Фрагменти

Вирощені зуби замість пломб та імплантів: науковці наближаються до прориву

Команда дослідників під керівництвом біохіміка Ханнеле Руохоли-Бейкер з США працює над тим, щоб змусити організм самостійно відновлювати пошкодження або навіть вирощувати нові зуби заново.

Про це повідомляє BBC.

Як зазначається, перші експерименти з використанням стовбурових клітин свідчать, що традиційне пломбування незабаром може відійти в минуле.

«Живі пломби» та органоїди

Дослідження команди Ханнеле Руохоли-Бейкер з Інституту стовбурових клітин та регенеративної медицини Вашингтонського університету зосереджені на створенні так званих «живих пломб», базованих на відновленні зубної емалі. Вивчаючи донорські зуби мудрості, вчені з'ясували, що амелобласти — спеціалізовані клітини, які синтезують емаль, — гинуть одразу після прорізування зуба. Щоб обійти це природне обмеження, команда застосувала хімічні сигнали, змусивши стовбурові клітини перетворюватися на амелобласти та одонтобласти, які відповідають за формування дентину.

Поєднавши ці клітини в лабораторній посудині, науковці отримали унікальний зубний органоїд, здатний самостійно виділяти білки емалі. Ханнеле Руохола-Бейкер передбачає, що в найближчій перспективі ці білки дозволять створювати природні пломби або покривати тріщини на емалі.

Проте головною довгостроковою метою її групи залишається вирощування цілісного зуба: вчені прагнуть імплантувати модифіковані клітини в ротову порожнину пацієнта, щоб природні біологічні процеси самі завершили формування нового органа.

Складність випробувань і вплив на здоров'я

Попри високий попит з боку пацієнтів, команда Руохоли-Бейкер наголошує, що попереду ще довгий шлях розробок. Перш ніж можна буде говорити про клінічні випробування на людях, технологія має пройти обов'язкові дослідження на приматах. Це вимагає значних фінансових ресурсів, часу та створення спеціального мікросередовища для повноцінного розвитку зубної тканини в ротовій порожнині.

Значущість таких досліджень важко переоцінити, адже стан зубів безпосередньо пов'язаний із загальним здоров'ям людини. Хворобливі бактерії з ротової порожнини здатні потрапляти до кровотоку, підвищуючи ризик виникнення серцево-судинних патологій, респіраторних інфекцій і навіть хвороби Альцгеймера. Успіх регенеративних методів, які розробляє Руохола-Бейкер та її колеги, дозволить не лише відмовитися від недосконалих синтетичних матеріалів, а й забезпечить стале відновлення біологічних функцій всього організму.

дослідження здоров'я наука тенденції