Фрагменти
Чи є професіоналізм захистом від критики? Аналітик Руденький про аргументи Берлінської на захист Сирського
Чергова хвиля публічної критики вищого військового командування викрила глибинний розкол у баченні того, хто й на яких підставах має право оцінювати дії генералітету під час війни.
Керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська вважає, що фахова оцінка потребує спеціальної освіти та досвіду, а безпідставний хейт шкодить державі. Натомість керівник аналітики Інституту фронтиру Віталій Руденький переконує: суспільство платить за рішення командування найвищу ціну, а тому має повне право ставити питання.
Розбираємо ключові тези цієї полеміки (оригінальний допис Віталія Руденького можна прочитати тут, Марії Берлінської — тут).
Хто має право критикувати командування?
- Марія Берлінська:
«Чи можна критикувати командирів публічно? Звісно, в нас демократична країна і не може бути недоторканних. Однак в першу чергу на це мають право ті, хто служить своїй країні. Але коли люди, які за 12 років не служили ні дня, починають кидатись з принизливим брудом на бойових офіцерів — це клінічна неповага, дуже нездорова тенденція».
«Для того, щоб розібратися в роботі ГШ мало прочитати кілька десятків книжок чи статей по військовій стратегії або оперативному плануванню. Треба мати ґрунтовну військову освіту. Бойовий, командирський досвід... Саме тому я не беру на себе зухвалість визначати публічно, хто має стати Главкомом у війні такого масштабу». - Віталій Руденький:
«Чи критикує хтось воєнний професіоналізм генерала Сирського? Жодним чином... Но. Ціну оплачують прості солдати, цивільні, родини загиблих і зрештою кожна його дія — це кредит у майбутніх поколінь. Він бере шматки майбутнього і розмінює його на досягнення чогось сьогодні. І саме в цьому місці виникає критика. Чи обмін рівноцінний? Чи ціна прийнятна? Чи досягаємо того, що ми хочемо як суспільство? Жоден професіоналізм не є достатнім захистом від такої критики».
«"Скеля" і окремі штурмові полки — це те, що руйнує цей символічний порядок, бо з людьми в Україні так не дозволено поводитися. Це ціна, яку за жодних обставин платити не можна, і навіть більше — така поведінка є угодою з дияволом».
Заслуги в минулому та оцінка результатів
- Марія Берлінська:
« Якось я запитала Залужного, що він думає про Сирського. Залужний відповів максимально коротко, буквально одним словом: професіонал... Сирський об'єктивно провів ряд блискучих, історичних операцій стратегічного рівня, що визнавали навіть вороги — одна тільки Харківська чого варта... Отакий безнадійно "застарілий" ГК, хоче воювати з тапіками на конях, але підтримує збільшення підготовки на дрони. Ну і те, що ГК не вилазить з фронту, сміливо їздить по передовій, зустрічається з бійцями, це теж відомий факт». - Віталій Руденький:
«Мене також дивує постійне відсилання до минулого — київської операції, Бахмута, Курська. Наче припускається, що минулі справді вагомі досягнення є достатнім депозитом для вічного імунітету від критики. Це не так. Клайв Льюїс колись писав, що Бог оцінює людину не за досягнення, а за напрямок руху... Проте якщо ти регресуєш — це недобрий сигнал, навіть якщо вчора ти світ врятував».
«Ми лише чуємо "генерал Залужний сказав, що то професіонал", "аналітик Х підтвердив високий професіоналізм" і тд. Сам професіоналізм маніфестує себе через спроможність реагувати і відповідати, це спосіб перевірки для загалу його наявності чи відсутності».
Вуличні протести, ієрархія та підзвітність
- Марія Берлінська:
«Громадяни можуть виходити з картонками і відстоювати свою позицію по Міністру. Але не можуть картонками вибирати, хто стане ГК... Вимагати в президента призначити конкретного ГК, бо так сказала вулиця — ідіотизм і хаос. Одразу приходить історична паралель — революція 1917 року, ради солдатських депутатів, там теж пробували вибирати командирів. Чим все закінчилося, всі пам'ятають». - Віталій Руденький:
«Окремо викликає питання аргументація типу "аби критикувати — треба бути на його місці". Таке думання приводить до розростання нерівності та ієрархії. Якщо люди не можуть піддавати сумніву лідерство своїх лідерів, бо не мають належного досвіду, тоді лідерство стає непідзвітним та інвестує в розширення своїх привілеїв».
«Чи мають українці право на такі питання політичного характеру? Так. Це верховний суверен. Завше тут так себе поводив. Саме так треба трактувати мітинги на Франка — це питання від суверена, які вимагають відповіді».
Політична роль головкома та розділення функцій
- Марія Берлінська:
«Конфлікт між МО та ГК був давній... Але зводити все до того, що міністр хоче воювати на дронах, а ГК на конях — як мінімум смішно... Ось у нас молодий, прогресивний міністр хоче перемогти дронами. А ось старі, радянські діди хочуть всіх вбити в штурмах... Але світ складніший, особливо під час війн такого масштабу».
«Сподіваюсь президент справді почує розумних людей і дасть можливість воювати всім, хто показав, що вміє воювати ефективно. Ми не можемо розкидатись цінними кадрами. Треба ставати дорослими, миритись і працювати разом». - Віталій Руденький:
«Чи існують способи в демократичному суспільстві захищати професіоналів від критики? Так. Це розділення політичного та професійного. У випадку генерала Сирського це б значило віддати стратегію, полісі та нагляд міністерству оборони... Тоді ризики зіткнень з людьми були б на міністерстві, саме воно погоджувало б ціну з суспільством і платило б за його незгоду».
«Але він цього не захотів і добився зміщення міністра. І тим самим сказав, що він визначатиме все … і тут зустрівся з українським суспільством. І воно почало в нього запитувати вже не як в генерала, а як в політика про ціну, стратегію та закон. Запитувати, як то всюди буває, в коректній і не дуже формі. І, виявилося, що пряма розмова з українцями неприємна.».