Фрагменти

Українські «роботи-воїни» та бліцоперація у тилу окупантів: як середня дальність ударів ЗСУ паралізує армію РФ, — CEPA

Потужність українських ударів середньої дальності зростає і руйнує російські лінії постачання, а автономні системи виходять на перші ролі. Про це пише українсько-американський журналіст, оглядач Центру аналізу європейської політики (CEPA) Девід Кириченко. Texty.org.ua наводять переклад матеріалу.

На межі 2026 року здавалося, що Росія становить більшу загрозу на середніх відстанях. Її сили безперешкодно завдавали ударів по українському тилу дронами, використовуючи супутникові канали зв’язку, зокрема Starlink, для обходу засобів РЕБ.

Також РФ наростила використання дешевих ударних безпілотників середньої дальності «Молнія», змінні частоти керування якими ускладнювали глушіння та змушували Україну шукати нові засоби захисту.

Перевага Москви була підірвана після обмежень на використання нею супутникових систем. Хоча це допомогло, цього було недостатньо. Залишалася очевидна потреба для України скоротити розрив у спроможностях середнього радіуса дії.

Масштабування мідлстрайків

З січня Київ масштабував свої удари на середню дальність: тепер дрони уражають російські логістичні вузли, шляхи постачання, командні пункти та підрозділи за лінією фронту.

«Одним із наших пріоритетів на найближчі місяці є середні удари, тобто ураження ворога на глибині до 120–150 км», — написав у квітні президент України Володимир Зеленський.

Повідомлялося про один удар в окупованому Донецьку, під час якого вісім дронів FP-2 атакували командний пункт спецпризначенців ФСБ; Київ заявив про значні втрати ворога.

Оскільки обидві армії стають дедалі залежнішими від безпілотних систем, екіпажі дронів утримують фронт — роль, яка традиційно асоціювалася з піхотою. Зусилля з їхнього забезпечення та захисту стають центральними у війні. Один російський військовий блогер попередив, що Україна просувається до «війни роботів».

Генерал Василь Сиротенко, командувач інженерних військ ЗСУ, каже, що старі розмежування між лінією зіткнення, тилом і безпечними зонами значною мірою зникли, оскільки безпілотні системи можуть досягти будь-якої з них. Спроможність завдавати ударів середньої дальності є частиною ширшої системи на полі бою, де життя, смерть, пересування та логістика визначаються дронами.

Українська програма безпілотників перебуває на просунутій стадії

«Українська програма безпілотників перебуває на просунутій стадії, що дозволяє здійснювати тисячі щоденних ударів по російському особовому складу та зростаючу кількість ударів по логістиці в тилу», — зазначив OSINT-аналітик Клеман Молен. «Це очевидно сповільнює російський наступ», — додав він.

Однією з причин успіху Києва є накопичення. Українські підрозділи створили широкий спектр систем баражувальних боєприпасів для поточної кампанії, каже Дмитро Жлуктенко, керівник групи розвідувальних БПЛА 413-го полку безпілотних систем.

Зв’язок також є ключовим фактором. Багато українських дронів тепер використовують супутникові канали, зокрема Starlink, як основний або резервний канал зв’язку, що дозволяє операторам оцінювати результати ударів у режимі реального часу, каже Жлуктенко. Навіть дешевші українські дрони оснащуються цією технологією.

«Це забезпечує стабільний зв’язок для пілотування безпосередньо в ціль і отримання об’єктивної оцінки бойових пошкоджень», — сказав він. Покладання лише на GPS, навіть із вдосконаленими антенами, часто є неефективним там, де присутні електронні перешкоди.

Українська перевага у швидкій адаптації також є життєво важливою, додав Жлуктенко. Вітчизняні виробники тісно пов’язані з фронтовими підрозділами, що забезпечує швидкий цикл впровадження заходів і контрзаходів при збереженні низької вартості та масштабуванні виробництва.

Систем середньої дальності більшає

Автоматизоване наведення стає дедалі поширенішим: українські системи, такі як Hornet ("Шершень"), за наявною інформацією, захоплюють ціль-транспорт на фінальній фазі польоту. Це допомагає їм уражати вантажівки та логістичні об’єкти навіть під інтенсивним впливом РЕБ.

Російські військові блогери звертають на це увагу. Один із них написав, що нові українські дрони створюють серйозні логістичні проблеми, працюючи вдень і вночі, опираючись РЕБ і завдаючи ударів майже без попередження.

Нові українські дрони створюють серйозні логістичні проблеми російським окупантам

«Якщо не буде вжито рішучих дій для протидії "Шершням", у найближчі шість місяців або рік майже всі тилові маршрути навколо великих міст на нових територіях, таких як Донецьк і Луганськ, будуть паралізовані, — написав один з блогерів. — Міста фактично опиняться в облозі». Ніби підкріплюючи це повідомлення, у травні Україна оприлюднила кадри, на яких її дрони «патрулюють» окупований Маріуполь, що міститься понад 100 км за лінією фронту.

Українські сили посилюють кампанію ударів середньої дальності по російських наземних лініях зв’язку та військових об’єктах в окупованій частині Україні з кінця грудня і помітно збільшили інтенсивність та частоту таких ударів з березня, повідомив Інститут вивчення війни (ISW) 9 травня. Днем раніше Україна завдала удару по центру керування повітряним рухом на півдні Росії, спричинивши значні перебої.

Поряд із дронами Hornet вирішальну роль відіграє зростаючий перелік систем середньої дальності, зокрема «Булава», FP-2, RAM-2X, SETH, «Дартс» та інші.

Удари України на середню дистанцію погіршують здатність Росії зосереджувати сили та підтримувати операції на передовій, вважає Джордж Баррос, директор з інновацій та OSINT-аналізу в ISW.

Він додав, що розширення «зони ураження» дронів глибше в тил може значно ускладнити російським силам продовження їхньої поточної тактики інфільтрації.

«Для окупантів немає безпечного тилу», — йдеться в дописі 1-го корпусу «Азов» у соцмережах. «Ніде сховатися і немає як захиститися».

Українські сили використовують на 30% більше фронтових ударних дронів, ніж Росія.

Масштаби також зростають. За даними Ради національної безпеки і оборони України, оборонна промисловість країни має потужність виробляти понад 8 мільйонів FPV-дронів на рік. А бригадний генерал Павло Паліса, заступник голови Офісу Президента, зазначив у квітні, що українські сили використовують на 30% більше фронтових ударних дронів, ніж Росія.

«Зараз ударів на дистанції 20+ км удвічі більше, ніж у березні, і вчетверо більше, ніж у лютому», — сказав Зеленський. «І їх буде ще більше. Це пріоритетний напрям».

Україна стратегічно адаптується

Росія вступила у війну, вклавши значні кошти в наступальні дрони, але була недостатньо розвиненою в системах перехоплення — це поставило її в скрутне становище, коли Україна масштабувала виробництво. Ще однією великою проблемою для Москви є географія. Росія величезна, і вона змушена розтягувати свою ППО дедалі тоншим шаром, оскільки українська концентрація на її знищенні дає результати.

Технологічна перевага України продовжує зростати

У 2024 році Україна побудувала так звану «стіну дронів» як оборонний щит. У 2025 році удари на велику дальність перенесли війну безпосередньо в Росію і допомогли перетворити атаки на російську нафтову інфраструктуру на форму кінетичних санкцій. Цього року удари середньої дальності поширюють цю «стіну дронів» на наступальний простір, вражаючи російський тил і уможливлюючи контратаки за допомогою дронів.

«Україна вдосконалює способи завдання ударів як кількісно, так і якісно — у тому, як вони організовані», — каже Майкл Кофман, старший науковий співробітник програми Росії та Євразії в Фонді Карнеґі за міжнародний мир.

Технологічна перевага України продовжує зростати, поки вона працює над паралізацією здатності Москви зосереджувати сили, підтримувати логістику та повертатися до наступу.

Не дивно, що Путін скоротив свій парад перемоги.

війна дронів дрони мідлстрайк стратегічна адаптація удари по РФ удари по ТОТ