Виступав проти зброї для України та хоче домовлятися з КНДР. Що собою являє президент Південної Кореї

Про це йдеться у статті видання Бабель.

Україна просила корейську зброю ще у 2022 році

У квітні 2022 року тодішній міністр оборони України Олексій Резніков звернувся до південнокорейського колеги із проханням надати зенітне озброєння. Сеул відмовив, пославшись на свою політику щодо постачання летальної зброї країнам, які перебувають у стані війни.

Через кілька днів Володимир Зеленський звернувся до південнокорейського парламенту. Він нагадав про війну на Корейському півострові та попросив системи ППО, літаки, танки, бронетехніку, артилерію і боєприпаси. Проте позиція Сеула не змінилася.

Лі Чже Мьон на той час був лідером опозиції. У квітні 2023 року, коли президент Юн Сок Йоль допустив можливість військової допомоги Україні за надзвичайних обставин, Лі закликав його цього не робити. Серед аргументів він називав ризики для південнокорейського бізнесу в Росії.

Згодом Сеул погодився передати США близько 500 тисяч 155-мм артилерійських снарядів, що дозволило Вашингтону поповнити власні запаси та передати Україні частину боєприпасів. Прямої передачі корейських снарядів Україні не відбулося.

Після появи повідомлень про північнокорейських військових у складі російських сил Київ знову посилив тиск на Сеул. Україна просила системи ППО та артилерійські боєприпаси, а наприкінці 2024 року українська делегація обговорювала ці питання з корейською стороною. За даними «Бабеля», конкретних результатів ці переговори не дали.

Лі Чже Мьон: від опозиціонера до президента

Лі Чже Мьон позиціонує себе як політик, який не належить до традиційної сеульської еліти. Його політична кар'єра почалася з роботи адвокатом, а згодом він став мером Соннама та губернатором провінції Кьонгі.

У 2022 році Лі програв президентські вибори Юн Сок Йолю лише з різницею у 0,73 відсоткового пункту. Після цього він очолив Демократичну партію та став головним опозиційним політиком країни. Паралельно проти нього розслідували кілька кримінальних справ, звинувачення у яких Лі заперечував і називав політично мотивованими.

Його шлях до президентського крісла остаточно змінився після спроби Юна запровадити воєнний стан у грудні 2024 року. Лі вирушив до парламенту, де військові вже блокували входи, і переліз через огорожу Національних зборів. Депутати зрештою зібралися та проголосували за скасування воєнного стану.

Після імпічменту Юна Лі переміг на дострокових президентських виборах у червні 2025 року й наступного дня вступив на посаду. Частину кримінальних процесів проти нього після цього призупинили через президентський імунітет.

Лі виступає за зближення з КНДР і готовий пом'якшувати санкції

Щодо Північної Кореї Лі Чже Мьон проводить значно м'якшу політику, ніж його попередник. Невдовзі після вступу на посаду він наказав вимкнути гучномовці вздовж демілітаризованої зони, через які Південна Корея транслювала на Північ новини, пропаганду та музику.

Лі заявив, що хоче припинити «виснажливу ворожнечу» та відновити канали зв'язку з Пхеньяном. У серпні 2026 року він запропонував розпочати переговори про формальне завершення Корейської війни, яка закінчилася перемир'ям у 1953 році, але так і не була завершена мирним договором.

Президент Південної Кореї також запропонував змінити підхід до північнокорейської ядерної програми. Якщо раніше Сеул пов'язував переговори та послаблення санкцій із повною відмовою КНДР від ядерної зброї, то Лі пропонує поетапний підхід: спочатку Пхеньян припиняє нарощування арсеналу, після чого можливе часткове послаблення тиску, а вже потім — скорочення ядерних запасів і потенційне роззброєння.

У червні Лі заявив, що нинішні санкції проти КНДР фактично не працюють, оскільки Північна Корея отримує необхідні ресурси через Росію та Китай. У вересні він закликав США розглянути пом'якшення санкцій проти Пхеньяна. При цьому КНДР не демонструє готовності до переговорів, а сестра Кім Чен Ина Кім Йо Чжон публічно відкидає пропозиції Сеула.

Росія для Лі — не союзник, але й не причина озброювати Україну

Ставлення Лі до Росії найбільш виразно проявилося ще до його президентства. На теледебатах 25 лютого 2022 року, наступного дня після початку повномасштабного вторгнення, він звинуватив Володимира Зеленського у початку великої війни. Лі заявив, що політик-новачок став президентом, почав домагатися членства України в НАТО і цим спровокував Росію. Після суспільної критики Лі уточнив, що засуджує російське вторгнення і не перекладає відповідальність за нього на Україну.

Надалі він не виступав за розрив економічних зв'язків із Росією. Саме економічні інтереси південнокорейських компаній у РФ Лі використовував як аргумент проти постачання зброї Україні. Південна Корея при цьому запровадила санкції проти Росії та обмежила експорт до неї низки стратегічних товарів, але частина корейського бізнесу продовжила працювати на російському ринку.

Для України це означає складну ситуацію: Сеул визнає загрозу від військового зближення Росії та КНДР, але адміністрація Лі не готова відповідати на неї прямими поставками летальної зброї Україні. Навіть після появи північнокорейських військових на боці Росії та неодноразових звернень Києва позиція Сеула не змінилася.

Саме тому нинішній дипломатичний скандал через північнокорейських полонених виходить далеко за межі питання про конфіденційність. Він вкотре показав різницю між інтересами України та Південної Кореї: Київ розглядає КНДР як безпосереднього учасника російсько-української війни, тоді як для Сеула пріоритетом залишається власна безпека на Корейському півострові та можливість не допустити прямого загострення з Пхеньяном.

зброя для України кндр полонені південна корея скандал

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитися свіжий випуск