Фрагменти
Освітнє падіння зупинилося, але щонайменше третина учнів не має базових знань, — PISA-2025
Попри повномасштабну війну та постійні обстріли, українським підліткам вдалося втримати свої навчальні результати приблизно на рівні 2022 року.
Оприлюднений Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, показує, що стрімке падіння показників зупинилося, а школа стала для дітей головним осередком підтримки.
Проте освітні втрати залишаються серйозними: понад третина учнів не володіє базовими знаннями, а розрив між містом і селом сягає трьох років навчання.
Про це повідомляє ГО «Навчай для України».
Стабілізація без повного відновлення
Результати дослідження дають обережну надію, адже вільне падіння успішності вдалося зупинити. Освітня система стабілізувалася, хоча й поки не показує ознак цілковитого відновлення до показників 2018 року.
Україна залишається єдиною країною у світі, яка бере участь у PISA в умовах багаторічної великої війни. У 2025 році до тестування долучилися майже 9000 учнів із 298 закладів освіти у 17 областях.
Водночас відставання українських підлітків від середніх показників країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку, яка об'єднує 38 держав — Ред.) залишається помітним у всіх трьох галузях:
- У математиці відставання становить 32 бали (що еквівалентно приблизно 1,5 року навчання), а 46% учнів не досягають базового рівня;
- У читацькій грамотності відставання сягає 43 балів (еквівалентно приблизно 2 рокам навчання), а 45% учнів залишаються нижче базового рівня;
- У природничих науках відставання становить 34 бали (приблизно 1,5 року навчання), водночас 35% підлітків не подолали базовий поріг.
Очільниця навчально-дослідницького відділу ГО «Навчай для України» Тетяна Швець наголошує, що аналіз даних PISA дозволяє знайти справжні корені освітніх проблем, які мають системний характер через тривоги, онлайн-навчання та відключення світла, а не через «ґаджети чи байдужість батьків». За її словами, часто за провалом у математиці стоїть саме відсутність навичок смислового читання, адже дитина просто не розуміє змісту текстової задачі.
Скорочення розриву між містом і селом
Дослідження зафіксувало зменшення освітньої нерівності між учнями з міських та сільських шкіл. Якщо у 2022 році цей розрив сягав 4,5 року навчання, то зараз він скоротився до 3 років.
Проте аналітики пояснюють таку динаміку невтішним трендом. Дистанція зменшилася не через стрімкий ривок сільських закладів, а через погіршення результатів учнів із великих міст.
Фахівці також застерігають, що результати 2025 року треба оцінювати з обережністю через зміни у вибірці. До дослідження фізично не змогли увійти прифронтові території з найскладнішою безпековою ситуацією, зокрема Сумська область.
Школа як безпечний простір
Анкетування PISA-2025 виявило високу психологічну стійкість українських школярів. Попри тривоги та вимушені переїзди, підлітки зберігають мотивацію та прагнення розвиватися.
85% українських підлітків зазначили, що почуваються на своєму місці у закладі освіти. Це найвищий показник серед усіх референтних країн, які брали участь у дослідженні.
Крім того, 68% школярів поділяють «мислення зростання» та вірять, що власні здібності можна розвивати зусиллями. Школа в умовах війни перетворилася на простір, де діти знаходять друзів та відчувають приналежність до спільноти.
Цифровий прорив і штучний інтелект
Особливістю цього циклу PISA стало вивчення того, як підлітки використовують сучасні цифрові технології в навчанні. Виявилося, що українські учні активно застосовують штучний інтелект для освітніх потреб.
54% українських підлітків використовують чатботи зі ШІ щонайменше раз на тиждень, що перевищує середній показник країн ОЕСР у 46%. Школярі залучають алгоритми для узагальнення текстів, підготовки власних матеріалів та пошуку інформації.
При цьому 78% українських дітей запевняють, що критично оцінюють згенеровану штучним інтелектом інформацію. Цей показник також виявився вищим за середній серед їхніх однолітків у країнах ОЕСР.
Висновки
«Досягнення базового рівня грамотності має стати пріоритетом №1 для освітньої системи України. Нині у кожній із трьох базових галузей — читання, математики та природничих наук — щонайменше третина учнів не досягає мінімально необхідного рівня знань, а 29% підлітків мають труднощі одразу в усіх трьох сферах.
Особливої уваги потребує галузь читання, адже читацька грамотність є фундаментальною і безпосередньо впливає на результати всіх інших дисциплін», — підсумовують у ГО «Навчай для України».