Фрагменти

Реформи гальмують, але оцінки зростають: що відбувається на шляху України до ЄС

4 листопада Єврокомісія представила щорічний звіт про розширення ЄС, а разом із ним — дорожні карти вступу для чотирьох найбільш просунутих країн-кандидатів: України, Молдови, Албанії та Чорногорії.

Документи визначають орієнтовні терміни та завдання, які країни мають виконати на шляху до членства. Щодо України план Брюсселя виявився доволі оптимістичним, попри те, що за темпами реформ Київ наразі поступається Кишиневу.

Про це йдеться у статті Європейської правди.

Як зазначається, Єврокомісія закликає докласти всіх зусиль, щоб відкрити два останні переговорні кластери до кінця 2026 року. Їхнє відкриття затримує позиція Угорщини.

Головна мета на 2027 рік — отримати позитивну оцінку виконання фундаментальних вимог IBAR у першій половині року. Це дозволить Україні перейти до закриття переговорних глав.

Брюссель розраховує, що протягом 2027 року Київ зможе закрити сім глав переговорів, зокрема щодо освіти й культури, соціальної політики, інтелектуальної власності, науки та досліджень, підприємництва, а також зовнішньої і безпекової політики.

Першу главу Єврокомісія очікує закрити вже в першому півріччі. Для цього Україна має завершити необхідні реформи й передати звіт про виконання вимог IBAR у квітні або на початку травня.

Українська влада налаштована ще амбітніше. Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква заявив, що Київ розраховує отримати позитивну оцінку IBAR уже в березні, а до середини 2027 року закрити кілька переговорних глав.

Однак нинішні темпи реформ ставлять ці плани під сумнів. За оцінкою Українського центру європейської політики, від червня Україна виконала лише 20% завдань, необхідних для проходження IBAR. Отже, за наступні місяці потрібно виконати решту 80%.

Значна частина цих вимог стосується верховенства права та боротьби з корупцією. Саме тут прогрес залишається особливо повільним: остання оприлюднена оцінка виконання парламентом так званого списку Качки — Кос становила лише 15 балів зі 100.

Чому Єврокомісія покращила оцінку України

Попри уповільнення реформ, цьогорічний звіт Єврокомісії містить найкращу за весь час оцінку готовності України до вступу в ЄС. Сумарний показник за 33 переговорними главами зріс на 4,5 бала. Для порівняння, попередній найбільший річний приріст становив 2,5 бала.

Водночас Єврокомісія констатує, що за вісьмома напрямами темпи реформ суттєво скоротилися навіть порівняно з 2025 роком.

У Брюсселі пояснюють позитивну оцінку тим, що враховували не лише законодавчі зміни, а й роботу державних інституцій та громадянського суспільства. Зокрема, для оцінювання прогресу у сфері судочинства врахували реформи, проведені вже восени.

Особливо показовою є оцінка антикорупційного напряму. Єврокомісія відзначила роботу НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду, які продовжували розслідувати корупційні злочини, передавати справи до суду та домагатися вироків високопосадовцям.

Фактично Брюссель визнає, що прогрес у цій сфері відбувався не завдяки діям влади, а всупереч їм.

Водночас у звіті наголошують на серйозних проблемах антикорупційної системи. Єврокомісія вказує на обмежений прогрес у структурних реформах, повідомлення антикорупційних органів про тиск з боку державних і правоохоронних структур та нестабільність їхнього становища.

Серед інших проблем називають корупцію в енергетиці, оборонній галузі та будівництві.

Брюссель також врахував результати реформ, проведених протягом попередніх років, зокрема поступове посилення інституційної спроможності та запровадження превентивних механізмів.

Такий підхід має допомогти Україні зберегти позитивну динаміку оцінювання, але не звільняє її від необхідності виконувати всі вимоги для вступу.

Брюссель не хоче розділяти Україну і Молдову

Оптимістичні прогнози Єврокомісії пов'язані також із небажанням ЄС розділяти Україну та Молдову на шляху до членства. Наразі Кишинів просунувся у виконанні реформ далі за Київ, однак у Брюсселі не поспішають закріплювати цю перевагу в офіційних часових прогнозах.

За даними ЄП, Єврокомісія навіть підготувала проєкт документа з датами вступу, але після сигналів від держав-членів вирішила не встановлювати кінцевих термінів для більшості кандидатів. Єдиний виняток — Чорногорія, для якої орієнтиром підписання договору про вступ визначили червень 2027 року.

У ЄС розуміють, що вступ України під час повномасштабної війни потребує певної гнучкості, однак скасовувати вимоги до реформ не готові. Водночас Брюссель прагне зберегти спільний рух України та Молдови, навіть якщо для цього доведеться дати Києву додатковий час.

Тепер головне питання — чи зможе українська влада, насамперед парламент, прискорити ухвалення необхідних законів і виконання реформ. Саме від цього залежить, чи вдасться Україні скористатися амбітним планом Єврокомісії та перейти до закриття переговорних глав у 2027 році.

антикорупція реформи україна-єс євроінтеграція