Фрагменти

Страх реформ і євроскептицизм: як депутати гальмують вступ України до ЄС

Українські депутати демонструють повний консенсус щодо євроінтеграції, поки вона приносить гранти, і різке несприйняття, коли вона перетворюється на конкретні зобов'язання.

Таке ставлення народних обранців показало засідання податкового комітету Верховної Ради, на якому віцепрем'єр з питань євроінтеграції Тарас Качка пояснював, що потрібно зробити для вступу в ЄС.

Про це пише у колонці на ЕП економіста Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.

Віцепрем'єр Качка окреслив і графік. Відкриття переговорних кластерів очікується найближчими тижнями. Далі – близько 12 місяців на закриття розділів. Листопад 2027 року стане вирішальним: тоді оцінять прогрес і буде зрозуміло, чи виходить Україна на підписання договору у 2027 році. За оптимістичним сценарієм, повноцінне членство можливе до 2030 року або навіть раніше.

Що потрібно зробити

Як зазначає автор, зі 145 євросоюзівських бенчмарків 23 належать до сфери податкового комітету. Їх умовно можна поділити на три великі блоки роботи.

Перший стосується платежів і фінансового контролю. Україна має запровадити "фінансовий безвіз" (SEPA). Для людей і бізнесу це означає перекази та розрахунки з ЄС без банківських комісій і посередників – як платіж всередині країни.

Другий стосується податків і митниці, де найчутливіше питання – спрощена система оподаткування. Україна – єдина серед країн ЄС і держав-кандидатів, де бізнес із суттєвим оборотом може бути поза ПДВ лише через форму роботи. ЄС вимагає єдиного порогу для всіх.

Третій блок стосується корпоративного права і фінансових ринків. Це стандарти звітності, банківське регулювання, страхування, ринки цінних паперів, цифрові фінанси і криптоактиви.

Реакція депутатів

Як пише Богдан Слуцький, реакцію депутатів було складно назвати "євроінтеграційною". Голова комітету Данило Гетманцев заявив, що Україна "має суверенітет", а євроінтеграція нагадує йому "дорогу в комунізм": із початком, але без кінця.

Заступниця голови комітету Ольга Василевська-Смаглюк, яка опікується законопроєктом про фінансовий безвіз, визнала: "Атмосферу євроскептицизму, яку транслює наш голова, не можна не поділяти".

Народна депутатка з фракції "Європейська солідарність" Ніна Южаніна видала: "Куди ви лізете з випученими очима? Давайте зупинятися!" Інші депутати, які брали слово, говорили у такому ж ключі.

Україна ризикує затягнути процес вступу

Як зазначається у публікації, така позиція створює реальну загрозу того, що Україна може випасти з одного переговорного темпу з Молдовою, яка вже демонструє значно вищу швидкість у впровадженні технічних стандартів. Наприклад, сусідня країна вже стала учасницею SEPA, тоді як українська заявка в оптимістичному випадку піде лише у 2026 році.

Проблема посилюється тим, що уряд часто подає законопроєкти із запізненням або в сирому вигляді. Проте головне зауваження експертів стосується небажання влади усвідомити, що повноцінне членство означає повноцінні обов'язки. Не можна одночасно вимагати швидкого вступу і дивуватися необхідності реформ. Якщо парламент не готовий до інтенсивної законодавчої роботи, суспільству, де 83% підтримують вступ до ЄС, слід чесно сказати: Україна ризикує залишитися за дверима Союзу як "лінивий учень, який хоче атестат без домашніх завдань", підсумовує автор.

незроблене податки реформи фінанси євроінтеграція