Буданов про фронт, Крим, Білорусь і завершення війни: головні заяви

Про стабілізацію фронту

Різного роду дії щодо зниження рівня функціонування їхньої логістики ми багато разів намагалися зробити. Інколи це йде більш результативно, інколи менш результативно. Зараз, вочевидь, – і всі це бачать із стрімким розвитком технологій – це стало нам робити легше.

Тому сукупно це точно допоможе нам. І іншого варіанту у нас зараз і не існує.

Об'єми нашого власного виробництва стали вже достойні, скажімо так, що дозволяє збільшити інтенсивність. А інтенсивність дозволяє досягти певних результатів.

Фронт має бути більш-менш сталим. Для досягнення цього багато в чому потрібно знищення логістики або її максимальне ускладнення. Що, зрештою, всі зараз і бачать.

Про Крим

Я хотів би сказати, користуючись можливістю, таким людям, які насправді розуміють, що Крим – це Україна і це єдине ціле, і ніколи розірвати цей зв'язок нікому не вдасться – що їм треба з розумінням ставитись до того, що відбувається.

Я розумію, що вони бачать в цьому всьому, окрім успішних ударів по ворогу, ще і соціальні проблеми для себе особисто, пов'язані з тим, що нема бензину, це просто факт. Перебої зі світлом величезні, часто – з водопостачанням, це похідне від перебоїв з електроенергією здебільшого.

Але всі ці незручності – заради великої мети, а велика мета – це повернення додому.

Зараз нам головне – обрізати всю цю південну логістику, бо через територію тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим йде забезпечення угруповання "Днєпр", при чому дуже так серйозно.

Про Трампа

Всі у світі люблять переможців. Тих, хто програє, ніхто не поважає. І всерйоз до них не ставиться.

Трамп одностайно любить переможців. Тож треба показувати перемогу, це дасть нам шанс.

Не те, що показувати – а мати її насправді. Це дасть нам шанс утримати прихильність. Яка нам, зрештою, потрібна не як знак чогось, а як конкретні кроки.

Ще раз вам кажу, ми працюємо на перемогу України. Якою буде ця перемога, залежить від нас. Але для того, щоб вона була справжньою, нам потрібні союзники, партнери, друзі і так далі. А за це треба поборотися.

Про "дух Анкориджа"

Це інтерпретація того, що сталося там на Алясці. І в кожної сторони вона своя.

Росіяни вірять в те, що вони зазвичай називають "3 плюс 2". Це їхнє право, вони можуть це вірити. Три – це Автономна Республіка Крим, Донецька, Луганська область. Плюс два – це частини Херсонської, Запорізької області, які зараз під їхнім контролем.

Тобто завершення війни на таких умовах, визнання всіма повного суверенітету Російської Федерації на цій території. Оце є "дух Анкориджа". Такий сенс росіяни вкладають в цей термін. І багато інших кроків, але в тому, що стосується України – йдеться саме про це.

Що може змусити Путіна припинити війну

Тільки скоординована робота, всіх разом. Це Україна, Сполучені Штати, перш за все. В другому плані – вже Європа, бо їхня думка для Росії не так важлива, але від них багато чого насправді залежить.

Китай – так, але в Китая свої, скажімо так, бенефіти від цього. Тому Китай і так висловлює свою офіційну позицію, і добре, що вона така, яка є, бо могло бути зовсім інакше.

Набагато гірше було, якби Китай зайняв якусь відверто проросійську позицію. Це було б для нас проблемою, причому серйозною, з усіма наслідками.

Про завершення активної фази війни у 2026 році

Шанси є, і весною був дуже гарний темп перемовин. Зараз ми всі пішли в ескалацію, це всі розуміють. Для того, щоб вийти з ескалації, зазвичай потрібна максималізація ескалації.

Тобто ескалація зараз, деескалація і далі продовження діалогу. Якщо сторони в цьому зацікавлені.

Про пік конфлікту з Польщею

Він точно буде попереду. Тут нема великої таємниці. У нас трошки менше тижня залишилося до 11 липня, коли буде річниця Волинської трагедії.

З тієї інформації, якою я володію, вони готують цілу низку, як на мене, незрілих ескалаційних кроків. Тому, вочевидь, все це зараз продовжиться.

Я застосував термін "незрілість". От так я це і бачу. Але, знову ж повторюсь, Україна не сприйме ультиматумів ні від кого в цьому світі. Останній, хто намагався поставити нам ультиматум – це Російська Федерація.

Без образ до Польщі – але вона трошки потужніша, ніж Польща. І ми його все одно не прийняли. Так, важко, погано, крові багато. Але навіть їхній ультиматум ми не прийняли. То чому хтось думає, що ми приймемо щось інше, від іншої сторони? Ультиматумом з нами розмовляти не треба.

Якщо ми визнаємо, що хтось робить незрілі кроки, нащо нам відповідати, робити хибні кроки наперед. Зроблять свій – побачимо, будемо відповідати. Мовчки сидіти ніхто не буде.

Про Білорусь

У принципі я більш спокійно б ставився до питання Білорусі. Не треба нам робити ще одного ворога.

Я не в тому сенсі, що ми самі щось там ескалюємо, ні. Але в принципі мати ще одного ворога і ще одну зону бойових дій нам точно не вигідно. Те, що вони нас почули – це дуже правильний крок. І треба сприймати його саме так.

Війна з Україною для них завершиться крахом. Тому що з одного боку Росія, яка буде душити в братських обіймах і задушить в таких умовах до кінця. І вони це чудово знають. З іншого боку Україна, яка, скажімо так, щось може.

Тому нема жодного сенсу. Відповідно, станом на зараз, на момент розмови, загроз якихось, я не кажу тільки про наступ на землі, я не бачу.

буданов білорусь завершення війни польща фронт

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск