Фрагменти

Готовність Києва до зими — близько 40%: Сухомлин назвав міста, які підготувалися краще

Поки Україна посилює захист критичної інфраструктури перед новим опалювальним сезоном, готовність різних міст до зимових викликів залишається нерівномірною.

Наслідки ударів по київських ТЕЦ / © t.me/Denys_Smyhal
Наслідки ударів по київських ТЕЦ / © t.me/Denys_Smyhal

Про це під час заходу LB.ua розповів колишній голова Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин.

«Сьогодні в Києві найскладніша ситуація», — сказав він.

Сухомлин розповів, що роботи із захисту київських підстанцій розпочали на початку травня. Наразі вони виконані приблизно на 80%, а завершити їх планують до кінця вересня. Окремо Агентство відновлення будує захисні споруди на великих підстанціях.

За його словами, уряд також доручив Агентству збудувати кілька десятків захисних об’єктів у столиці, ще стільки споруджує місто.

Готовність столиці до зими оцінюють у 40%

Сухомлин зазначив, що на початку розробки планів стійкості Київ мав найнижчий серед великих міст показник готовності — лише 1,5%. Для порівняння, тоді готовність Харкова оцінювали у 51%, а Чернігова — у 24%.

Тепер Сухомлин оцінює загальну готовність столиці приблизно у 40%, хоча наголосив, що не може назвати точну актуальну цифру. Водночас рівень виконання робіт із захисту електропідстанцій уже майже досяг 80%.

Паралельно в Києві планують створити 520 МВт нових потужностей для теплозабезпечення. Частина з них працюватиме у зв’язці з ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4 та у разі аварій зможе забезпечувати теплом, зокрема, Русанівку і Березняки.

Нові об’єкти будують у напівпідземному виконанні з другим рівнем захисту. Орієнтовно їх планують завершити до грудня.

Серед міст із відносно високою готовністю до зимових викликів Сухомлин назвав Вінницю, Хмельницький, Харків і Кривий Ріг.

Сухомлин пропонує відмовлятися від великих ТЕЦ

На думку Сухомлина, ставка на відновлення великих ТЕЦ не розв'язує проблему вразливості енергосистеми до російських ударів. Натомість він пропонує розвивати децентралізовану систему теплозабезпечення з меншими захищеними об’єктами.

Йдеться про напівпідземні котельні потужністю від 40 до 120 МВт. За словами ексголови Агентства відновлення, такий підхід дозволив би розосередити теплогенерацію та зменшити залежність міста від великих об’єктів.

Окремим пріоритетом він назвав захист водопостачання і водовідведення. Для Києва це особливо важливо, оскільки пошкодження насосних станцій може призвести до масштабних перебоїв із водою та вплинути на теплозабезпечення міста.

«Електроенергія дуже важлива, але вода — номер один по всіх українських містах, тим більше таких великих, як Київ», — наголосив Сухомлин.

готовність захист київ міста удари по енергосистемі