Україна навчилася воювати без США, — The Atlantic

Понад рік після повернення Дональда Трампа до Білого дому Україна плекала надію — принаймні публічно — схилити його на свій бік. Трамп, який раз по раз демонстрував свою прихильність до російського Володимира Путіна, значною мірою призупинив американську військову допомогу Києву. Він регулярно ображав українських лідерів, особисто вичитуючи президента Володимира Зеленського в Овальному кабінеті в лютому 2025 року.

Проте Україна старанно брала участь у мирних переговорах Трампа, які були схилені до винагороди Путіна за вторгнення і виявилися безплідними. Зеленський погодився на угоди щодо корисних копалин, які нібито обіцяли збагатити американців. Він навіть щедро вихваляв самого Трампа. Попри зростаючі сумніви українських лідерів, вони розраховували, що солодкі промови про американського президента не зашкодять і, можливо, допоможуть здобути його прихильність.

Київ, схоже, поставив хрест на Сполучених Штатах

Але зараз Київ, схоже, поставив хрест на Сполучених Штатах. Він наполегливо шукає нових дипломатичних і військових партнерів — наприклад, ділячись своїм важко здобутим досвідом ведення війни за допомогою дронів із Саудівською Аравією, Катаром та Об’єднаними Арабськими Еміратами, а також укладаючи угоди про виробництво зброї з Німеччиною.

Україна атакувала дронами нафтоекспортні об’єкти поблизу Санкт-Петербурга, глибоко всередині ворожої території, всупереч тому, що Зеленський назвав «сигналами» від невизначених «партнерів» уникати ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

Використовуючи мову, яка донедавна була б немислимою, Зеленський дав зрозуміти, що більше не вважає Сполучені Штати надійним союзником і, що ще більш дивно, що всій Європі потрібно починати рухатися далі від трансатлантичних відносин.

У спробі втримати ціни на енергоносії від подальшого стрибка на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану, адміністрація Трампа пом’якшила санкції проти російських виробників і продавців нафти. В інтерв’ю італійському радіо минулого тижня Зеленський розкритикував це рішення. «На мій погляд, Росія знову переграла американців — переграла президента Сполучених Штатів», — сказав він. (Термін дії відмови від санкцій закінчився на початку цього тижня). Щоб ніхто за межами Італії не пропустив його думку, Зеленський поширив англомовну версію своїх коментарів у X.

Зеленський аргументував, що якщо США справді планують вийти з НАТО, європейським демократіям потрібна абсолютно нова архітектура безпеки

Невдовзі після цього Зеленський аргументував, що якщо США справді планують вийти з НАТО, як погрожував Трамп, європейським демократіям потрібна абсолютно нова архітектура безпеки. Щоб захистити себе від Росії без допомоги Америки, припустив Зеленський, Європейському Союзу знадобляться можливості країн, які не є членами ЄС: Норвегії, Великої Британії, Туреччини та України.

Він провів різкий контраст із європейськими лідерами, які протягом останніх 15 місяців відчайдушно вдавали, що Сполучені Штати залишаються відданими своїм традиційним союзникам. У процесі деякі лідери принижувалися, як це зробив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, коли назвав Трампа «татусем» (Daddy). (Нідерландець Рютте згодом назвав цей коментар «мовним непорозумінням»). Ніхто не хотів визнавати, що повернення Трампа зробило США загрозою для європейської безпеки.

Нова готовність України говорити чесно є результатом поєднання факторів. Сполучені Штати скоротили ту незначну кількість озброєння, яку вони продавали Україні, щоб зберегти запаси для своєї війни проти Ірану. Хоча в різні моменти Трамп обговорював запровадження жорстких санкцій проти Росії — можливо, щоб задобрити проукраїнські настрої всередині власної партії — останнім часом він не обтяжував себе подібними жестами. Найбільш деморалізуючим для українців є те, що адміністрація Трампа часто тиснула на них, вимагаючи поступитися Путіну територією та співгромадянами на Донбасі в рамках мирної угоди.

Ці події переконали Зеленського та інших говорити правду про дедалі тісніше зближення Америки з Путіним і попередити інші європейські країни про небезпеку, з якою вони зараз стикаються.

Зміна публічної позиції України відбувається на тлі покращення військової ситуації в країні

Зміна публічної позиції України відбувається на тлі покращення військової ситуації в країні, принаймні порівняно з її труднощами минулого року. Покладаючись переважно на власну індустрію безпілотників і військову структуру, українські сили повернули собі ініціативу на багатьох напрямках. Повідомляється, що в останні місяці вони завдали більше втрат, ніж Росія може замінити, — і повернули собі більше території, ніж захопила Росія.

Уздовж лінії фронту Україна зміцнила та розширила свою так звану лінію дронів, яка обмежує пересування російських військ. На початку цього тижня Київ заявив про захоплення російської позиції та взяття в полон низки солдатів ЗС РФ, при цьому жоден українець не наражався на небезпеку, використовувалися лише безпілотні повітряні та наземні апарати.

Тим часом українці здобули більшу впевненість у дронових ураженнях цілей середньої та великої дальності далеко за лінією фронту, як показала атака під Санкт-Петербургом. Нарешті, Україна продовжує блокувати російську військово-морську присутність у Чорному морі. Навіть судна в найбільш захищених російських військово-морських базах більше не перебувають у безпеці від українських атак.

Українська здатність адаптуватися навіть без допомоги США вражає

Протягом останніх 15 місяців американські урядовці та багато західних аналітиків зосереджували увагу на слабкості України. Торік Трамп, як відомо, наполягав на тому, що українці «не мають жодних козирів у рукаві». Однак їхня здатність адаптуватися навіть без допомоги США виявилася вражаючою. Зараз Україна, яка стала світовим лідером у розробці та виробництві дронів, за повідомленнями, планує виготовити до 7 мільйонів військових безпілотних літальних апаратів у 2026 році.

Українці воліли б бачити Сполучені Штати на своєму боці, а не на боці Росії. З 2022 по 2024 рік Вашингтон надав Україні більше військової допомоги, ніж будь-хто інший. Хоча значна частина цієї допомоги надходила повільно, а в деяких випадках супроводжувалася дратівливими обмеженнями, вона відіграла вирішальну роль у тому, щоб допомогти Україні вижити в перші роки війни. Але українці не вірять, що втрата американської підтримки неминуче призведе до їхньої поразки. Вони бачать, як їм вдалося витримати війну, використовуючи власні ресурси та за допомогою європейських партнерів, навіть попри те, що США відійшли на другий план. Відмова від США як союзника колись могла б стати для України ознакою неминучої загибелі. Тепер це вже не так.

війна дронів глобальна безпека союзники україни стратегічна адаптація україна-сша

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск