Фрагменти

Росія вступила в нову фазу війни: які загрози постали перед Україною — The Economist

Росія дедалі більше переносить війну з фронту в український тил, а удари по містах, енергетиці, залізниці та промисловості створюють для України новий рівень загроз напередодні зими.

Про це пише The Economist.

Межа між фронтом і тилом стирається

Як зазначає видання, українці вже звикли до повітряних тривог, ракетних ударів, відключень електроенергії та перебоїв із теплопостачанням. Однак поява наприкінці серпня у великій кількості реактивних «шахедів» і збільшення кількості російських ракетних ударів створили новий рівень небезпеки.

Журналісти видання під час нещодавньої поїздки Україною зазначають, що межа між фронтом і тилом стає дедалі менш помітною. У прифронтових районах дрони полюють на військових і транспорт, а обидві сторони запускають безпілотники дедалі глибше в тил противника, намагаючись перерізати його логістику.

За оцінкою The Economist, на нинішньому етапі війни на виснаження Україна зараз має серйозні проблеми. Росія випереджає її за виробництвом і технологіями далекобійної зброї. Особливо складною ситуація стає через появу реактивних Shahed, які летять швидше й на більшій висоті, ніж старі моделі.

Українські винищувачі можуть знищувати такі дрони, але їхні можливості обмежені нестачею боєприпасів і необхідністю технічного обслуговування літаків. Наземні засоби ППО наразі також не мають достатньої кількості перехоплювачів, здатних ефективно протидіяти новій загрозі.

Читайте також: На фронті випробовують чотири моделі дронів-перехоплювачів реактивних «шахедів»

Другим важливим фактором є те, що Росія прискорює виробництво балістичних ракет. За деякими оцінками, вона здатна запускати понад 100 ракет усіх типів щомісяця. Україна майже не має засобів протидії, особливо з огляду на її вкрай обмежені запаси американських перехоплювачів Patriot.

Росія б'є по економіці та логістиці

Окремий ризик, пише видання, становлять удари по українській економіці. Російські атаки вже пошкодили великі промислові підприємства, зокрема металургійні заводи у Кривому Розі та Запоріжжі. У серпні виробництво сталі в Україні було на 60% нижчим, ніж роком раніше.

Під ударами опинилися також склади, супермаркети, електронна торгівля та поштові служби. У Києві складські потужності, за оцінкою The Economist, скоротилися на 80%.

Росія також намагається порушити перевезення товарів і людей. За даними видання, цього року російські удари знищили понад 250 локомотивів. А в липні Росія фактично заблокувала роботу українських глибоководних портів в Одесі. Це створює ризики для експорту цьогорічного врожаю: торік аграрний експорт забезпечував понад 10% ВВП України.

Через падіння експорту Україна може зіткнутися з додатковим тиском на гривню. Водночас уряд має зростаючі військові видатки та втрати податкових надходжень через російські удари по великих підприємствах.

Найбільший ризик — майбутня зима

Найбільше занепокоєння The Economist пов'язує з опалювальним сезоном. Україна посилила захист енергетичної інфраструктури за допомогою західних партнерів, але російські удари все одно можуть спричиняти масштабні відключення.

Особливо вразливим залишається Київ, який значною мірою залежить від великих централізованих ТЕЦ. Якщо Росія знову знищить частину місцевої генерації, столиця може опинитися в ситуації, коли її енергопостачання залежатиме від кількох критично важливих вузлів.

Видання також звертає увагу на фінансову проблему. 12 вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що через посилення російських ударів лише за перші кілька тижнів уряд може недоотримати 70 млрд гривень ($1,6 млрд) податкових надходжень. Це відбувається на тлі зростання військових витрат. У серпні Володимир Зеленський звернувся до європейських партнерів по допомогу для покриття $27 млрд дефіциту військового бюджету.

Водночас Україна продовжує нарощувати власне виробництво озброєнь. Майже половина з 20 найбільших платників податків країни, за даними The Economist, — компанії, пов'язані з військовими технологіями. Видання зазначає, що вони можуть стати важливим джерелом економічного зростання та майбутнього експорту.

Загалом The Economist оцінює ситуацію як неоднозначну: українські військові вважають, що здатні утримувати фронт, але дедалі більший тиск Росії у тилу створює для країни серйозні економічні та інфраструктурні ризики. На думку видання, напередодні зими Україні знову знадобляться значні фінансові ресурси та здатність витримувати тривалий тиск.

агресія рф війна економіка війна на виснаження ескалація загрози повітряний терор рф удари по енергосистемі