Фрагменти

12% вступників провалюють тест з математики. Чи це привід його скасувати?

У червні сотні тисяч українських випускників складатимуть Національний мультипредметний тест (НМТ), і вже традиційно напередодні тесту українське суспільство повертається до обговорення доцільності обовʼязкового тестування з математики. Мало того, цьогоріч у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який пропонує прибрати математику з переліку обов'язкових предметів. Але дані НМТ 2025 року показують, що лише 12% вступників не складає тест з математики.

Математика лякає ледве не кожне покоління українських абітурієнтів. Тож ініціативу щодо відміни тесту активно підтримали батьки та абітурієнти, але її нещадно критикує освітня, академічна і STEM спільнота.

12% — це некритичний показник. Решта навіть за умов воєнного часу, регулярного онлайн навчання, безсонних ночей і постійного стресу — справляються із завданнями.

Наприклад, за результатами міжнародного тесту PISA, який проводився в Україні в 2022 році, українські підлітки відстають від своїх однолітків з країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку, об’єднує 38 найбільш економічно розвинених країн світу) за рівнем знань. З математики ця різниця складає півтора роки навчання.

В 2022 році тести PISA показали, що лише 58% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності. На цьому фоні українська система вступу у вищі навчальні заклади, яка відсіює лише 12%, виглядає навіть занадто ліберальною. Це перевірка на вміння виконувати дуже базові математичні операції рівня середньої школи.

Що стосується інших предметів, то там "завалити" тест взагалі практично неможливо.

Ксенія Семенова, ректорка Київського авіаційного інституту і депутатка Київської міської ради, на своїй сторінці у Фейсбук пояснює: завдання НМТ охоплюють всі роки навчання, від простого до складного. Людина, яка не опанувала алгебру старшої школи, однаково може подолати поріг — якщо знає програму середніх класів.

У соціальних мережах аргументи на користь скасування звучать так: діти навчаються в стресових умовах, їм і так важко. Це правда. Також через демографічну кризу, війну і міграцію університети стабільно не добирають студентів.

Розумні абітурієнти нерідко обирають гуманітарні спеціальності замість технічних — навіть ті, хто добре знає математику. Це окрема проблема системи.

Країна у стані війни і кризи не здатна вижити без інженерів і математиків, але замість того, щоб популяризувати математичні знання, законодавці в черговий раз намагаються відхреститися від математики.

Аргументи на користь того, що через математику не можуть вступити діти, які є ледве не геніальними в інших предметах, не витримують жодної критики. Ті, хто завалив математику, мають дуже посередні оцінки з інших обовʼязкових предметів.

Які результати з інших предметів в тих, хто не склав математику

Зазначимо, що результат НМТ ніяк не впливає на факт отримання шкільного атестату, а визначає лише право і можливість вступити в заклади вищої освіти.

Низькі пороги вступу є вироком українській системі вищої освіти, яка практично не фільтрує абітурієнтів на вступі.

В багатьох інших країнах світу доступ до вищої освіти мають лише найкращі випускники шкіл, в нас же планка і так дуже низька. Для порівняння: у Німеччині — 55–60%, і це після серйозного відбору ще в середній школі. У Франції — близько 70%. Тобто в більшості розвинених країн вища освіта — це не те, що дістається всім автоматично. Це результат підготовки і зусилля.

вища освіта вступ математика нмт освіта школа інфографіка