Фрагменти
Справа Vyriy Industries оголила не проблеми виробника, а кризу довіри до ДБР, — Фурса
ДБР без репутації та суспільної довіри не здатне ефективно боротися з корупцією у закупівлях зброї, а ситуація навколо виробника дронів "Вирій" лише підсвітила системні проблеми самого відомства. На цьому наголошує фінансист та публіцист Сергій Фурса. Далі його пряма мова.
Коли ДБР прийшло до "Вирію", це підсвітило проблеми не з "Вирієм", а з ДБР.
І це ненормально. І саме тому реформа ДБР є в переліку ключових дій в рамках європейської інтеграції.
Чи існує корупція на закупівлі дронів? Та звісно. Було б дивно, якби її не було. Це було б прям фантастично. Системно корумпована держава, де існує виняток в найбільш грошовитій сфері.
Але так вже сталось, що обираючи між "Вирієм" і ДБР ми всі обираємо "Вирій". Коли представники ДБР приходять до цього виробника дронів, є три варіанти причин:
- Корупція при продажі зброї
- Політичні переслідування через публікації у ЗМІ власника виробника дронів
- Силовики відчувають запах грошей, а вони зараз у мілтеху, і як раніше приходили до айтівців, то зараз йдуть до виробників дронів
І якщо ви ранжуєте у вашій голові ймовірності прийнятого в ДБР рішення, то побачите, що корупція стоїть на останньому місці. Легше повірити у дві інші причини.
І це проблема. Бо корупція у закупівлях зброї є, і з нею варто боротися. Але коли це робить інституція без репутації, то боротьба неможлива. Силовики, податкова, поліція мають використовувати силу і повноваження. Їх мають боятися ті, хто грає в темну. Але їх одночасно мають поважати і мати довіру ті, хто грає в білу.
Якби до "Вирію" прийшло НАБУ чи БЕБ, кількість питань була б мізерна. Так, у НАБУ також бувають удари в молоко (Пивоварський, Коболєв, Висоцький), так, БЕБ тільки починає демонструвати нову якість після перезавантаження керівництва на чесному прозорому конкурсі. Але вони мають довіру. І тому мають шанс бороти темну сторону.
А без суспільної довіри це неможливо.
І тому, враховуючі актуальність теми боротьби з корупцією в армії, нам дуже потрібна довіра до ДБР. Але її немає. Ба більше, заборона розслідувати брата голови ДБР з боку Печерського суду якось не допомагає. І тому немає альтернативи якомога скорішій реформі.
Якщо, звісно, є політична воля мати дієвий інститут із суспільною довірою. Якщо мета існування ДБР інша, то і політичної волі не буде.
Ми часто бідкаємось, що нас не чекають в ЄС. Що все довго. А зараз ще поляків попердолило на історичній темі.
Але щоб мати право казати, що нас не справедливо не беруть в ЄС, ми маємо поводити себе так, як країна, яка вже є в ЄС. І це не має бути орбанівська Угорщина. А ми радше поводимо себе як країна третього світу. Всі ці санкції на громадян України, що є прикладом позасудової розправи, контрольовані силовики і дикі рішення судів — це все стандартний набір країни третього світу.
І чого тоді ми хочемо? І чи хочемо ми в ЄС? І чи хочемо ми боротися з корупцією...
Ох уже ці кляті питання...