Фрагменти

Росія майже повністю вичерпала економічні резерви для війни, — дослідження

Російська економіка демонструє чіткі ознаки структурного виснаження, а її фіскальні буфери майже повністю вичерпані.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Фото ілюстративне, з відкритих джерел

Про це йдеться у новому аналітичному звіті Кільського інституту світової економіки та Стокгольмського інституту перехідної економіки

Автори дослідження зазначають, що для Заходу відкрилося унікальне вікно можливостей для посилення стратегічного тиску на Москву.

Загроза інфляції замість військового виробництва

За даними дослідників, ліквідні активи Фонду національного добробуту Росії стрімко скоротилися з 6,5 відсотка ВВП на початку великої війни до всього 1,8 відсотка у квітні 2026 року. Фінансовий тиск на Кремль підтверджується й тим, що дефіцит федерального бюджету перевищив річний цільовий показник уряду вже за перші три місяці поточного року, а нафтогазові доходи у першому кварталі обвалилися на 45 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Щоб утримати рівень військових витрат, російська влада дедалі частіше вдається до позабюджетного фінансування та агресивного кредитування через банківську систему, що призвело до стрімкого зростання корпоративного боргу РФ.

Проте автори звіту наголошують, що головні виклики для Москви лежать уже не в суто фінансовій площині. «Фундаментальне обмеження, з яким сьогодні стикається Росія, — це не доступ до грошей, а доступ до людей, технологій та виробничих потужностей», — зазначає співавтор розділу про військове фінансування Меттью К. Кляйн.

За його словами, в умовах рекордного дефіциту робочої сили та жорстких санкцій на імпорт будь-яке подальше збільшення державних витрат призведе не до зростання випуску зброї, а лише до розгону внутрішньої інфляції.

Президент Кільського інституту Моріц Шуларік також констатує, що основи російської економіки значно ослабли, її зростання зупинилося, а тимчасове підвищення цін на нафту через конфлікт у Перській затоці матиме лише обмежений фіскальний ефект.

Партнерство залежності

Провідним чинником утримання російської воєнної машини залишається Пекін, на який наразі припадає близько 35 відсотків усього зовнішньоторгівельного обігу РФ. Китай забезпечує три чверті всього приросту імпорту підсанкційних військових компонентів подвійного призначення, які надходять до Росії з 2022 року.

Утім, аналітики підкреслюють, що розмови про «безмежне партнерство» є міфом, який приховує глибоку асиметрію. «Росія отримала економічний рятівний круг, але Китай отримав важіль впливу. Москва все більше залежить від Пекіна у сфері торгівлі, технологій та фінансів, тоді як Китай залишається вільним диктувати умови відносин. Це стає партнерством залежності, а не рівноправних сторін», — зазначає старша наукова співробітниця аналітичного центру Bruegel Алісія Гарсія-Ерреро.

Ця вразливість створює для західних союзників умови для запровадження більш радикальних економічних заходів, йдеться у звіті. Директор Стокгольмського інституту перехідної економіки Торбйорн Беккер наголошує, що першочерговим кроком має стати жорстке забезпечення дотримання цінової стелі на нафту та посилення боротьби з російським тіньовим флотом, а також запуск суворішого експортного контролю щодо китайських постачальників.

Крім того, автори звіту пропонують запровадити спеціальне «мито на підтримку України» на ті товари, які досі потрапляють на європейський ринок, зокрема російський зріджений природний газ, хімікати та добрива. Це дозволить суттєво урізати експортні доходи агресора й одночасно створить стабільне цільове джерело фінансування української оборони та майбутньої відбудови.

деградація росії економіка рф санкції проти рф фінансування війни