Фрагменти

Прозорість під час війни: як військові адміністрації Донеччини приховують інформацію від громад

У 2025 році журналісти Вільного Радіо провели масштабний аудит 46 військових адміністрацій Донецької області. Виявилось, що понад третина керівників громад обмежували право громадян на доступ до інформації, посилаючись на безпеку або технічні труднощі.

Доступ до документів

Публікація розпоряджень — це не просто бюрократична вимога, а засіб контролю за витратами бюджету. Згідно із законодавством, навіть під час воєнного стану всі акти (крім таємних) мають бути публічними.

Лідери прозорості: 29 із 46 ВА (Авдіївська, Бахмутська, Білозерська, Добропільська, Іллінівська, Кальчицька, Краматорська, Криворізька, Курахівська, Лиманська, Мангушська, Мар’їнська, Маріупольська, Микільська, Миколаївська, Ольгинська, Очеретинська, Покровська, Світлодарська, Селидівська, Сіверська, Слов’янська, Соледарська, Старомлинівська, Торецька, Часовоярська та Черкаська) сумлінно оприлюднюють документи в доступних розділах.
Спроби приховування: 17 громад створювали перешкоди. Найбільш кричущий випадок зафіксовано у Волноваській ВА, де розділ із розпорядженнями заблокували паролем.
Технічні маніпуляції:
- Дружківська ВА налаштувала сайт так, що він показує лише останні 50 документів, фактично стираючи історію за попередні місяці.
- Гродівська та Комарська ВА ховають розпорядження у загальній стрічці новин без окремого архіву.
- Мирноградська та Новодонецька ВА мали порожні архіви або сторінки, що видавали помилку.
- Великоновосілківська ВА опублікувала статистику звернень «заднім числом» лише після того, як журналісти звернули на це увагу. Webarchive показує, що станом на 17 січня 2026 року сторінка мала інший вигляд.

Аналіз взаємодії мешканців із військовими адміністраціями Донеччини у 2025 році виявив колосальну нерівномірність навантаження: у той час як одні громади опрацьовують понад 6 тисяч звернень на рік, інші отримують лише 2–3 запити за той самий період. Попри те, що надання відповідей на запитання та допомога з документами є прямим обов’язком посадовців, лише дев’ять адміністрацій (Авдіївська, Бахмутська, Білозерська, Добропільська, Новогродівська, Курахівська, Криворізька, Покровська та Миколаївська ВА) публічно звітують про цю роботу на своїх сайтах. Журналісти зазначають, що перевірити безпосередню якість цих відповідей неможливо, проте сама статистика свідчить про закритість більшості громад у питанні звітування перед населенням.

Сайти та новини: застиглі в часі

Сайти громад утримуються бюджетним коштом, проте не всі вони виконують функцію інформування.

«Мертві» сайти: Андріївська громада не оновлювала новини з квітня 2022 року. Білозерська та Комарська ВА опублікували лише по 3–5 новин за весь 2025 рік.
Позитив: Кальчицька ВА, яка раніше мала проблеми з сайтом, у 2025 році відновила його роботу та налагодила регулярне інформування.

Соцмережі: власні новини проти «параду репостів»

Facebook став головним майданчиком комунікації (124 тис. публікацій за рік), але якість контенту викликає питання.

Ефект ретранслятора: Більшість ВА використовують сторінки для репостів повідомлень президента або очільника ОВА. У Іллінівській ВА частка репостів склала 93%, а власних новин про життя громади — лише 7%.

Самостійність: Найменше репостів у Краматорської та Маріупольської ВА. Їхні сторінки зосереджені на локальних проблемах, що аналітики пов'язують із досвідом виборних мерів, які очолили ці ВА.
Активність: Торецька ВА стала лідером за кількістю постів (понад 8 тис.), тоді як Гродівська взагалі не веде соцмереж.

Взаємодія з медіа: Особисті образи та паперова тяганина

Журналісти 13 видань оцінили свій досвід спілкування з посадовцями. Головна проблема — суб’єктивність та перехід на особистості.

Відкритість: Найкращі оцінки отримали Соледарська, Часовоярська, Маріупольська та Олександрівська ВА (остання значно покращила комунікацію порівняно з минулими роками).
Бар’єри та ігнорування:
- Торецька ВА: Начальник Василь Чинчик часто пропонує «особисті зустрічі», після чого перестає виходити на зв'язок.
- Званівська ВА: У 2025 році вимагала надсилати запити «Укрпоштою», що критично гальмує роботу медіа.
- Святогірська ВА: Попри загалом непогану репутацію, очільник громади Володимир Рибалкін заблокував одного з журналістів у месенджерах.
Курйози: Заступниця начальника Дружківської ВА не змогла прокоментувати ситуацію після обстрілу, бо не знала, що відбувається в громаді через власну евакуацію.

Хоча воєнний стан накладає обмеження, приклад успішних громад доводить, що прозорість залежить від політичної волі керівника. Ситуації з паролями на сайтах або вимогою паперових листів є штучними бар’єрами, які підривають довіру до влади в прифронтовому регіоні.

Матеріал підготували Євген Вакуленко і Анна Сердюк (Вільне Радіо) за результатами участі в навчальній програмі «Робота з даними для місцевих розслідувань», що реалізується Texty.org.ua в межах проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.

військові адміністрації донеччина прозорість