Фрагменти

Кремль посилює охорону Путіна через страх замаху та перевороту — CNN

Кремль радикально посилив заходи особистої безпеки президента РФ Володимира Путіна, встановивши системи спостереження в будинках наближених співробітників. Ці заходи зумовлені хвилею вбивств високопоставлених російських військових і побоюваннями державного перевороту.

Про це йдеться у звіті європейської розвідки, який проаналізувало CNN.

Згідно з досьє, кухарям, охоронцям і фотографам, які працюють із Путіним, заборонено користуватися громадським транспортом. Відвідувачі глави Кремля проходять подвійну перевірку, а персонал, що працює безпосередньо з ним, може використовувати лише телефони без доступу до інтернету.

"Частина цих заходів була впроваджена в останні місяці після вбивства високопоставленого генерала в грудні, що спровокувало конфлікт у вищих ешелонах російських силових структур. Це свідчить про зростання тривоги всередині Кремля на тлі внутрішніх та зовнішніх проблем: економічних негараздів, ознак інакомислення та невдач на фронті в Україні", — йдеться у матеріалі.

«Бункерне» життя

Російські спецслужби різко скоротили кількість локацій, які Путін відвідує регулярно. За даними звіту, він та його родина припинили їздити до своїх звичних резиденцій у Підмосков’ї та на Валдаї.

Цього року Путін ще не відвідував жодного військового об'єкта, попри регулярні поїздки у 2025 році. Щоб приховати ці обмеження, Кремль публікує заздалегідь записані кадри його зустрічей. Також повідомляється, що з початку вторгнення у 2022 році Путін тижнями перебуває в модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарському краї.

«Ризик перевороту» та фактор Шойгу

У звіті зазначається, що з початку березня 2026 року «Кремль і сам Володимир Путін занепокоєні потенційним витоком чутливої інформації, а також ризиком змови або спроби державного перевороту. Він особливо побоюється використання безпілотників для можливого замаху з боку представників російської політичної еліти».

Найбільш вражаючий висновок стосується Сергія Шойгу. Колишній міністр оборони, який зараз обіймає посаду секретаря Ради безпеки, «асоціюється з ризиком перевороту, оскільки він зберігає значний вплив у вищому військовому командуванні».

Арешт близького соратника Шойгу, Руслана Цалікова, 5 березня вважається «порушенням негласних домовленостей про захист еліт, що послаблює Шойгу і підвищує ймовірність того, що він сам може стати об’єктом судового розслідування». Цалікова звинувачують у розкраданні коштів та хабарництві.

Конфлікт у Кремлі

Поштовхом до нових заходів безпеки стала гостра суперечка між силовиками наприкінці минулого року. Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року Путін скликав нараду.

На ній начальник Генштабу Валерій Герасимов жорстко розкритикував голову ФСБ Олександра Бортнікова за неспроможність захистити офіцерів. «Наголошуючи на страху та деморалізації, які це викликало серед військовослужбовців, Валерій Герасимов рішуче розкритикував своїх колег зі спецслужб за відсутність передбачливості», — йдеться у документі.

У результаті Путін доручив розширити повноваження своєї Федеральної служби охорони (ФСО), яка тепер забезпечує захист ще 10 високопоставленим командувачам.

Ознаки напруги помітні й у публічній площині: цьогорічний парад на Красній площі 9 травня пройде без важкої техніки.

агресія рф деградація росії переворот путін рашизм путінізм