Фрагменти

Відступ російських військ у Малі став ударом по репутації Кремля в Африці, — CNN

Вихід підтримуваного Кремлем «Африканського корпусу» зі стратегічно важливого міста Кідаль на півночі Малі став принизливою поразкою для Москви як провідного безпекового партнера в регіоні Сахель.

Туарезькі повстанці у Кідалі, на півночі Малі, 26 квітня 2026 року. Стрінгер/AFP/Getty Images
Туарезькі повстанці у Кідалі, на півночі Малі, 26 квітня 2026 року. Стрінгер/AFP/Getty Images

Як повідомляє CNN, російські сили відступили під глузування повстанців-туарегів, що фактично нівелювало їхні попередні здобутки в країні.

Спостерігачі зазначають, що здача Кідаля демонструє зростаючу неспроможність Росії захищати своїх союзників, що вже спостерігалося під час останніх подій у Сирії, Венесуелі та Ірані.

Втеча після облоги

Відтоді як 25 квітня бойовики, пов'язані з «Аль-Каїдою», та сепаратисти-туареги з півночі розпочали одночасні атаки — найзухваліші за понад десятиліття — Малі ще глибше занурилася в хаос. Їхній рідкісний альянс уможливив стрімку кампанію, під час якої було захоплено кілька військових баз по всій півночі країни.

Опинившись в оточенні в пустельному місті Кідаль, «Африканський корпус» — який тепер підпорядковується Міністерству оборони Росії після заміни ПВК «Вагнер» — домовився з бойовиками про угоду щодо безпечного проходу для евакуації своїх підрозділів. Незабаром у мережі з'явилися відео, на яких бійці-туареги висміюють колону російських автомобілів, що тікають зі своєї бази.

Додатково ситуацію ускладнила внутрішня криза в Малі, зокрема загибель міністра оборони Садіо Камари, якого вважали одним із головних архітекторів зближення з Москвою. Після цього радикальні угруповання посилили тиск і почали погрожувати блокадою столиці Бамако, закликаючи до протестів проти військової хунти.

Стратегія Росії пробуксовує

Аналітики, опитані CNN, наголошують на крихкості стратегії «безпека в обмін на ресурси». Хоча Кремль пропонує швидку військову допомогу без вимог щодо дотримання прав людини, такий підхід не вирішує глибинних проблем регіону: слабкого державного управління, корупції та етнічної напруженості.

Попри те, що Малі намагається диверсифікувати закупівлі зброї через Китай і Туреччину, Росія залишається єдиним партнером, готовим до прямої участі у бойових операціях на передовій. Це ставить правлячу хунту в критичну залежність від Москви навіть на тлі очевидних військових невдач.

Контекст

Росія почала активно нарощувати вплив у Малі після низки військових переворотів у 2020 та 2021 роках, скориставшись вакуумом безпеки та посиленням антизахідних настроїв у регіоні.

Малі, якою керує військова хунта, розірвала зв'язки з французькими військами та миротворцями ООН і звернулася до Москви за підтримкою у сфері безпеки. Росія запропонувала пряму військову підтримку через найманців ПВК «Вагнер» (згодом трансформовану в «Африканський корпус» під контролем Міноборони РФ) в обмін на доступ до природних ресурсів та геополітичну лояльність. Кульмінацією цього партнерства стало захоплення Кідаля у 2023 році, що на той час символізувало успіх російської стратегії витіснення Заходу із Сахеля.

Нинішнє ж повернення Кідаля до рук повстанців знаменує «значну репутаційну невдачу» для Путіна в Африці, каже Бакарі Самбе, директор сенегальського аналітичного центру Timbuktu Institute.

«Падіння Кідаля та принизливий відступ росіян, знятий на камеру, завдали величезної шкоди репутації Москви та її амбіціям в Африці», — додає Ульф Лаессінг, голова програми Сахеля німецького аналітичного центру Фонду Конрада Аденауера, що базується в Малі.

африка вплив РФ деградація росії