Фрагменти

Чому реформа держуправління вирішальна для вступу до ЄС, — експерти

Реформа державного управління — одна з ключових умов вступу України до ЄС, адже саме державні інституції мають впроваджувати європейські правила та виконувати зобов’язання перед Євросоюзом. Водночас реальні результати реформи відстають від запланованих, а система координації потребує змін.

Про це йдеться в дослідженні Українського центру європейської політики «Як координувати реформу публічного врядування на шляху до ЄС».

Важливість реформи держуправління

Ухвалити закони відповідно до вимог ЄС недостатньо — держава має забезпечити їх виконання. Для цього потрібні компетентні державні службовці та інституції, здатні впроваджувати зміни й виконувати взяті на себе зобов'язання.

«Євроінтеграція і реформа держуправління — не окремі напрями, а одна справа», — наголосила заступниця голови парламентського Комітету з питань інтеграції України до ЄС Марія Мезенцева-Федоренко. За її словами, без завершення реформи державного управління Україна не зможе пройти всі шість переговорних кластерів.

Водночас державна служба стикається з кадровими втратами та суспільним запитом на скорочення держапарату. За словами члена Рахункової палати Кирила Клименка, за п'ять років кількість державних службовців скоротилася на чверть, тоді як бюджет, яким вони управляють, зріс уп'ятеро.

При цьому видатки на оплату праці всіх державних службовців становлять лише 1,5% видатків державного бюджету. Тому подальша економія на зарплатах не розв'яже фінансових проблем держави, але може послабити її спроможність виконувати дедалі складніші завдання, зокрема вести переговори з ЄС.

«Суспільство вимагає від політиків скоротити держапарат і зарплати. А переговори з ЄС вимагають від тих самих людей працювати більше», — зазначив співкоординатор напряму врядування Центру політико-правових реформ Олександр Саєнко.

Щоб залучати й утримувати фахівців, державна служба має пропонувати зрозумілі умови оплати праці, кар'єрні перспективи та реальні повноваження. Виконувач обов'язків голови Національного агентства України з питань державної служби Олег Войтович повідомив, що агентство готує зміни, які пов'яжуть розвиток професійних навичок держслужбовців із кар'єрним зростанням. Зокрема, просуватися в межах свого органу можна буде через внутрішні конкурси.

Чому плани реформ не гарантують результату

Одна з головних проблем, на яку вказують автори дослідження, — розрив між формальним виконанням планів і реальними змінами. Керівник проєкту EU4PAR Угіс Сікс навів показовий приклад: попередню стратегію реформи на папері виконали майже на 90%, але за фактичними результатами — менш ніж наполовину.

«Наша система координації чудово навчилася купувати абонемент до спортзалу: писати стратегії, плани, звіти. Але абонемент ще не робить нас спортсменом», — пояснив він.

На думку експертів, проблема полягає не лише в темпах виконання окремих заходів, а й у тому, як держава організовує реформу загалом. Під час війни та криз прем'єр-міністр не може постійно контролювати всі процеси особисто. Тому потрібен дієвий механізм координації, який допомагатиме уряду визначати пріоритети, вчасно виявляти перешкоди та ухвалювати рішення.

Автори дослідження пропонують побудувати таку систему на двох рівнях. На політичному рівні має працювати оновлена Координаційна рада з питань реформи державного управління під головуванням прем'єр-міністра. Вона повинна визначати пріоритети, розв'язувати конфлікти між відомствами та контролювати виконання рішень.

На адміністративному рівні постійну роботу має забезпечувати спеціальний підрозділ у Секретаріаті Кабінету міністрів. Він координуватиме плани різних органів влади, відстежуватиме затримки, визначатиме потребу в ресурсах і готуватиме варіанти розв'язання проблем. Також пропонується створити єдину систему моніторингу, яка поєднає заходи реформи держуправління з планами євроінтеграції та бюджетними рішеннями.

Реформа державного управління є особливо складною, адже змінювати доводиться саму систему, яка має ці зміни впроваджувати. Саме тому, як зазначив Олександр Саєнко, це не лише одна з найважливіших реформ, а й одна з найскладніших.

Від того, чи зможе Україна налагодити ефективну роботу державних інституцій, залежатиме не тільки якість внутрішніх реформ, а й темп просування до членства в Євросоюзі.

держуправління реформи євроінтеграція