Фрагменти

Печерський суд заборонив «Слідству.Інфо» та ЦПК публікувати розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР

Печерський районний суд Києва заборонив «Центру протидії корупції» (ЦПК), «Слідству.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова, який є рідним братом директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова.

Про це повідомили «Центр протидії корупції» та «Слідство.Інфо».

Відповідна ухвала судді Сергія Вовка зʼявилася 6 липня 2026 року — саме тоді, коли медійники готували до публікації розслідування про 143 обʼєкти нерухомості бізнесмена. В обох організаціях вбачають у цьому рішенні брутальний тиск на журналістів, наступ на свободу слова та небезпечний прецедент цензури, тому готуються оскаржувати ухвалу в апеляційному порядку.

Передісторія та реакція суду

Співавтор розслідування, журналіст «Слідства.Інфо» Максим Савчук розповів, що спільна робота над матеріалом тривала кілька місяців. Розслідувачі виявили 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать Олександру Сухачову, а також виявили зв’язки, що тягнуться до Державного бюро розслідувань, очолюваного його братом Олексієм Сухачовим. Уся інформація про ці об’єкти була виявлена під час аналізу відкритих державних реєстрів.

24 червня журналістка ЦПК Аліна Стрижак надіслала запит на відеокоментар до директора ДБР Олексія Сухачова з проханням прокоментувати знайдені факти. Схожий запит надіслали й до ТОВ «Парковий-2», яке вважають пов’язаним з Олександром Сухачовим. Замість відповіді на запит компанія звернулася до Печерського суду і суддя Сергій Вовк задовольнив її вимоги

Порушення євроінтеграційних обовʼязків

Суддя Сергій Вовк вирішив, що публікація в Інтернеті про майновий стан брата Олексія Сухачова, деталі набуття нерухомості та джерела фінансування може завдати фізичній особі невідворотної шкоди, а також порушить комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2», оскільки Олександр Сухачов не давав дозволу на розголошення цих даних.

«З цього рішення ми розуміємо, що заявники готують позов до суду щодо нашого розслідування, яке ще навіть не вийшло. І, гадаю, для того, щоб воно точно не вийшло, забороняють нам публікувати будь-що про бізнес-діяльність брата очільника ДБР», — каже редакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець.

Заступниця виконавчої директорки та адвокатка ЦПК Олена Щербан наголосила, що ухвала суду є відверто незаконною і порушує статтю 10 Європейської конвенції з прав людини, а також закони України «Про інформацію» та «Про медіа».

Команди ЦПК та «Слідства.Інфо» переконані, що на їхніх організаціях тестують інструмент заборони викриття корупції, адже за невиконання ухвали передбачені штрафи та кримінальне переслідування.

Українська медіаюристка Людмила Панкратова додала, що хоча законодавство допускає попереднє обмеження, суд мав ретельно проаналізувати наслідки для прав ЗМІ, а подібні рішення створюють небезпечну практику для свободи слова.

Крім того, ця справа має всі ознаки SLAPP — стратегічного позову проти громадської участі, спрямованого на замовчування розслідувань. Оскільки Україна зобов’язалася до 2027 року запровадити анти-SLAPP законодавство за стандартами ЄС, блокування роботи журналістів через суд на користь оточення керівника правоохоронного органу фактично порушує євроінтеграційні зобов’язання держави.

дбр майно розслідування суд