму, такі: російській мові місце в Росії, "тулити" її в Латвію - марна справа.
З ініціативою проведення референдуму про надання російській мові статусу державної раніше виступило проросійське товариство "Рідна мова". Щоб змінити конституцію республіки, "за" повинні були висловитися не менше половини виборців, тобто більше 770 000 чоловік. Референдум визнається таким, що відбувся незалежно від явки виборців.
Перед референдумом російські медіа дуже любили повідомляти про те, що близько 40 відсотків населення Латвії нібито вважають російську мову рідною, при цьому 27 відсотків громадян країни є етнічними росіянами. Окрім цього, ще близько 320 000 чоловік, що проживають в Латвії, - це так звані "негромадяни", які з тих чи інших причин не отримали громадянства республіки після її відокремлення від СРСР.
Референдум розставив усі крапки над "і" в цьому питанні. Чомусь ті гіпотетичні 40% латишів з рідною російською мовою не стали на референдумі вимагати для неї особливого статусу. Може, тому, що попри заяви російської пропаганди, громадяни країни-члена ЄС добре розуміють, до кого їм краще бути поближче, а від кого триматися подалі. Ну а для тих, кому конче потрібно розмовляти на державній російській мові, завжди залишається класичний безвідмовний варіант: чемодан -вокзал - Росія.
